Постанова
Іменем України
19 травня 2022 року
м. Київ
справа № 0910/1097/2012
провадження № 61-21059св21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ»,
боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Курило Вікторія Григорівна, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 17 листопада 2021 рокуу складі колегії суддів: Томин О. О., Бойчука І. В., Пнівчук О. В., у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог заявника
У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» (далі - ТОВ «ФК ФОРТ») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Заява обґрунтована тим, що 05 квітня 2013 року Косівський районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення у справі № 0910/1097/2012 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 05 грудня 2007 року № 631/МК на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра»).
На підставі виданого, на виконання вищезазначеного рішення суду, виконавчого листа щодо стягнення заборгованості відкрито виконавче провадження № 36741352 в Косівському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Первісним стягувачем ПАТ КБ «Надра» було відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», яке в подальшому відступило право вимоги на користь ТОВ «Фінанс проперті групп», яке в подальшому відступило право вимоги на користь ТОВ «ФК «Інвест Хаус», а те в свою чергу ТОВ «ФК ФОРТ».
У зв`язку з наведеним заявник просив замінити стягувача ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «ФК ФОРТ».
Також заявник просив видати дублікат виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання, посилаючись на те, що згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо ОСОБА_2 відсутнє.
Відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо ОСОБА_2 на примусовому виконанні не перебуває.
Згідно акта ПАТ КБ «НАДРА» про втрату оригіналів виконавчих документів до договору відступлення прав вимог, оригінали виконавчих листів втрачені, що підтверджується відповідним записом у зазначеному акті.
Оригінали виконавчих листів у заявника та первісного стягувача відсутні, заборгованість за кредитним договором не погашена.
Разом з тим, заявник вказав, що з моменту прийняття рішення про ліквідацію ПАТ КБ «Надра», його діяльність припинена, закрито територіальні відділення банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, що обумовило втрату оригіналів виконавчих листів первісним стягувачем та як наслідок пропущення процесуальних строків.
Враховуючи викладене, заявник просив замінити сторону виконавчого провадження, видати дублікати виконавчого документа та поновити строк на пред`явлення виконавчих листів до виконання.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2021 року задоволено заяву ТОВ «ФК ФОРТ» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК ФОРТ» у справі № 0910/1097/2012.
Видано дублікат виконавчого листа, виданого Косівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 05 грудня 2007 року № 631/МК.
Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих Косівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 05 грудня 2007 року № 631/МК.
Замінюючи стягувача ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «ФК ФОРТ» у справі № 0910/1097/2012 суд першої інстанції виходив з того, що вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання суд зазначив, що у період з 04 червня 2015 року за рішенням Національного банку України розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «Надра», якою фактично припинено нормальну діяльність банку. З моменту прийняття рішення про ліквідацію банку, його діяльність припинена, закрито територіальні відділення банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, що обумовило втрату оригіналів виконавчих листів та пропущення процесуальних строків. Зазначені вище підстави пропуску строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання являються поважними.
Виконавчий лист, виданий Косівським районним судом втрачений не по вині стягувача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про видачу дубліката виконавчого листа.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Курило В. Г., на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2021 року.
Ухвала мотивована тим, що апелянтом не усунуто недоліків, вказаних судом в ухвалі Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року, заяви про поновлення строку на апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням належних доказів на підтвердження цього не подано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Курило В. Г., звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, у якій просить її скасувати, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скаржник зазначав, що ухвалу Косівського районного суду від 22 червня 2021 року отримано ОСОБА_1 простим листом 29 червня 2021 року.
14 липня 2021 року на ухвалу Косівського районного суду від 22 червня 2021 року подано апеляційну скаргу. Тобто апеляційну скаргу подано в межах строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 липня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та адвокатом Курило В. Г. ухвала Івано-Франківського апеляційного суду від 30 липня 2021 року не отримувалась. Крім того, представник не в змозі виконати ухвалу суду, оскільки ОСОБА_1 з 10 серпня до 25 вересня 2021 року перебував за межами України, про що свідчить штемпель прикордонної служби Польщі у закордонному паспорті.
З адвокатом Курило В. Г. та помічником адвоката Тепленіною М. Ф. контактує чоловікОСОБА_2 - ОСОБА_1 , який на той час був за кордоном. Договір з адвокатом укладено 12 липня 2021 року і це єдиний раз, коли апелянт ОСОБА_2 контактувала з адвокатом Курило В. Г.
Про існування ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 30 липня 2021 року скаржники та їх представник дізнались після отримання копії ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року про повернення апеляційної скарги. Причиною повернення апеляційної скарги була саме несплата судового збору.
29 вересня 2021 року повторно подано апеляційну скаргу та додано квитанцію про сплату судового збору.
Представник вказував, що не зобов`язаний пояснювати чому апеляційна скарга не подана вчасно, а зобов`язаний пояснити чому допустив не виконання останньої ухвали про залишення безруху апеляційної скарги, тобто ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 30 липня 2021 року про оплату судового збору. Суд повинен був врахувати, що кошти на оплату судового збору має надавати апелянт, а не представник, тому доцільно було ухвалу направляти саме апелянтам, а не представнику. Більше того, адвокат Курило В. Г. 19 серпня 2021 року ніяку кореспонденцію не отримувала, в тому числі і від Івано-Франківського апеляційного суду.
Крім того, після повторного звернення із апеляційною скаргою 29 вересня 2021 року ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з тим, що апелянтами пропущено строку на апеляційне оскарження.
Після отримання вказаної ухвали представником направлено до суду апеляційної інстанції заяву на обґрунтування причин звернення з апеляційною скаргою повторно та строків на звернення з апеляційною скаргою, проте ця заява взагалі не взята до уваги судом апеляційної інстанції.
Аргументи інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу № 0910/1097/2012 з Косівського районного суду Івано-Франківської області.
У квіті 2022 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 вересня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Курило В. Г., подала апеляційну скаргу на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2021 року.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, неподання належних доказів на підтвердження поважності його причин. Встановлено апелянту строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням належних доказів на підтвердження цього, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Належним чином засвідчена копія вказаної ухвали направлена апелянту рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на вказану нею в апеляційній скарзі адресу для листування (а/с 569, м. Івано-Франківськ) (а. с. 124).
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали апелянтом отримано 21 жовтня 2021 року (а. с. 125).
Однак станом на 17 листопада 2021 року апелянти недоліків заяви не усунули, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням належних доказів на підтвердження цього не подавали.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.