ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 640/16990/19
адміністративне провадження № К/9901/47952/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 (судді: Єгорова Н.М. (головуючий), Сорочко Є.О., Федотов І.В.) у справі №640/16990/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.06.2019 №2422615147 та № 2432615147.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні первинні документи, які свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку Товариства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2021 у задоволені позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що позивачем протиправно до складу доходу не було включено суми безнадійної кредиторської заборгованості у розмірі 1498903 грн по якій минув строк позовної давності, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на суму 1498903 грн.
Також суд дійшов висновку про відсутність реальних правових наслідків господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки такі контрагенти не звітують до контролюючих органів, у них відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, виробничих потужностей, власних основних засобів.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено в повному обсязі, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
Рішення суду вмотивовано тим, що господарські операції позивача з контрагентами є реальними та підтверджені первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях, та не підтверджені належними доказами.
Суд не взяв до уваги посилання контролюючого органу на наявність вироку відносно директора контрагента ТОВ "АДЕКСІМ-ТРЕЙД" ОСОБА_1 за ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України зазначивши, що правовідносини позивача та ТОВ "АДЕКСІМ-ТРЕЙД" фактично відбулись у березні та квітні 2018 року, тобто до моменту перереєстрації ОСОБА_1 (15.06.1018) ТОВ "АДЕКСІМ-ТРЕЙД" в органах державної влади та отримання необхідних реквізитів.
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що про відсутність у позивача обов`язку щодо включення до складу «Іншого доходу» рядок 2240 Звіту про фінансові результати за 2018 рік суми безнадійної кредиторської заборгованості у розмірі 1498903,00 грн з посиланням на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що контрагенти зверталась до Товариства або до суду із відповідними вимогами про стягнення сум заборгованості, контролюючим органом не досліджувався зміст укладених з контрагентами договорі та наявності чи відсутність додаткових угод. Крім того, суд послався на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.07.2019 у справі №940/1916/18, відповідно до якої наявність угод про перенесення термінів погашення заборгованості та відповідних актів звірки розрахунків свідчить про відсутність передбачених законодавством підстав для віднесення такої заборгованості до безповоротної фінансової допомоги в розумінні пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, оскільки термін позовної давності в три роки не минув.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 13.05.2019 № 101/26-15-14-07-02-10/37203896, оформленого за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства в період з 01.01.2016 по 31.12.2018 та з питань єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема:
- п. 44.1, п. 44.6 ст.44 , п. 85.2 ст.85, п.п.134.1.1 п.1.134 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, ст. 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5 п. 7 П(С)БО 15 «Доходи, П(С)БО 16 «Витрати», п. 5 П(С)БО 11, п.п.2.1, п.2.2 Положення №88,з урахуванням ст. ст. 138-140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 3920332 грн, у тому числі: за 2016 рік у сумі 527907 грн, за 2017 рік у сумі 1531636 грн, за 2018 рік у сумі 1860789 грн;
- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 185.1 ст. 185, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст.192, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 4033078 грн.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано наступним.
За результатами аналізу регістрів бухгалтерського обліку (журналів-ордерів та відомостей по рахунку 631, оборотно-сальдових відомостей за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року), на балансі ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» станом на 01 січня 2016 року, обліковується кредиторська заборгованість на загальну суму 1498903 грн, яка залишилась непогашеною, станом на 31 грудня 2018 року по розрахунках з:
- ТОВ «Гефест Альянс БК» у сумі 300510,50 грн - інформації щодо виникнення кредиторської заборгованості до перевірки не надано;
- ТОВ «Грант Тайм» у сумі 159879,0 грн - інформації щодо виникнення кредиторської заборгованості до перевірки не надано;
- ТОВ «Гатіора» у сумі 30883,14 грн - інформації щодо виникнення кредиторської заборгованості до перевірки не надано;
- ТОВ «Аніан» у сумі 32436,0 грн - інформації щодо виникнення кредиторської заборгованості до перевірки не надано;
- ТОВ «Інтерго-Плюс» у сумі 82950,0 грн - інформації щодо виникнення кредиторської заборгованості до перевірки не надано;
- ТОВ «Кігенс» у сумі 36000,0 грн - інформації щодо виникнення кредиторської заборгованості до перевірки не надано;
- ТОВ «Маестро Торг» у сумі 425044,16 грн - інформації щодо виникнення кредиторської заборгованості до перевірки не надано;
- ТОВ «Перспектива Моноліт» у сумі 431200,0 грн - інформації щодо виникнення кредиторської заборгованості до перевірки не надано.
Контролюючий орган дійшов висновку, що строк позовної давності по вищенаведеній заборгованості минув ще у 2018 року році, проте Товариством не проведено її списання. Крім того, претензійної роботи щодо врегулювання/стягнення заборгованості Товариства перед кредиторами не проводилось, відповідного документального підтвердження до перевірки не надавалось, як неможливо підтвердити облік та формування вказаної заборгованості, з огляду на не надання позивачем відповідних документів.
Також контролюючий орган дійшов висновку про відсутність реальних правових наслідків господарських операцій з контрагентами ТОВ "АДЕКСІМ-ТРЕЙД", ТОВ"МЕТЛАЙНІНГ", ТОВ "ІНТЕР ТОРГ КОМПАНІ", ТОВ "ТК ІНТЕР АЛЬЯНС", ТОВ "АРЕНА ТОРГ ЮА", ТОВ "БЛОЙТЕН", ТОВ "БРАЙТЕНС", ТОВ "АКЦЕНТ ТГ", ТОВ "ПЕЧЕРСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ", ТОВ "СОБРАЄН", ТОВ "ОЛДІ-ТРЕЙД", ТОВ "ІНДІ ГРОУП", ТОВ"СПРОМЕКС", ТОВ "ЛІСТЕКС ГРУП", ТОВ "СТРАЙТЕН", ТОВ "НОСКУС", ТОВ "ТРІФЕШ", ТОВ "ОН-КОРТ ЛТД", ТОВ "ЮРТЕКС ГРУП", ТОВ "ЦВІНАТ", ТОВ "ФЛАЙДЕР", ТОВ"ДЖАМБЕК", ТОВ "ДРЕТОК", ТОВ "ДІСПЕТ", ТОВ "ТРОВАРС", ТОВ "ЛЕНДЛІ", ТОВ"ТЕРМАМІН", ТОВ "ПРОСТ КВЕН", ТОВ "КОСМО МИСТ", ТОВ "ГЛОС РИН" (на загальну суму 1533483,0 грн, в тому числі ПДВ 255580,0 грн), ТОВ "БІСТ КОНСАЛТИНГ", ТОВ"ТОРГВІНА", ТОВ "ВИНС ПРОМТ", ТОВ "КРОКУС ВАЙТ", ТОВ "НУБОРАН", ТОВ "КВЕСТ КЛІН", ТОВ "ЗАВЕРОН" (на загальну суму 708334,0 грн, ПДВ у сумі 141667,0 грн) з огляду на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, виробничих потужностей, власних основних засобів при значних обсягах реалізації послуг та товарів, не звітування контрагентів по ланцюгу постачання до контролюючих органів. Контролюючий орган вважає, що за операціями з вказаними контрагентами оформлювались лише окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення господарських операцій та правомірності формування сум податкового кредиту та витрат, наслідком чого, стало отримання ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ та витрат з податку на прибуток.
При цьому відповідач також посилається на порушення позивачем вимог ст. 44 Податкового кодексу України в частині ненадання Товариством до перевірки документів, які стосуються предмету перевірки.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.06.2019:
- № 2422615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями у розмірі 3920332,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 980083,00 грн;
- № 2432615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 3920748 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 980187 грн.
Судами попередніх інстанцій, зокрема, було встановлено, що під час проведення перевірки директору ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» були вручені запити: від 11.04.2019 № 1, №2, від 12.04.2019 № 3, від 25.04.2019 № 4 про надання документів, даних бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
Водночас, 25.04.2019, 26.04.2019 та 06.05.2019 складено акти № 333/26-15140702-1, № 342/26-15-14-07-02-16 та № 357/26-15-14-07-02-1 про факт відмови позивача у наданні документів до проведення перевірки.
При цьому також було встановлено, що ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП» офіційно повідомлено ГУ ДФС у м. Києві про втрату первинних документів було листом від 07.05.2019 № 81 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 07.05.2019 № 95060/10).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції не врахував відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 420/6598/20, від 02.07.2019 у справі №826/3304/17, від 14.01.2021 у справі № 826/9925/14, що свідчить про неправильне застосування п. 44.6 ст. 44, п.85.2 ст.85, пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134, ст. 138-140, ст. 185, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України.
Зокрема, відповідач вказує, що всупереч висновкам Верховного Суду (у справах №420/6598/20, №826/3304/17) не враховано, що позивачем під час перевірки не було надано первинних документів та не повідомлено у встановлені законодавством строки про втрату таких документів, а тому вважається, що такі документи були відсутні на момент складення звітності, і надання їх в подальшому, зокрема до суду, не є відповідають критеріям належності та допустимості доказів.
Також контролюючий орган зазначає, що судами не враховано доводи контролюючого органу щодо неможливості проведення господарських операцій позивача з контрагентами з огляду на те, що контрагенти не мають трудових та матеріально - технічних ресурсів для ведення господарської діяльності, з посиланням на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 826/9925/14.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності врегульований статтею 44 Податкового кодексу України.
Так, пунктом 44.1 вказаної статті визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44).
Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).