ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 185/8331/21
провадження № 51-5492км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Бородія В. М., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Сеник В. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (далі - виконавчий комітет сільської ради), в особі секретаря сільської ради Шахової Є. Д. на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ухвалою від 28 жовтня 2021 року відмовив у задоволенні скарги представника виконавчого комітету сільської ради Кривошея В. М. (сільський голова) на бездіяльність працівників Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про кримінальне правопорушення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, представник виконавчого комітету сільської ради Шахова Є. Д. (секретар сільської ради) оскаржила його в апеляційному порядку.
Суддя Дніпровського апеляційного суду ухвалою від 09 листопада 2021 року, на підставі положень п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) повернув апеляційну скаргу, як подану особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суть доводів у касаційній скарзі зводиться до вказівок на те, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у секретаря сільської ради на момент подачі апеляційної скарги повноважень представляти інтереси виконавчого комітету сільської ради і звертатись з апеляційною скаргою. Також скаржник зазначає, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу у своєму рішенні помилково послався на положення п. 3 ч. 2 ст. 64-1 КПК, якими визначено, що повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи, залишивши поза увагою положення пункту 2 вказаної норми процесуального закону, за якою такі повноваження підтверджуються копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа.
Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні
Прокурор, навівши відповідні пояснення, підтримала касаційну скаргу, просила її задовольнити на підставах зазначених у скарзі, а ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно зі ст. 370 та ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Однак ухвала апеляційного суду вказаним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
Відповідно до пункту 10 ч. 1 ст. 393 КПК право подати апеляційну скаргу мають особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року положення ч. 3 ст. 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідають Конституції України (неконституційними).
У цій справі сільський голова ОСОБА_2, діючи як представник виконавчого комітету сільської ради, звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність працівників Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя відмовив у задоволені скарги.
Секретар сільської ради Шахова Є. Д., діючи в інтересах виконавчого комітету сільської ради, подала до апеляційного суду апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу слідчого судді.
До поданої апеляційної скарги, секретар сільської ради додала, серед іншого, такі документи: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якої керівником виконавчого комітету є ОСОБА_2 (голова сільської ради); рішення Вербківської сільської ради Павлоградського район Дніпропетровської області від 12 листопада 2020 року, яким головою виконавчого комітету визнано ОСОБА_2 ; положення про виконавчий комітет за якими, сільський голова, як керівник виконавчого комітету, представляє виконком у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; розпорядження виконавчого комітету № 156-РВ від 11 жовтня 2021 року, яким визначено, що ОСОБА_2 відбуває в щорічну відпустку з 23 жовтня по 12 листопада 2021 року включно, і на час його відпустки виконання обов`язків сільського голови покладено на секретаря сільської ради ОСОБА_1 з правом першого підпису на фінансових та розпорядчих документах.