ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 640/14577/20
адміністративне провадження № К/9901/45291/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мацедонської В. Е.,
суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0139 про скасування наказів, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Яковлєва Андрія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року (суддя-доповідач Костюк Л. О., судді: Бужак Н. П., Кобаль М. І.)
І. Суть спору
У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини А0139 (далі - відповідач, ВЧ А0139), у якому просив:
- скасувати наказ командира ВЧ А0139 від 19 березня 2020 року № 217 "Про результати службового розслідування та покарання винних" в частині, що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;
- скасувати наказ командира ВЧ А0139 від 14 квітня 2020 року № 217 "Про результати службового розслідування та покарання винних" в частині, що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;
- скасувати наказ командира ВЧ А0139 від 04 травня 2020 року № 246 про преміювання військовослужбовців ВЧ А0139 за їх особистий внесок у загальні результати служби за підсумками квітня 2020 року в частині, що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;
- скасувати наказ командира ВЧ A0139 від 29 травня 2020 року № 196 "Про результати службового розслідування та покарання винних" в частині, що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним накладення посадовими особами ВЧ А0139 на ОСОБА_1 усних дисциплінарних стягнень за 13 квітня 2020 року, 15 квітня 2020 року, 23 квітня 2020 року, 27 квітня 2020 року, 05 травня 2020 року, 20 травня 2020 року та 25 травня 2020 року;
- скасувати наказ командира ВЧ А0139 від 20 липня 2020 року № 406 "Про результати спеціального розслідування" в частині, що стосується накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді "попередження про неповну службову відповідність";
- скасувати наказ командира ВЧ А0139 від 31 липня 2020 року № 436 "Про врегулювання розміру премії військовослужбовцям частини, які отримали дисциплінарні стягнення" в частині, що стосується зменшення позивачеві розміру премії за липень 2020 року та накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді "суворої догани".
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що вважає оскаржувані накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності незаконними у зв`язку із необ`єктивністю проведених службових розслідувань, їх обвинувального характеру та упередженого ставлення до нього зі сторони командування військової частини.
ІІ. Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення
На підставі наказу командира військової частини від 11 червня 2019 року № 202 з приводу невиходу на службу без поважних причин 10 червня 2019 року ОСОБА_1 було призначено службове розслідування, за результатами якого на позивача накладено стягнення у вигляді догани. Пізніше, згідно з наказом командира від 19 березня 2020 року № 217 "Про результати службового розслідування та покарання винних", у зв`язку із внесенням відомостей до ЄРДР про відкриття кримінального провадження, на позивача було накладено стягнення у вигляді зауваження.
В акті проведення службового розслідування за фактом невиходу на службу позивача без поважних причин, було встановлено, що 09 червня 2019 року у м. Вишеньки Бориспільського району трапилась бійка між молодшим лейтенантом ОСОБА_1 та кількома громадянами, внаслідок якої ОСОБА_1 наніс декілька ударів ножем в область правового плеча громадянину ОСОБА_2, в результаті чого був затриманий працівниками поліції.
З пояснень позивача було встановлено, що він 10 червня 2019 року зателефонував командиру 7 роти охорони 3 батальйону та доповів про те, що його забрала швидка допомога, про бійку він доповіді не надав. З пояснень командира Якимчука Я. О було з`ясовано, що 10 червня 2019 року він виявив відсутність позивача на службі, пізніше йому зателефонував позивач та повідомив, що погано себе почуває і викликав швидку допомогу, але ніяких підтверджуючих документів не зміг надати.
11 червня 2019 року позивач повторно не вийшов на службу, в телефонній розмові командир дізнався, що останній знаходиться в Бориспільській ЦЛР.
12 червня 2019 року позивач вкотре не з`явився на службу, у зв`язку з чим, для встановлення місця перебування та стану здоров`я останнього до лікарні було направлено медичного інструктора Строменко М. С .
За результатами проведеного розслідування було встановлено, що позивач отримав травму внаслідок особистої необережності та недисциплінованості в позаслужбовий час, що призвело до порушення ним вимог статтей 11, 12, 13 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", а саме ігнорування дотримання вимог безпеки, невживання заходів щодо запобігання захворювання і травматизму, а також нездійснення своєчасної доповіді безпосередньому начальникові, та винесено стосовно ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення "догана".
У подальшому, у зв`язку із внесенням відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, відповідачем було проведено службове розслідування від 05 березня 2020 року, за яким встановлено, що вина військовослужбовця виражається у формі прямого умислу та стала наслідком особистої недисциплінованості. За результатами проведеного розслідування, відповідно до наказу від 19 березня 2020 року на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді "зауваження".
Крім того, судом установлено, що на підставі наказу командира ВЧ А0139 від 14 квітня 2020 року № 217 "Про результати службового розслідування та покарання винних" на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Указане службове розслідування стало підставою для позбавлення його премії за квітень 2020 року.
Відповідно до наказу командира ВЧ А0139 від 04 травня 2020 № 246 "Про преміювання військовослужбовців військової частини А 0139 за їх особистий внесок у загальні результати служби" за підсумками квітня 2020 року, ОСОБА_1 було позбавлено премії на основі раніше накладених на нього дисциплінарних стягнень: наказ командира частини № 217 (пункт 2), дисциплінарне стягнення "догана" (усно) накладене командиром батальйону від 13 квітня 2020 року (пункт 5), дисциплінарне стягнення "догана" (усно), накладене командиром батальйону від 15 квітня 2020 року (пункт 6), дисциплінарне стягнення "догана" (усно), накладене командиром батальйону від 23 квітня 2020 року (пункт 7), дисциплінарне стягнення "догана" (усно), накладене командиром батальйону від 27 квітня 2020 року (пункт 8).
Наказом командира ВЧ А0139 від 29 травня 2020 року № 296 "Про результати службового розслідування та покарання винних" на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. В пункті 2 вказаного наказу зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 12 Статуту внутрішньої служби та ст. 4 Дисциплінарного статуту. В рамках службового розслідування було виявлено факт відмови ОСОБА_1 виконувати накази командира щодо проведення вогневої підготовки, погроз розстріляти командира Лиса В. В., чим було здійснено зрив всього навчання (вогневої підготовки).
Також, відповідно до наказу командира ВЧ А0139 від 20 липня 2020 року № 406 "Про результати спеціального розслідування" на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді "попередження про неповну службову відповідність". Матеріалами розслідування встановлено, що 09 липня 2020 року на ранковому шикуванні батальйону, охорони між майором Гордійчуком С. В. та молодшим лейтенантом ОСОБА_1 сталась словесна перепалка через те, що позивач проводив відеозйомку, порушуючи наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 липня 2020 року № 74 "Про затвердження інструкції зі зберігання і користування особовим складом Збройних Сил України засобами стільникового зв`язку та іншими електронними засобами". Після словесної перепалки, останні вирушили в сторону спортивного залу військової частини, після чого звернулись до медичного пункту військової частини з травмами. З пояснень очевидців вказаної події встановлено, що 09 липня 2020 року майор Гордійчук С. В. проводив ранкове інформування щодо заборони користування мобільними телефонами під час несення вартової служби, позивач почав знімати це на відео, в зв`язку із чим Гордійчук С. В. звернувся до останнього з вимогою припинити зйомку, на що позивач відреагував у грубій формі та почав провокувати майора Гордійчука С. В. піти розібратись на ринг в спортивну залу.
Крім того, відповідно до наказу командира ВЧ А0139 від 31 липня 2020 року № 436 "Про врегулювання розміру премії військовослужбовцям частини, які отримали дисциплінарні стягнення", на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді "суворої догани".
Не погоджуючись із винесеними наказами та накладеними дисциплінарними стягненнями, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк тривалістю десять днів з моменту отримання цієї ухвали протягом якого позивач має подати до суду документ про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2021 року повернуто апелянту.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені в клопотанні причини несплати судового збору суд не може вважати поважними, оскільки з довідки, наданої апелянтом, вбачається, що дохід не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що позивач не є особою, яка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
09 грудня 2021 року адвокат Яковлєв А. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІV. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі адвокат Яковлєв А. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Також, позивач стверджує, що він звільнений від сплати судового збору, як військовослужбовець у справі, пов`язаній з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, тобто на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами частини третьої статті 161 КАС України установлено, що особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина восьма статті 160 КАС України).
У силу пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України).
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
За приписами пункту 12 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI установлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII).
У статті 22 Закону № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Поряд з цим, відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.