Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 520/8855/16-ц
провадження № 61-18760св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів:Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковалевська Вікторія Валентинівна, Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_5 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на рішення Київського районного суду м. Одеса від 12 липня 2018 року у складі судді Пучкової І. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року в складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Комлевої О. С.,
Встановив:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ковалевська В. В., Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_5 , про визнання договорів недійсними.
На обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 12 вересня 2007 року між закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк»), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 53/15-Ф, за яким надано кредит у розмірі 575 000,00 дол. США, зі сплатою 15 % річних строком до 11 вересня 2017 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 05 лютого 2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого у іпотеку було передано:
земельну ділянку, площею 0,0987 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 752202, виданого управлінням земельних ресурсів у м. Одеса 14 грудня 2007 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010750502173, кадастровий номер 5110136900:38:012:0073;
земельну ділянку, площею 0,0052 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 655817, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів 14 грудня 2007 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010750501251, кадастровий номер 5110136900:38:012:0072.
20 вересня 2007 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого у іпотеку було передано домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площею 969 кв. м за фактичним використанням, що належить іпотекодавцю та є його власністю на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т. П. 15 травня 2007 року.
Відповідно до пункту 7.7 договорів іпотеки від 05 лютого 2008 року та 20 вересня 2007 року сторони домовились, що цей договір укладається з накладенням заборони на відчуження предмета іпотеки (нерухомого майна).
28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу № 15, відповідно до якого права вимоги заборгованості (включаючи суму наданого кредиту, проценти, комісії, штрафні санкції та інші можливі платежі) за кредитним договором боржника були відступлені ТОВ «ФК «Вектор Плюс».
Також, 28 листопада 2012 року на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс», одночасно відступились права за указаними договорами іпотеки.
Проте, позивачу стало відомо, що відбулась незаконна реалізація нерухомого майна, яке перебуває у іпотеці ТОВ «ФК «Вектор Плюс».
Зокрема, 28 вересня 2015 року договорами купівлі-продажу було відчужене вищевказане іпотечне майно у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ «ФК «Вектор Плюс» зазначало, що 21 червня 2016 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» звернулося зі скаргою до Міністерства юстиції України щодо несанкціонованого зняття обтяжень з іпотечного майна, іпотекодержателем якого є ТОВ «ФК «Вектор Плюс».
За результатом розгляду скарги Міністерством юстиції України було встановлено, що 25 вересня 2015 року та 26 вересня 2015 року невстановленою особою з використанням логіна, пароля та ключа електронного цифрового підпису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т. О. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було проведено 11 державних реєстрацій припинення обтяжень: № №13140894, 13140952; 5649404, 6531040, 6530927, 8176434, 12270927, 13140832, 6582791, 11385878, 9196445 щодо належного ОСОБА_2 майна.
З урахуванням викладеного та зміни підстав позову, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» просило суд:
визнати недійсним договір купівлі-продажу Ѕ частини домоволодіння, загальною площею 694,1 кв. м, житловою площею 374,2 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений 28 вересня 2015 року за № 218 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В. В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 вересня 2015 року індексний номер 24813594;
визнати недійсним договір купівлі-продажу Ѕ частини домоволодіння, загальною площею 694,1 кв. м, житловою площею 374,2 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений 28 вересня 2015 року за № 218 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В. В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 вересня 2015 року індексний номер 24812980;
визнати недійсним договір купівлі-продажу Ѕ частини земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:38:12:0072), загальною площею 0,0052, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений 28 вересня 2015 року за № 220 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В. В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 вересня 2015 року індексний номер 24815046;
визнати недійсним договір купівлі-продажу Ѕ частини земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:38:12:0072), загальною площею 0,0052, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений 28 вересня 2015 року за № 220 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В. В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 вересня 2015 року індексний номер 24814299;
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року, у задоволенні позову ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк», не мало права відступати ТОВ «ФК «Вектор Плюс» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, оскільки, відповідно до законодавства, що було чинним на день укладення договору факторингу, факторингові операції та право вимоги за таким договором можуть стосуватися лише боржників - суб`єктів господарювання, а не споживачів, що отримали кредит на споживчі, особисті потреби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ТОВ «ФК «ВекторПлюс» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2016 року у справі № 826/7941/17, постанові Верховного Суду від 24 червня 2019 року у справі № 757/44011/15-ц, постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 462/2980/17, постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 755/12702/16-ц, постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 641/9904/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не подано.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «ФК «Вектор Плюс» підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини справи
12 вересня 2007 року між закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 53/15-Ф, за яким надано кредит у розмірі 575 000,00 дол. США, зі сплатою 15 % річних строком до 11 вересня 2017 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 20 вересня 2007 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого у іпотеку було передано домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площею 969 кв. м за фактичним використанням, що належить іпотекодавцю та є його власністю на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т. П. 15 травня 2007 року.
Також, 05 лютого 2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого у іпотеку було передано:
земельну ділянку, площею 0,0987 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 752202, виданого управлінням земельних ресурсів у м. Одеса 14 грудня 2007 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010750502173, кадастровий номер 5110136900:38:012:0073;
земельну ділянку, площею 0,0052 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 655817, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів 14 грудня 2007 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010750501251, кадастровий номер 5110136900:38:012:0072.
Відповідно до пункту 7.7 договорів іпотеки від 05 лютого 2008 року та від 20 вересня 2007 року сторони домовились, що цей договір укладається з накладенням заборони на відчуження предмета іпотеки (нерухомого майна).
28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу № 15, відповідно до якого права вимоги заборгованості (включаючи суму наданого кредиту, проценти, комісії, штрафні санкції та інші можливі платежі) за кредитним договором боржника були відступлені ТОВ «ФК «Вектор Плюс».
28 листопада 2012 року на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс», одночасно відступились права за указаними договорами іпотеки.
Судами встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу Ѕ частини домоволодіння, загальною площею 694,1 кв. м, житловою площею 374,2 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 28 вересня 2015 року за № 218 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В. В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 вересня 2015 року індексний номер 24813594.
Між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу Ѕ частини домоволодіння, загальною площею 694,1 кв. м, житловою площею 374,2 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 28 вересня 2015 року за № 218 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ковальською В. В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 вересня 2015 року індексний номер 24812980.