Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 201/5861/21
провадження № 61-19390св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович,
стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
боржник - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовичана ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2021 року у складі судді Антонюка О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Красвітної Т. П., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст подання
У червні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О. М. звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськаз поданням про вирішення питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
На обґрунтування подання приватний виконавець зазначив, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 65401087 з примусового виконання виконавчого напису № 511, вчиненого 04 березня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Зазначена квартира відповідно до договору іпотеки № DNHLG000000383 від 08 серпня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т. В. за реєстровим № 1116, знаходиться в іпотеці Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».
Гроші, отримані від реалізації вказаного нерухомого майна, підлягають перерахуванню на рахунок АТ КБ «ПриватБанк» на погашення існуючої заборгованості за зобов`язаннями ОСОБА_1 , забезпеченими зазначеною іпотекою.
Боржник ніяких заходів щодо повернення боргу не здійснив.
Необхідність звернення стягнення на предмет іпотеки встановлена вказаним вище виконавчим написом.
При цьому, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не зареєстровано, у зв`язку з чим приватний виконавець позбавлений можливості звернути стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки, у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності за боржником, який в добровільному порядку рішення не виконує.
З урахуванням викладених обставин приватний виконавець просив суд вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 08 серпня 2005 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т. В., за рахунок реалізації якого задовольнити вимоги АТ КБ «ПриватБанк».
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2021 року у задоволенні подання приватного виконавця відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні подання приватного виконавця, суд першої інстанції виходив із відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення приватним виконавцем всіх передбачених законом заходів щодо виконання виконавчого напису, і такі заходи виявилися безрезультатними.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець подав апеляційну скаргу на нього.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року апеляційну скаргу приватного виконавця залишено без задоволення, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
24 листопада 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення подання.
21 грудня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О. М. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2021 рок, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення подання.
Касаційні скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» та витребувано матеріали цивільної справи.
05 січня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О. М.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що08 серпня 2005 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № DNHLG000000383, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т. В. за реєстровим № 1116.
За цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № DNHLG000000383 від 08 серпня 2005 року щодо погашення кредиту,наданого у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в сумі 82 000 дол. США на строк до 08 серпня 2025 року включно; сплати відсотків у розмірі 13,56% річних на суму залишку заборгованості за кредитом в період сплати з 20 до 25 числа кожного місяця; щомісячного надання грошових коштів (щомісячний платіж) у період сплати сумою не менше 1 004,73 дол. США для погашення заборгованості за кредитним договором, яка включає заборгованість за кредитом, відсотки за користування кредитом та комісію; сплати відсотків за користування кредитом при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту у розмірі 27,12% відсотків річних у випадку невиконання позичальником зобов`язань за погашенням кредиту (розраховані згідно цього пункту договору відсотки сплачуються позичальником окремо понад суми щомісячного платежу за кредитом разом із несплаченим залишком попереднього щомісячного платежу); сплати пені в розмірі 3,00% від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочки зобов`язань зі сплати відсотків та комісії за користування кредитом (пункт 2 Договору).
Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмету іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки, якщо витрати на страхування предмету іпотеки зроблені за рахунок коштів наданих іпотекодержателем; витрат по' реєстрації іпотеки; збитків, завданих порушенням умов цього іпотечного договору (пункт 3 Договору).
В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_1 надала в іпотеку квартиру, яка згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 17 червня 2005 року № 6865803 знаходиться у житловому будинку літ. А-9 квартира АДРЕСА_3 . 8 .
Право власності на предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т. В 08 серпня 2005 року № 758839.
Предмет іпотеки передається в іпотеку з невід`ємними приналежностями, які знаходяться в ньому. Предмет іпотеки зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об`єкт права власності. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення предмета іпотеки нерухомість, яка використовується під житлове приміщення (квартира) (пункт 6 Договору).
04 березня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 511.
У вказаному виконавчому написі нотаріус пропонує звернути стягнення на нерухоме манно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Зазначене нерухоме майно на підставі укладеного 08 серпня 2005 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 договору іпотеки № DNHLG000000383 передане в іпотеку АТ КБ «ПриватБанк», яке є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк».
Нотаріус у виконавчому напису пропонує за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги АТ КБ «Приватбанк» у розмірі: заборгованість за кредитом 136 652,97 дол. США; заборгованість за відсотками - 172 397,11 дол. США; комісія - 10 982, 65 дол. США; пеня - 819 349,83 дол. США, що всього становить 1 139 382 дол. США 56 центів, що за курсом НБУ на 11 січня 2019 року (один долар дорівнює 28,2701480 грн) дорівнює 32 210 513 грн. 60 коп.
05 травня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О. М. з заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним винонавчим написом.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О. М. від 12 травня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65401087 на підставі виконавчого напису № 511, виданого 04 березня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на вказану вище квартиру за ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не зареєстровано.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.