ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2022 року
Київ
справа №640/14856/19
адміністративне провадження №К/9901/21739/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
за участю секретаря судового засідання: Лупінос Я. В.
учасники судового процесу:
представник ДПС України - Шуневич-Христенко В.В. (в режимі відеоконференції)
розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу № 640/14856/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «ГЛОРІЯ ДЖИНС» до Головного управління ДПС у Луганській області, Державної податкової служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про визнання протиправними і скасування рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2021 року (головуючий суддя - Оксененко О. М., судді: Лічевецький І. О., Мельничук В. П.),
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2019 року Публічне акціонерне товариство «ГЛОРІЯ ДЖИНС» (далі - позивач, ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС від 7 грудня 2018 року № 5 «Про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені» щодо ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС»;
- зобов`язати ГУ ДФС внести зміни в інтегровану картку платника податків (далі - ІКП) ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» шляхом поновлення інформації про наявність надміру сплачених сум податку на прибуток підприємств у сумі 61586139,65 грн;
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС щодо не підготовки висновку про повернення з бюджету сум надміру сплачених ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у сумі 61586139,65 грн на поточний рахунок ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» у банку та неподання його на виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;
- зобов`язати ГУ ДФС підготувати висновок про повернення з бюджету сум надміру сплачених ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у сумі 61586139,65 грн на поточний рахунок ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» у банку та подати його на виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;
- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України про результати розгляду скарги № 17217/7/99-99-07-02-03-17 від 31 травня 2019 року.
На обґрунтування позовних вимог ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» посилалося на те, що бездіяльність ГУ ДФС щодо неповернення переплати, рішення останнього про списання переплати та рішення ДФС України про результати розгляду скарги є протиправними, а ГУ ДФС зобов`язане повернути переплату позивачеві.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 16 серпня 2019 року залучив до участі у справі Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області як третю особу, шо не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою від 17 жовтня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва відповідно до вимог статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснив заміну відповідачів у справі їх правонаступниками, а саме: Головне управління ДФС у Луганській області на Головне управління ДПС у Луганській області (далі - ГУ ДПС), Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України (далі - ДПС України).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 15 жовтня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 2 березня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове, яким позов задовольнив частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення ГУ ДФС від 7 грудня 2018 року № 5 «Про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені» щодо ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС», зобов`язав ГУ ДПС внести зміни в інтегровану картку платника податків ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» шляхом поновлення інформації про наявність надміру сплачених сум податку на прибуток підприємств у сумі 61586139,65 грн, визнав протиправною бездіяльність ГУ ДФС щодо не підготовки висновку про повернення з бюджету сум надміру сплачених ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у сумі 61586139,65 грн на поточний рахунок ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» у банку та неподання його на виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, зобов`язав ГУ ДПС підготувати висновок про повернення з бюджету сум надміру сплачених ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у сумі 61586139,65 грн на поточний рахунок ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» у банку та подати його на виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» 9 квітня 2019 року засобами поштового зв`язку направило на адресу ГУ ДФС заяву від 8 квітня 2019 року № 102, у якій, посилаючись на вимоги підпункту 102.6.4 пункту 102.6 статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закон України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII) та підпункт 4 пункту 2 розділу ІІ Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2017 року №861 (далі - Порядок №861) просило: 1) продовжити граничний строк подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань; 2) повернути надміру сплачені кошти в сумі 61586139,65 грн на поточний рахунок ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» у банку із наведення реквізитів; 3) підготувати висновок про повернення з бюджету сум надміру сплачених грошових зобов`язань та подати його для виконання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. До заяви додано, зокрема, Сертифікат №3100-19-0130 про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою України 22 березня 2019 року (далі - Сертифікат ТПП).
Листом від 25 квітня 2019 року № 4012/10/12-32-50-02 ГУ ДФС повідомило позивача про залишення поданої ним заяви без задоволення з огляду на відсутність станом на дату надання відповіді надміру сплачених грошових зобов`язань по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 61586139,65 грн в інформаційній базі даних Державної фіскальної служби, з урахуванням прийнятого рішення від 7 грудня 2018 року про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.
Наведене рішення контролюючого органу платник оскаржив до ДФС України.
Відповідну скаргу листом від 31 травня 2019 року № 17217/7/99-99-07-02-03-17 ДФС України направило до ГУ ДФС для опрацювання та виконання заходів згідно з вимогами чинного законодавства.
ГУ ДФС за результатами розгляду скарги листом від 5 червня 2019 року № 5458/10/12-32-50-02 повідомило позивача про відсутність підстав вважати дії ГУ ДФС щодо списання помилково та/або надміру сплачених сум платежів, що обліковуються в інтегрованій картці платника більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов`язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення таких сум по податку на прибуток приватних підприємств неправомірними.
Також суди встановили, що станом на 6 жовтня 2015 року в ІКП позивача обліковувалась переплата з податку на прибуток підприємств в сумі 61586139,65 грн. Враховуючи, що протягом 1095 днів зазначені суми обліковувалися без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов`язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), ГУ ДФС прийняло рішення від 7 грудня 2018 року №5, яким списало таку переплату відповідно до пункту 4 глави 2 розділу ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок № 422).
Крім того, за позивачем обліковувалась заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в сумі 13955,92 грн (по Станично-Луганському району) та 383269,03 грн (по Жовтневому району м. Луганськ), податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 270514,18 грн, податку на додану вартість з ввезених товарів в сумі 20910167,30 грн, мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в сумі 12089970,43 грн, антидемпінгового мита в сумі 27917043,39 грн.
Суди встановили, що заборгованість з орендної плати з юридичних осіб виникла внаслідок несплати позивачем самостійно задекларованих грошових зобов`язань.
Заборгованість з інших податків і зборів виникла внаслідок здійснення податковими органами (Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС і ГУ ДФС) контролюючих заходів шляхом проведення документальних невиїзних перевірок, за результатами яких складені акти від 19 грудня 2016 року № 119/28-04-42-03/00308784 та від 30 березня 2017 року № 78/12-32-14-08/00308784. На підставі висновків цих актів були прийняті податкові повідомлення рішення, а в подальшому нарахована пеня відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України в сумі 5894317,93 грн (за платежем антидемпінгове мито), 2533135,10 грн (за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності) та 4392421,49 грн (за платежем податок на додану вартість з ввезених товарів).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано здійснив списання надміру сплачених сум податку на прибуток підприємств у сумі 61586139,65 грн, оскільки з дати виникнення переплати минуло 1095 днів і станом на дату прийняття оскаржуваного рішення від 7 грудня 2018 року № 5 позивач не звертався із заявою про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок погашення боргу з інших податків, а за відсутності такої заяви платника контролюючий орган не мав законних підстав провести відповідне зарахування. Відповідно, суд дійшов висновку, що інформація про вказані суми не підлягає поновленню в інтегрованій картці платника. З огляду на встановлення відсутності на момент звернення з відповідною заявою переплати з податку на прибуток та наявності у позивача податкового боргу на загальну суму 61584920,25 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення ДФС України від 31 травня 2019 року № 17217/7/99-99-07-02-03-17, суд першої інстанції виходив з того, що воно прийняте за результатами розгляду скарги на рішення ГУ ДФС від 25 квітня 2019 року № 4012/10/12-32-50-02, тобто це свідчить про досудовий порядок вирішення спору, а тому таке рішення не підлягає оцінці судом.
З такими висновками не погодився суд апеляційної інстанції, виходячи з таких мотивів:
1) підпункт 102.6.4 пункту 102.6 статті 102 ПК України та сертифікат Торгово-промислової палати № 3100-19-0130 від 22 березня 2019 року є підставою для автоматичного продовження строку для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань. Враховуючи місцезнаходження позивача в зоні проведення антитерористичної операції (м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89), зміст Сертифікату ТПП та норми Закону № 1669-VII, суд дійшов висновку, що ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» звільнялось від відповідальності щодо дотримання законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань. З посиланням на постанову Верховного Суду від 8 грудня 2020 року у справі № 805/395/17-а, суд апеляційної інстанції зазначив, що Закон № 1669-VII не скасовує обов`язків платника податку, а лише надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі. Враховуючи такі висновки, а також положення підпункту 38.2 пункту 38 підрозділ 10 розділу ХХ ПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення про списання надміру сплачених сум податку на прибуток підприємств від 7 грудня 2018 року № 5 є протиправним, а списані суми надміру сплаченого податку 61586139,65 грн підлягають відновленню в ІКП позивача.
2) аналіз статті 43 ПК України свідчить про те, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність таких обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України. При обґрунтуванні такого висновку суд апеляційної інстанції послався на постанови Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі №1540/3759/18, від 18 червня 2019 року у справі №826/3490/18, від 13 червня 2019 року у справі №812/1017/16, від 11 червня 2019 року у справі №826/8802/16, від 5 березня 2019 року у справі №814/3233/15, від 28 лютого 2019 року у справі №805/1218/16-а, від 5 лютого 2019 року у справі №826/7672/17. Враховуючи, що у цій справі списання надміру сплачених сум податку було здійснено неправомірно і позивач був позбавлений можливості виконати свої зобов`язання щодо своєчасного подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний був підготувати та подати висновок про їх повернення з бюджету.
3) рішення ДФС України про результати розгляду скарги № 17217/7/99-99-07-02-03-17 від 31 травня 2019 року не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні норм КАС України і не породжує правовідносин, які можуть бути предметом спору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Луганській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, яке є правонаступником ГУ ДПС, подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та направити справу на новий апеляційний розгляд.
Касаційна скарга в частині неправильного застосування норм матеріального права обґрунтована такими мотивами:
1) підпункт 102.6.4 пункту 102.6 статті 102 ПК України та Сертифікат ТПП не є підставою для автоматичного продовження граничного строку на подання заяви про повернення надміру сплачених сум податків. За змістом цього підпункту граничний строк продовжується за заявою платника податків керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу. У цій справі заяву про продовження строку подано вже після його закінчення, а відтак, рішення про списання надміру сплачених сум податку на прибуток підприємств від 7 грудня 2018 року № 5 є правомірним.
2) підпункт 38.2 пункту 38 підрозділ 10 розділу ХХ ПК України не стосується строків подання заяв про повернення надміру сплачених сум або подання відповідної заяви. Зазначення у цій нормі про зупинення відліку строку давності, визначеного статтею 102 ПК України, стосується строку для вчинення контролюючим органом відповідних дій, однак, не стосується прав і обов`язків платників податків.
3) стаття 43 ПК України обов`язковою умовою для повернення надміру сплачених сум встановлює відсутність податкового боргу у платника податків. Враховуючи, що у цій справі у позивача наявний податковий борг, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Як на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, ГУ ДПС посилається на те, що суд не у повному обсязі встановив обставини справи, не дослідив усі зібрані у справі докази, а дослідженим доказам надав неналежну правову оцінку.
Зазначає, що рішення ГУ ДФС від 25 квітня 2019 року № 4012/10/12-32-50-02, яким відмовлено позивачеві у продовженні граничного строку на подання заяви про повернення надміру сплачених сум, є чинним, не було оскаржено та скасовано в адміністративному та/або судовому порядку. При наявності такого рішення вимоги позивача не можуть бути задоволені. Як правильно встановив та зазначив суд першої інстанції, суд не може підміняти собою орган владних повноважень і здійснювати повторний розгляд поданої платником заяви про продовження строків. Також не надано оцінки тому факту, що заяву про продовження граничного строку і Сертифікат ТПП було подано вже після закінчення граничного строку, що унеможливлює його продовження. Крім того, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги фактичну можливість позивача вчасно звернутися до ГУ ДФС із заявою про повернення надміру сплачених коштів, оскільки протягом усього часу від позивача було подано 114 звітів з адреси листування у м. Києві, і ГУ ДФС неодноразово повідомляло позивача про можливість скористатися наявною переплатою в рахунок погашення податкового боргу. Також заявник вважає, що поза увагою та правовою оцінкою суду залишилися дані ІКП позивача, якими підтверджується наявність податкового боргу. Про наявність такого боргу ГУ ДФС неодноразово зазначало під час розгляду справи судами попередніх інстанцій. Також ГУ ДПС наголошує, що згідно з вимогами Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №595 (далі - Тимчасовий порядок) обов`язковою умовою для перерахування позивачеві коштів на поточних рахунок платника податків є його реєстрація на контрольованій території.
Ухвалою від 27 липня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою скаргою на підставі пунктів 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів ГУ ДПС про: відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права (підпункту 102.6.4 пункту 102.6 статті 102 ПК України і підпункту 38.2 пункту 38 підрозділ 10 розділу ХХ ПК України) у подібних правовідносинах; застосування судом апеляційної інстанції статті 43 ПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12 березня 2019 року у справі №826/12323/16 та інших; порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.
Цією ж ухвалою Верховний Суд замінив Головне управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 43143746) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Луганській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44082150), а також зупинив виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Від ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на правильність висновків апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
У судове засідання, призначене на 23 травня 2022 року, представники позивача і ГУ ДПС не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань від них не надходило. Представник ДПС України взяла участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримала доводи касаційної скарги ГУ ДПС, просила її задовольнити.
Під час попередніх судових засідань у суді касаційної інстанції представники позивача заперечували проти вимог касаційної скарги, просили залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Представник ГУ ДПС підтримував вимоги касаційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити.
Враховуючи зазначені обставини, а також те, що наявних у справі матеріалів достатньо для ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає, що неявка представників ГУ ДПС і позивача у судове засідання 23 травня 2022 року не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Виходячи зі змісту касаційної скарги в частині доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також виходячи з предмета спору у цій справі, ключовими питаннями, які були поставлені перед судами (за хронологією їх вирішення) є:
1) перевірка законності рішення ГУ ДФС від 7 грудня 2018 року № 5 «Про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені» щодо ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» та зобов`язання ГУ ДПС внести зміни в інтегровану картку платника податків ПАТ «ГЛОРІЯ ДЖИНС» шляхом поновлення інформації про наявність надміру сплачених сум податку на прибуток підприємств у сумі 61586139,65 грн у розрізі таких питань: чи є підстави вважати, що строк на подання заяви про повернення надміру сплачених платежів є зупиненим на підставі підпункту 38.2 пункту 38 підрозділ 10 розділу ХХ ПК України, а тому не сплинув; якщо цей строк сплинув, то чи були наявні підстави для продовження такого строку відповідно до підпункту 102.6.4 пункту 102.6 статті 102 ПК України;