ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2022 року
Київ
справа №160/11830/20
адміністративне провадження № К/9901/31636/21, К/9901/31119/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 160/11830/20
за позовом ОСОБА_1 до Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Дніпропетровської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року (суддя Сліпець Н.Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року (головуючий суддя - Дурасова Ю.В., судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (по тексту - Восьма кадрова комісія або Кадрова комісія № 8), Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури (по тексту - обласна прокуратура), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Восьмої кадрової комісії «Про неуспішне проходження прокурором атестації» від 01 липня 2020 року № 3;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Дніпропетровської області від 19 серпня 2020 року № 1011к, яким відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону України «Про прокуратуру», підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 31 серпня 2020 року;
- поновити його з 01 вересня 2020 року на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури у Дніпропетровській обласній прокуратурі;
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2020 року за кожен місяць вимушеного прогулу пропорційно середньому заробітку;
- стягнути з бюджетних асигнувань відповідачів на його користь понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн;
- судове рішення у частині поновлення його на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання та видати відповідний виконавчий документ.
2. На обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що з 2010 року працює в органах прокуратури Дніпропетровської області, з 15 квітня 2019 року - на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області. З метою зайняття посади в Дніпропетровській обласній прокуратурі він проходив процедуру атестації, за результатами успішного проходження перших двох етапів якої був допущений до третього етапу - співбесіди проведення. Однак, за результатами проведення Кадровою комісією № 8 співбесіди з позивачем, було прийнято спірне рішення № 3 від 01 липня 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації», а у подальшому - наказ прокурора Дніпропетровської області № 1011к від 19 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
3. Позивач уважає протиправними і такими, що підлягають скасуванню оскаржувані рішення та наказ, оскільки під час проведення атестації ним було продемонстровано високий рівень професійних знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, у тому числі загальних здібностей та навичок. Позивач наголошує на тому, що в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано, з огляду на які законодавчо затверджені критерії (рекомендації) оцінки відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності він не відповідає. Ураховуючи успішне проходження ним інших (тих, що передували співбесіді) етапів атестації, відсутності жодних стягнень щодо нього, підвищення ним кваліфікації та професійного рівня, позивач уважає, що висновки відповідача щодо наявності сумнівів у його доброчесності та невідповідності професійній етиці є безпідставними та не підтверджуються жодними доказами.
4. З огляду на наведені мотиви ОСОБА_1 уважає, що його порушені права підлягають відновленню шляхом поновлення на займаній посаді у Дніпропетровській обласній прокуратурі з 01 вересня 2020 року з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
5. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
6. Визнано протиправним та скасувати рішення Восьмої кадрової комісії «Про неуспішне проходження прокурором атестації» від 01 липня 2020 року № 3.
7. Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Дніпропетровської області від 19 серпня 2020 року № 1011-к, яким відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону України «Про прокуратуру», підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 31 серпня 2020 року.
8. Поновлено ОСОБА_1 з 01 вересня 2020 року на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури у Дніпропетровській обласній прокуратурі.
9. Стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01 вересня 2020 року в розмірі 98 000,24 грн.
10. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Восьмої кадрової комісії, Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.
11. Судове рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.
12. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у спірному рішенні від 01 липня 2020 року № 3 Кадрова комісія № 8 зазначила про наявність обґрунтованих сумнівів щодо відповідності прокурора ОСОБА_1 вимогам доброчесності, у зв`язку з тим, що останнім двічі було порушено строки надання до Національного агентства із питань запобігання корупції інформації про суттєві зміни в його майновому стані, а також у його деклараціях, як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018- 2019 роки неправильно визначено правовий статус квартири. Водночас повноваження стосовно здійснення контролю, у тому числі щодо перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незалежно від посади, яку займає така особа, віднесені до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції, яка має відбуватися у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції». Будь-яких доказів, щодо прийняття відносно позивача Національним агентством з питань запобігання корупції рішень у частині задекларованих ним відомостей або за порушення ним строків надання інформації про суттєві зміни в його майновому стані, відповідачами в ході розгляду справи не надано. При цьому суд зауважив, що іншими повноваження на перевірку декларацій, проведення моніторингу способу життя, окрім тих, що визначені пунктом 15 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», кадрові комісії не наділені. З огляду на зазначене суд першої інстанції констатував, що викладені у рішенні від 01 липня 2020 року № 3 висновки не відповідають фактичним обставинам, а є виключно суб`єктивною думкою членів Восьмої кадрової комісії.
13. Відносно висновків Восьмої кадрової комісії у рішенні від 01 липня 2020 року № 3 про наявність обґрунтованих сумнівів щодо відповідності прокурора ОСОБА_1 вимогам професійної етики, у зв`язку з тим, що під час співбесіди останній не зміг сформулювати основні положення наукової новизни дисертації, не зміг описати правову базу тематики дисертації, не зміг назвати прізвища офіційних опонентів, невірно назвав необхідну для допуску до захисту дисертації кількість наукових публікацій у фахових виданнях, то суд першої інстанції зазначив наступне.
14. В ході розгляду справи судом відтворено відеозапис співбесіди, з якої вбачається, що позивачем повно та об`єктивно надав відповіді на питання стосовно проходження його служби в органах прокуратури та майнового стану, крім того надав докази, що підтверджують підстави набуття ним права власності на авто та користування квартирою. При цьому з відеозапису дійсно видно, що чіткої відповіді на питання по дисертаційній роботі позивачем надано не було. Разом з тим, на переконання суду, ненадання позивачем відповідей на питання такого характеру, не може свідчити про невідповідність останнього професійній етиці та бути підставою для прийняття рішення про неуспішне проходження атестації.
15. На підставі вищенаведеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення Восьмої кадрової комісії від 01 липня 2020 року № 3 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації не відповідає критеріям обґрунтованості та безсторонності, добросовісності, розсудливості та пропорційності, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.
16. Виходячи із цього суд констатував, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення № 1011-к від 19 серпня 2020 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також підлягають задоволенню.
17. Вирішуючи вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції установив, що вимушеним прогулом позивача є період з 01 вересня 2020 року (наступний день після звільнення) по 12 січня 2021 року (день постановлення рішення) у кількості 92 робочих дні та, відповідно, сума середнього заробітку за цей час складає 98 000,24 грн. При цьому при здійсненні розрахунку суми середнього заробітку суд застосував положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
18. Третій апеляційний адміністративний суд погодився з позицією суду першої інстанції по суті вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення і наказу та поновлення на посаді, у зв`язку із чим постановою від 14 липня 2021 року залишив без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року в означеній частині. Поряд із цим апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції у частині позовних вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, зменшивши суму стягнення з 98 000,24 грн на 96 933,02 грн, покликаючись на те, що кількість робочих днів у періоді вимушеного прогулу позивача складає 91, а не 92 дні.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
19. 25 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року, у якій скаржник ставить питання про скасування вказаних судових рішень та ухвалення нового - про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
20. Підставою касаційного оскарження відповідач визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме, неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Зокрема, скаржник вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», на підставі якого прийнято Порядок проходження прокурорами атестації, затверджений наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221, та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, а також щодо застосування пункту 13 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону щодо визначення переліку етапів атестації прокурорів; пункту 15 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону щодо повноважень кадрових комісій при проведені співбесід; пункту 17 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації.
21. Аргументуючи свою позицію скаржник зазначає, що кадрова комісія за результатами співбесіди має можливість на власний розсуд шляхом голосування прийняти рішення - про успішне або неуспішне проходження прокурором атестації. При цьому, голосуючи за те чи інше рішення, кожен член комісії діє за внутрішнім переконанням, що забезпечує об`єктивність прийнятого рішення. Відтак, повноваження кадрових комісій щодо прийняття відповідних рішень у межах компетенції є дискреційними. Суд, у свою чергу, не наділений повноваженнями здійснювати оцінку щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня його професійної компетентності та, відповідно, встановлювати відповідність прокурора цим вимогам.
22. На підтвердження правильності викладених доводів скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 826/26007/15 щодо визнання протиправними та скасування рішення Київської конкурсної комісії Генеральної прокуратури України з проведення відкритого конкурсу кандидатів на адміністративні посади у місцевих прокуратурах, а також на постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № П/800/409/17, від 25 квітня 2018 року у справі № 800/328/17, від 12 червня 2018 року у справі № 800/248/17, від 26 червня 2018 року у справі № 800/264/17, від 18 вересня 2018 року у справі № 800/354/17 щодо меж судового розсуду при наданні юридичної оцінки діям та рішенням ВККС під час вирішення цим органом питання відповідності судді (кандидата на посаду судді) визначеним у законі критеріям у ході кваліфікаційного оцінювання.
23. На переконання скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спірне рішення Восьмої кадрової комісії не відповідає критерію обґрунтованості, адже завданням кадрової комісії є не доведення того, що прокурор порушив закон, а визначення наявності обґрунтованих сумнівів щодо його рівня компетентності, відповідності вимогам професійної етики та доброчесності. Скаржник уважає, що кадрова комісія не зобов`язана нормами Закону юридично довести чи встановити у деталях невідповідність прокурора конкретному критерію, а уповноважена лише вказати на чіткий перелік обставин, які стали підставою для прийняття рішення, що підтверджує наявність у членів кадрової комісії обґрунтованих сумнівів щодо відповідності прокурора одному чи кільком із вказаних критеріїв. При цьому, відсутність у суду законодавчої можливості перевірити ці обставини у зв`язку з об`єктивними причинами, наприклад, таємність обговорення членами кадрової комісії отриманої інформації, жодним чином не означає, що рішення кадрової комісії є необґрунтованим та протиправним.
24. Висловлюючи свою позицію стосовно висновків судів першої та апеляційної інстанцій про перебирання Восьмою кадровою комісією на себе повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції, скаржник зауважує, що процедура перевірки доброчесності прокурорів кадровими комісіями у межах атестації та перевірка їх декларацій Національним агентством у рамках повної перевірки не є тотожними процесами, адже визначені різними законодавчими актами, мають різний предмет та мету, інструменти її досягнення та результати. Висновки судів попередніх інстанцій про те, повноваженнями перевірки декларацій при здійсненні атестації наділене лише Національне агентство з питань запобігання корупції означало б заперечення можливості кадрових комісій самостійно реалізовувати свої повноваження. Окрім того, таке твердження означало б абсолютну неможливість провести атестації прокурорів у передбачений Законом № 113-ІХ спосіб і строк, оскільки поставило б кадрові комісії у залежність від проведення Національним агентством повних перевірок декларацій прокурорів.
25. На додаток скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях безпідставно застосували частину першу статті 235 Кодексу законів про працю України та не врахували норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», який є спеціальним та має застосовуватися імперативно і передбачає, що прокурори можуть бути переведені на посаду в обласній прокуратурі лише у разі успішного проходження ними атестації, передбаченої розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» указаного Закону. Тому, на думку скаржника, поновлення ОСОБА_1 на посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі за відсутності рішення кадрової комісії про успішне проходження ним атестації, суперечить Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Ураховуючи, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог законодавства, скаржник уважає, що підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також відсутні.
26. Ухвалою від 14 вересня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
27. Відзиви на касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури в установлений строк до Суду не надходили.
28. 26 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року, у якій скаржник ставить питання про скасування вказаних судових рішень та ухвалення нового - про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
29. Наведені Офісом Генерального прокурора доводи та аргументи на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції є аналогічними доводам, вкладеним Дніпропетровською обласною прокуратурою у касаційній скарзі.
30. Ухвалою від 14 вересня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
31. Відзиви на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора в установлений строк до Верховного Суду не надходили.
32. Ухвалою від 25 травня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини
33. Позивач з 2010 року працював на різних посадах в органах прокуратури Дніпропетровської області, а з 15 квітня 2019 року на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області.
34. 19 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», яким передбачено створення у системі органів прокуратури Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур.
35. На виконання викладених вимог цього Закону наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації, а наказом від 02 червня 2020 року № 250 створено Восьму кадрову комісію.
36. У зв`язку з успішним проходженням 02 березня 2020 року ОСОБА_1 двох етапів атестації, а саме: 1) іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону (74 бала); 2) іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (107 балів), його було допущено до третього етапу атестації - проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, з виконанням письмового практичного завдання.
37. 01 липня 2020 року за результатами проведеної з позивачем співбесіди Восьмою кадровою комісією прийнято рішення №3 «Про неуспішне проходження прокурором атестації».
38. В обґрунтування прийнятого рішення Восьма кадрова комісія зазначила, що на підставі дослідження матеріалів атестації, у тому числі отриманих пояснень прокурора, у Комісії наявні обґрунтовані сумніви щодо відповідності прокурора вимогам доброчесності та професійної етики, зокрема:
- вимогам доброчесності в частині того, що ОСОБА_1 двічі було порушено строки надання до Національного агентства із питань запобігання корупції інформації про суттєві зміни в його майновому стані, а також в його деклараціях, як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018- 2019 роки невірно визначено правовий статус квартири у м. Дніпро, площею 121,8 кв. м;
- вимогам професійної етики у частині отримання ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата юридичних наук під час перебування на посаді прокурора. Так, ОСОБА_1 під час співбесіди не зміг сформулювати основні положення наукової новизни дисертації, не зміг описати правову базу тематики дисертації, не зміг назвати прізвища офіційних опонентів, невірно назвав необхідну для допуску до захисту дисертації кількість наукових публікацій у фахових виданнях.
39. За вказаних обставин, Комісія прийшла до висновку, що прокурор другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області неуспішно пройшов атестацію.
40. Наказом прокуратури Дніпропетровської області від 19 серпня 2020 року № 1011к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 31 серпня 2020 року. Підстава: рішення Кадрової комісії № 8.
41. 20 липня 2020 року ОСОБА_1 направив до Офісу Генерального прокурора та Восьмої кадрової комісії запит на отримання публічної інформації про надання належним чином засвідченої копії протоколу з відеозаписом співбесіди, проведеної за його участі, а такої копії рішення за результатами цієї співбесіди.
42. Листом від 19 серпня 2020 року № 27/3-3795вих-20 Офіс Генерального прокурора надіслав на адресу ОСОБА_1 запитувані ним документи.
V. Нормативне регулювання
43. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
44. Закон України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-IX у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
44.1 Абзацами першим - третім пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ установлено, що:
до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
44.2 Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
44.3 За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
44.4 Пунктами 4- 6 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ визначено, що:
44.5 День початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".
44.6 Офіс Генерального прокурора є правонаступником Генеральної прокуратури України у міжвідомчих міжнародних договорах, укладених Генеральною прокуратурою України.
44.7 З дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
44.8 Абзацом першим пункту 7, пунктом 9 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором
44.9 На підставі пунктів 11 - 13 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
44.10 Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
44.11 Атестація прокурорів включає такі етапи: