ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2022 року
м. Київ
справа № 300/1401/19
адміністративне провадження № К/9901/15795/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Державної установи "Долинський виправний центр (№118)" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішень про застосування штрафних санкцій, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (правонаступника Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області) на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 (головуючий суддя - Мікула О.І., судді Курилець А.Р., Кушнерик М.П.),
УСТАНОВИВ:
У червні 2019 року Державна установа "Долинський виправний центр (№118)" (далі - ДУ "Долинський виправний центр (№118)", Установа, позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), у якому просила визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення від 19.04.2019: №0009431306 - про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, в тому числі: за податковим зобов`язанням на 76 559, 01 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 215 841, 66 грн, пеня - 125, 74 грн., №0009421306 - про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, в тому числі: за податковим зобов`язанням на 293 053, 13 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 985 028, 54 грн, пеня - 24 211, 04 грн., №0009441306 - про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, в тому числі: за податковим зобов`язанням на 13432,89 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 195 773, 25 грн, пеня - 326, 78 грн.;
№0009411306 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн. за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів, виплачених платнику податку у вигляді заробітної плати»; рішення від 19.04.2019 №0009451306 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в розмірі 1 020 грн., №0009391306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 461 523, 43 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 1 064 951, 23 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що грошові кошти, виплачені особам, які відбувають покарання у вигляді обмеження волі, не є базою нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, оскільки виправний центр не може діяти у правовому режимі звичайного роботодавця, а засуджена особа не може бути кваліфікована як найманий працівник. Вказував, що як бюджетна неприбуткова установа позивач не забезпечений коштами на оплату праці засуджених, які не є найманими (штатними) працівниками Установи. Зазначав, що контролюючим органом не враховано, що відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України позивач зобов`язаний залучати до роботи всіх засуджених, які виявили бажання працювати, і не може порушувати право засуджених на працю, включаючи осіб, які не мають паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційного податкового номеру.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ДУ «Долинський виправний центр (№118)» у розумінні норм пункту 162.1 статті 160 Податкового кодексу України (далі - ПК) та частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не є платником податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, так як не є роботодавцем засуджених до обмеження волі і, як наслідок, не несе обов`язків щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з виплачених цим особам, залученим до суспільно корисної праці, винагород. Суд вказав, що виплата коштів не є компенсацією за виконану роботу засуджених до позбавлення волі, оскільки особи, які відбували покарання в Установі, засуджені до обмеження волі. Врахувавши вказані обставини, суд виснував, що нарахування позивачу грошових зобов`язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, застосування штрафних (фінансових) санкцій, нарахування пені та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є протиправними.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 скасовано рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2019 №0009441306, №0009411306; рішення від 19.04.2019 №0009451306, №0009391306; вимоги від 19.04.2019 №Ю-0009401306 про сплату боргу (недоїмки). У цій частині ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд встановив, що ДУ «Долинський виправний центр (№118)» у період, за який проведена перевірка, на добровільній основі використовувала працю засуджених, які відбували покарання в Установі (робочими в їдальні, майстерні, підсобному господарстві Установи, робочими на інших підприємствах, в інших виправних установах , з якими були укладені договори про надання послуг (виконання робіт)), нараховувала за виконану роботу та перераховувала особам, які її виконали, заробітну плату в терміни, визначені чинним законодавством. Разом з тим, під час перевірки позивач надав лише 10 строкових трудових договорів, укладених із засудженими на виконання робіт (послуг). Суми нарахованої заробітної плати за цими договорами відображалися у звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Хоча з іншими особами, які відбували покарання та залучалися до виконання робіт, трудові договори не укладалися, однак, матеріалами справи підтверджується, що Установа залучала цих осіб до оплачуваної праці, нараховувала та виплачувала їм заробітну плату, в тому числі, й менше встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.
Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що позивач є платником податку на доходи фізичних осіб та платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо виплачених доходів особам, які відбували покарання та залучалися до суспільно корисної праці, а тому зобов`язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок і єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з виплачених доходів, які за своєю правовою сутністю є заробітною платою. Відтак, контролюючим органом правомірно здійснено нарахування ДУ «Долинський виправний центр (№118)» сум податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, а також нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Що ж до податкових повідомлень-рішень від 19.04.2019 №0009431306 та №0009421306, то апеляційний суд, встановивши, що суми грошових зобов`язань були донараховані згідно з цими повідомленнями-рішеннями з тих же правових підстав, що і податковими повідомленнями-рішеннями від 19.04.2019 №0009441306, №0009411306, зазначив, що при визначені сум грошових зобов`язань ГУ ДФС не врахувало сплачені позивачем суми податку згідно з платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи і на які вказував позивач в процедурах прийняття цих податкових повідомлень-рішень. Відповідне коригування сум грошових зобов`язань, визначених у зазначених податкових повідомленнях-рішеннях, апеляційний суд не знайшов можливим, оскільки відповідач не виконав вимогу суду зробити перерахунок сум грошових зобов`язань з врахуванням доводів позивача щодо часткової сплати податку та визнання цього факту відповідачем. У зв`язку з цим апеляційний суд скасував повністю податкові повідомлення-рішення від 19.04.2019 №0009431306 та №0009421306.
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (правонаступник ГУ ДФС; далі - ГУ ДПС) подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 в частині задоволення позову, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати цю постанову, а справу направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ГУ ДПС вказує на те, що на вимогу суду апеляційної інстанції контролюючий орган разом з клопотаннями від 25.03.2020 №К-7721/20 (а.с.24, т. 2-й) та від 07.04.2020 №К-8801/20 (а.с. 45, т. 2-й) подав розрахунки сум грошових зобов`язань (в розрізі сум податку та штрафних санкцій) за податковими повідомленнями-рішеннями від 19.04.2019 №0009431306 та №0009421306. Апеляційний суд не дав оцінку вказаним розрахункам, що призвело до неправильного встановлення обставин у справі та, як наслідок, неправильного застосування норм матеріального права та без врахування правозастосування Верховним Судом у подібних правовідносинах.
Відповідно до доводів касаційної скарги Верховний Суд ухвалою від 09.09.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 та пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Позивач не скористався своїм процесуальним правом подати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС з 01.03.2019 по 22.03.2019 провело планову виїзну документальну перевірку позивача щодо правильності справляння податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018, за наслідками якої складено акт від 29.03.2019 № 262/09-19-13-06-14316927 (далі - акт перевірки).
Згідно з висновками в акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення Установою, зокрема таких норм:
- пункту 176.2 статті 176 ПК внаслідок подання з недостовірними даними податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку (форма №1ДФ) за період з 1 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року;
- пункту 168.1 статті 168, пунктів 171.1, 171.2 статті 171, пункту 176.2 статті 176 ПК внаслідок несвоєчасного перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб із грошового забезпечення військовослужбовців в сумі 212253,50 грн. (у зв`язку з цим нараховано 125,74 грн. пені та встановлено заборгованість з цього платежу в бюджет на 1 січня 2019 року в сумі 76559,01 грн.) та несвоєчасного перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати, виплаченої вільнонайманим працівникам та особам, які відбувають покарання, в сумі 1023725,18 грн. (у зв`язку з цим нараховано 24211,04 грн. пені та встановлено заборгованість з цього платежу в бюджет на 1 січня 2019 року в сумі 290510,31 грн.);
- пункту 167.1 статті 167 ПК внаслідок застосування неправильної ставки податку на доход фізичних осіб із заробітної плати осіб, які відбувають покарання, за січень 2016 року (у зв`язку з цим донараховано 2542,82 грн. податку на доходи фізичних осіб);
- пункту 1 частини першої статті 7, пункту 4 частини другої статі 6, пунктів 1,2 частини другої статті 6, частини другої статті 9, частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у зв`язку з цим донараховано єдиний внесок за період з 1 жовтня 2016 року по 30 травня 2018 року в сумі 1064951,23 грн.);
- пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» внаслідок неподання (несвоєчасного) подання звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за шість податкових (звітних) періодів;
На підставі акта перевірки ГУ ДФС прийняло податкові повідомлення-рішення від 19.04.2019: 1) №0009431306 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, в тому числі: за податковим зобов`язанням на 76 559, 01 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 215 841, 66 грн, пеня - 125, 74 грн., 2) №0009421306 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, в тому числі: за податковим зобов`язанням на 293 053,13 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 985 028, 54 грн, пеня - 24 211, 04 грн., 3)№0009441306 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, в тому числі: за податковим зобов`язанням на 13432,89 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 195 773, 25 грн, пеня - 326, 78 грн.; 4)№0009411306 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн; рішення від 19.04.2019: 1) №0009451306 - про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в розмірі 1 020 грн., 2)№0009391306 - про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 461 523, 43 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 1 064 951, 23 грн.