Постанова
Іменем України
25 травня 2021 року
м. Київ
справа № 344/13386/21
провадження № 61-18488св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
стягувач - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Фединяка В. Д., Девляшевського В. А., у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа, заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
Короткий зміст заяви
20 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-1828/2009 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .
Заява обґрунтована тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2009 року задоволено її позов про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
На підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 в розмірі по 500 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
З огляду на те, що вказаний виконавчий лист було втрачено при його направленні для виконання до органів виконавчої служби, ОСОБА_1 просила суд видати дублікат виконавчого листа.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Івано-Франківського міського судуІвано-Франківської області від 06 вересня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-1828/2009.
Постановлено видати дублікат виконавчого листа за рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2009 року у справі № 2-1828/2009 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердому грошовому розмірі по 500 грн щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа, виходив з того, що рішення суду першої інстанції не виконано, а оригінал виконавчого листа було втрачено, тому з метою не допущення порушення права на отримання аліментів, які визначені судовим рішенням, необхідно заяву ОСОБА_1 задовольнити та видати дублікат виконавчого листа.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2009 року визначено, що аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються до досягнення нею повноліття, тобто період стягнення аліментів становить з 11 лютого 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_2. Отже, не було підстав для висновку про видачу дублікату виконавчого документа за відсутності поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який на час подачі заяви сплив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
10 січня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не взяв до уваги положення частини четвертої статті 194 СК України. На даний час дочка - ОСОБА_3 є студенткою Івано-Франківського національного технічного університету нафти та газу і в силу положень статті 199 СК України ОСОБА_2 зобов`язаний утримувати свою дочку.
Заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав відзиви на касаційну скаргу, проте ухвалами Верховного Суду від 20 січня 2022 року та від 31 січня 2022 року відзиви на касаційну скаргу повернуті заявнику без розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2009 року у цивільній справі № 2-1828/2009 вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердому грошовому розмірі по 500 грн щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_1 23 лютого 2009 року звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із заявою про видачу виконавчого листа за вказаним рішенням суду.
На виконання зазначеного вище рішення Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області 10 березня 2009 року видав виконавчий лист.
Івано-Франківське міське управління юстиції Івано-Франківської області на звернення ОСОБА_1 листом від 24 вересня 2010 року № 02-31/34806 повідомило її, що 22 грудня 2009 року державним виконавцем Івано-Франківського міського управління юстиції на підставі пункту 10 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-1828/2009, виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 05 березня 2009 року, та направлено виконавчий лист на виконання по територіальності до відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
Відповідно до листа Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 12 травня 2021 року № 24812 ОСОБА_1 повідомлено, що згідно відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавчі документи стосовно боржника ОСОБА_2 на виконанні не перебували і не перебувають по теперішній час.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки її прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.