Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 542/1648/19
провадження № 61-20204св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06 серпня 2021 року у складі судді Афанасьєвої Ю. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Кузнєцової О. Ю., Прядкіної О. В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який уточнив у березні 2020 року, визначивши відповідачами у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та просив встановити факт його проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини з ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову посилався на те, що з 14 вересня 2013 року ОСОБА_6 , яка була особою з інвалідністю першої групи по зору та потребувала постійного стороннього догляду, переїхала проживати до його господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вказував, що до 01 жовтня 2019 року вони проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом та мали спільний бюджет, вели спільне господарство, разом оплачували комунальні послуги, спільно витрачали кошти на продукти, ліки. Також ОСОБА_6 довіреністю уповноважувала його отримувати за неї пенсію, здійснювати дії, пов`язані з оформленням земельної ділянки, уповноважила заповнити декларацію з надання первинної медичної допомоги. Він отримував за ОСОБА_6 орендну плату за земельну ділянку, яка знаходиться в оренді ПП «Агротехнологія». За час спільного проживання вони придбали електротовари, разом заощаджували кошти на придбання матеріалів для ремонту в його господарстві. Разом готували їжу, харчувалися. Він допомагав ОСОБА_6 прибирати двір, садити город.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла і після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та земельної частки (паю).
Позивач зазначав, що після смерті ОСОБА_6 він подав заяву про прийняття спадщини на підставі статті 1264 ЦК України, проте отримати свідоцтво про право на спадщину не має можливості через відсутність документів, які підтверджують факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Інших рідних та близьких родичів ОСОБА_6 не мала та за життя заповідала все своє майно його дружині ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06 серпня 2021 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не мали сімейного характеру, а проявлялися у проживанні ОСОБА_6 на території домогосподарства ОСОБА_1 з вересня 2013 року до 01 жовтня 2019 року та наданні родиною ОСОБА_1 допомоги ОСОБА_6 , як одинокій особі похилого віку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Новосанжарського районного суду Полтавської області.
10 січня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 серпня 2019 року в справі № 521/16365/15-ц, від 25 листопада 2019 року в справі № 711/348/17.
Заявник вказує, що вони із ОСОБА_6 проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом та мали спільний бюджет, вели спільне господарство.
Відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 подали відзив на касаційну скаргу, в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , внаслідок чого відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 3,00 га, кадастровий номер 5323486700:00:004:0312 для ведення особистого селянського господарства на території Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, що належали померлій на час відкриття спадщини (т. 1 а. с. 12, 14, 15, 16).
Згідно із довідкою спеціальної офтальмологічної медико-соціальної (експертної) комісії від 22 жовтня 2012 року № 0159839 ОСОБА_6 з 15 жовтня 2012 року було встановлено інвалідність І групи по зору безстроково та визнано її такою, що потребує постійного стороннього догляду (т. 1 а. с. 13).
Відповідно до довідок виконавчого комітету Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області Полтавської області від 03 грудня 2019 року № 02-11/170, № 02-11/171, складених на підставі актів від 09 листопада 2019 року депутатами Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у присутності свідків (сусідів) ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з 14 вересня 2013 року до 01 жовтня 2019 року ОСОБА_6 проживала в домогосподарстві ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 18, 19, 21, 22).
Згідно із актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 19 червня 2019 року ОСОБА_6 , яка проживала в с. Шпортьки Новосанжарського району Полтавської області, як одинока неодружена особа з інвалідністю І групи по зору, яка не має родичів або осіб, зобов`язаних її утримувати, підлягала обслуговуванню вдома на безоплатній основі та потребувала надання соціально-побутових послуг (т. 2 а. с. 92).
Постановою приватного нотаріуса Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області Охрея М. А. від 28 квітня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельні ділянки, оскільки ОСОБА_1 не надав рішення про встановлення факту проживання зі спадкодавцем ОСОБА_6 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (т. 1 а. с. 111).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.