Постанова
Іменем України
24 травня 2022 року
м. Київ
справа № 756/4473/19
провадження № 61-2840св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду міста Києва у складі судді Диби О. В. від 28 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В., від 20 січня 2022 року.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що у квартирі АДРЕСА_1 , власником якої вона є на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах та свідоцтва від 21 січня 2019 року, зареєстровані відповідачі по справі. Позивачка вказувала, що відповідачі займають квартиру безпідставно, не дозволяють провести ремонт, а вона не має можливості реалізувати свої права щодо належного їй майна.
На підставі викладеного, посилаючись на те, що наявність зареєстрованих в квартирі осіб перешкоджає їй належним чином реалізувати своє право власності на квартиру, позивачка просила суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 , виселити їх із вказаної квартири та вселити її.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою
АДРЕСА_1 .
Виселено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Вселено ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у належній позивачці квартирі зареєстровані відповідачі з 11 липня 2013 року, які не є членами сім`ї власника, проте їх реєстрація порушує права позивачки як власника на реалізацію ним права користування та розпорядження належним йому майном.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки спірна квартира, яка була предметом іпотеки, придбана відповідачами за кредитні кошти, тому наявні правові підстави для виселення відповідачів без надання їм іншого житла. Новим власником квартири є позивачка і відповідно до статей 391, 406 Цивільного кодексу України вона має право вимагати від відповідачів усунення перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення із належної їй на праві власності квартири без надання іншого житлового приміщення.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2021 року до Верховного Суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення у частині вирішення позовних вимог про виселення ОСОБА_3 та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень заявниця вказала відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої
статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження зібраних у справі доказів
(пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявниця стверджує, що вона у спірній квартирі не проживає з 2014 року, що встановлено рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22 вересня 2014 року у справі № 756/7425/14-ц про розірвання шлюбу. Зазначає, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_2 . Вказує, що вона не отримувала жодної вимоги від позивачки про виселення із житлового приміщення. Про позов та судове рішення суду першої інстанції у цій справі дізналася лише 05 вересня 2021 року. Також заявниця вказує, що відповідач ОСОБА_2 вводив суд в оману, вказуючи, що відповідачі (колишнє подружжя) проживають сім`єю у спірній квартирі. ОСОБА_3 зазначає, що не проживає у спірній квартирі, самоправно не займала жиле приміщення, а тому і відсутні підстави для її виселення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 756/4473/19.
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва від 21 січня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н. В., реєстровий № 114, на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, підписаного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Варавою Р. С. від 21 січня 2019 року.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квартира АДРЕСА_1 належить позивачці на праві приватної власності.
Спірна квартира була придбана відповідачами за кредитні кошти.
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 23 травня 2018 року у справі № 760/28194/17 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 033М111121227001 від 27 грудня 2012 року у розмірі 578 412, 12 грн та 8 676, 18 грн судового збору.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року у справі № 756/8989/18 задоволено подання приватного виконавця Варави Р. С. та надано дозвіл на примусове проникнення до спірної квартири АДРЕСА_1 для проведення її опису як предмету іпотеки.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 02 березня 2020 року у справі № 760/14116/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного виконавця Варави Р. С., ДП «Сетам», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_5 , про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсними та скасування протоколу та акту.
21 січня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Варавою Р. С. складено акт про проведені електронні торги, згідно протоколу про проведені електронні торги від 11 січня 2019 року ДП «СЕТАМ» реалізовано квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 направляла на адресу відповідачів вимогу від 26 квітня 2019 року про виселення з житлового приміщення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.