У Х В А Л А
25 травня 2022 року
м. Київ
Справа № 990/54/22
Провадження № 11-50заі22
Суддя Великої Палати Верховного Суду Золотніков О. С.,
перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 990/54/22 за позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного суду міста Києва, Київського апеляційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Деснянського районного суду міста Києва, Київського апеляційного суду, у якому просив:
- визнати протиправними дії Деснянського районного суду міста Києва від 04 вересня 2017 року у справі № 754/8062/17 та Апеляційного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року у справі № 33/796/2543/2017;
- зобов`язати переглянути за нововиявленими та виключними обставинами постанову Деснянського районного суду міста Києва від 04 вересня 2017 року у справі № 754/8062/17 та постанову Апеляційного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року у справі № 33/796/2543/2017;
- скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 04 вересня 2017 року у справі № 754/8062/17 (провадження № 3/754/2949/17) та постанову Апеляційного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року у справі № 33/796/2543/2017 у зв`язку з нововиявленими та виключними обставинами, закрити провадження у справі № 754/8062/17 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) на підставі пункту 3 статті 247 КУпАП у зв`язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18 квітня 2022 року передав позовну заяву ОСОБА_1 за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд встановив, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
17 травня 2022 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу на вказане судове рішення.
Проте подана скарга не відповідає вимогам статей 293, 296 КАС України.
У КАС України чітко визначено випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду (пункт 6 частини першої статті 294 КАС України).
З огляду на частину першу статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а не касаційну скаргу, з якою звернувся ОСОБА_1 .
Отже, Велика Палата Верховного Суду наділена повноваженнями на перегляд ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року в апеляційному порядку, проте не може переглядати цю ухвалу у порядку касаційного провадження, про що помилково просить скаржник.
Крім цього, у своїй скарзі ОСОБА_1, обґрунтовуючи необхідність перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції Великою Палатою Верховного Суду, також помилково посилається на положення статей 346 та 347 КАС України, які встановлюють передумови касаційного перегляду судових рішень Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
У своїй скарзі скаржник, посилаючись, зокрема, на статті 121, 122, 171, 242, 251, 270, 286, 295, 296, 317, 328, 341, 346, 347, 351, 353, 361, 363 КАС України, просить: