ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2022 року
Київ
справа №640/30039/21
адміністративне провадження № К/990/812/22 К/9901/46953/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Депс Телеком" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2021 (суддя Огурцов О.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 (суддя-доповідач Беспалов О.О., судді: Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.) у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Одеський кабельний завод "Одескабель", Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економіки України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТФ-К", Товариство з обмеженою відповідальністю "Депс Телеком", про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2021 року Публічне акціонерне товариство "Одеський кабельний завод "Одескабель" (далі - ПАТ "ОДЕСКАБЕЛЬ", позивач-1), Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель" (далі - ПАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ", позивач-2) звернулись до суду з позовом, у якому просили:
- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (Комісія) від 24.09.2021 №СП-508/2021/4411-03 про початок перегляду рішення від 23.04.2021 №СП-491/2021/4411-03 "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту";
- визнати протиправними дії Міністерства економіки України з проведення перегляду рішення Комісії від 23.04.2021 №СП-491/2021/4411-03 "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту" та подання Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі матеріалів щодо встановлення необхідності скасування зазначеного рішення Комісії від 23.04.2021 №СП-491/2021/4411-03;
- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 11.10.2021 №СП-510/2021/4411-03 про скасування рішення Комісії від 23.04.2021 №СП-491/2021/4411-03 "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту".
У спільній заяві про забезпечення позову позивачі просили зупинити дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 11.10.2021 №СП-510/2021/4411-03 про скасування рішення Комісії від 23.04.2021 №СП-491/2021/4411-03 "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту".
Заяву обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення має очевидні ознаки протиправності, оскільки прийнято без дотримання вимог частини дванадцятої статті 16 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", статті 19 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", частини четвертої статті 5 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту".
Зокрема, позивачі зазначили, що Комісія не мала правових підстав для початку процедури перегляду рішення, оскільки Міністерство цифрової трансформації України, на підставі листа якого була розпочата процедура перегляду рішення, не може бути суб`єктом звернення щодо перегляду спеціальних (захисних) заходів. Крім того, при прийнятті оскаржуваних рішень не було дотримано процедури, яка передбачає обов`язкове проведення щонайменш сім етапів, включаючи проведення публічних слухань, публікації детального звіту за результатами перегляду, а також забезпечення можливості надавати докази і пояснення іншими сторонами.
При цьому позивачі стверджують, що оскаржуване рішення Комісії суттєво впливає на їх права та інтереси як національних виробників товару (проводів), стосовно якого рішенням Комісії від 23.04.2021 №СП-491/2021/4411-03 було застосовано спеціальні заходи шляхом запровадження спеціального мита щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту.
На переконання позивачів невжиття заходів забезпечення позову може спричинити значне зростання імпорту в Україну, яке негативно вплине на їх господарську діяльність.
Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 28.10.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021, заяву про забезпечення позову задовольнив: зупинив дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 11.10.2021 №СП-510/2021/4411-03 про скасування рішення Комісії від 23.04.2021 №СП-491/2021/4411-03 "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту".
Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що зважаючи на сумнівність правомірності оскаржуваного рішення Комісії, такий захід забезпечення позову, як зупинення дії рішення комісії, є заходом, направленим на захист прав та інтересів позивачів. Суд визнав обґрунтованими доводи позивачів, що невжиття заходів забезпечення позову з високою вірогідністю призведе до негативних наслідків для них як національних товаровиробників.
Суд апеляційної інстанції з таким обґрунтуванням погодився.
ТОВ "Депс Телеком" та ТОВ "ТФ-К", як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, подали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційні скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 у цій справі.
У касаційних скаргах скаржники просять скасувати зазначені судові рішення та відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладені у постановах від 27.04.2020 у справі №580/2403/19, 14.05.2020 №826/16269/17, від 20.03.2019 у справі №826/14951/18, від 10ю04ю2019 у справі №826/16509/18, від 26.12.2019 у справі №640/13245/19, від 29.01.2020 у справі №280/4367/19, від 04.03.2021 у справі №640/7296/19, від 06.02.2019 у справі №826/13306/18, від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 20.03.2021 у справі №640/21076/20, від 30.09.2020 у справі №640/1305/20, від 28.10.2021 у справі №640/29979/20, від 28.07.2021 у справі №640/16566/20, від 23.06.2020 у справі №640/110/20.
З метою перевірки доводів касаційних скарг про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 150, 151 КАС Верховний Суд відкрив касаційні провадження у цій справі (ухвала від 30.12.2021, ухвала від 24.01.2022).
У відзиві на касаційну скаргу позивачі посилаючись на підстави, на яких ґрунтуються вимоги заяви про забезпечення позову, та аналогічні висновкам судів попередніх інстанції у справі доводи, просять залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, як такі, що об`єктивно та правомірно вжили захід забезпечення позову.
У відповідь на відзив ТОВ "Депс Телеком" доводить відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову у цій справі та вважає, що прийняті судами оскаржувані судові рішення є такими, що суперечить чинному законодавству, оскільки фактично було надано оцінку рішенню Комісії до прийняття рішення судом першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, а сумнів судів щодо протиправності спірного рішення Комісії ґрунтується на припущеннях за відсутності доказів на підтвердження таких висновків. Не заперечуючи влив прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення на суб`єкта господарювання, який останній оцінює негативно, скаржник вважає, що само по собі існування такого вливу не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційних скаргах доводи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, заперечення позивача у відзиві на скаргу, правильність застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційні скарги ТОВ "Депс Телеком" та ТОВ "ТФ-К" підлягають задоволенню з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 150 КАС встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Перелік заходів забезпечення позову, наведений у частині першій статті 151 КАС, є вичерпний. При цьому заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами і адміністративний суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову, але з урахуванням в обов`язковому порядку співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (положення частини другої статті 151 КАС).
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.