ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2022 року
Київ
справа №160/5279/20
адміністративні провадження №К/9901/10267/21; №К/9901/9404/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Міністерства юстиції України, Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Шлай А.В. (доповідач), суддів Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України (далі - Кваліфікаційна комісія), у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційної комісії, оформлене протоколом від 04 березня 2020 року №43, в частині визнання позивача таким, що 04 березня 2020 року не склав кваліфікаційний іспит приватного виконавця та відмови у видачі посвідчення приватного виконавця;
- зобов`язати Кваліфікаційну комісію прийняти рішення про видачу Міністерством юстиції України позивачеві посвідчення приватного виконавця як особі, яка склала кваліфікаційний іспит.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок, сформований у зазначеному протоколі, про визнання ОСОБА_1 таким, що не склав кваліфікаційний іспит приватного виконавця, є помилковим, оскільки зроблений за результатами допущеної Кваліфікаційною комісією помилки при підрахунку підсумкового балу виконання ним практичного завдання.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою від 20 травня 2020 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та залучив до її участі в якості другого відповідача - Міністерство юстиції України.
4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Кваліфікаційної комісії, оформлене протоколом від 04 березня 2020 року №63, в частині затвердження результату кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України судові витрати в сумі 2102,30 грн.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг
6. Міністерство юстиції України та Кваліфікаційна комісія, а також ОСОБА_1 подали касаційні скарги.
7. Міністерство юстиції України та Кваліфікаційна комісія у касаційній скарзі просять скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року.
8. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
9. Як на підставу оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржники послалися на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме норм Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) і Порядку допуску до професії приватного виконавця, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 жовтня 2016 року №3053/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2016 року за №1445/29575 (далі - Порядок №3053/5 - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
10. Також, за твердженнями Міністерства юстиції України та Кваліфікаційної комісії, суд апеляційної інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги, наданих повноважень щодо встановленої територіальної юрисдикції справ.
11. ОСОБА_1 у свою чергу зазначив про те, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не в повній мірі захистив його порушені права; що ефективним способом захисту його порушених прав є задоволення позовних вимог у повному обсязі.
ІV. Рух справи у суді касаційної інстанції
12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р. ухвалами від 06 квітня 2021 року та від 29 квітня 2021 року відкрив касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
13. ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу Міністерства юстиції України та Кваліфікаційної комісії із проханням відмовити у задоволенні її вимог.
14. Міністерство юстиції України та Кваліфікаційна комісія подали відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , просять залишити її без задоволення.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 25 травня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами на 26 травня 2022 року.
V. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
16. ОСОБА_1 04 березня 2020 року складав кваліфікаційний іспит з метою отримання доступу до професії приватного виконавця, що проводився Кваліфікаційною комісією.
17. Витягом із протоколу засідання Кваліфікаційної комісії від 04 березня 2020 року №63 визначено, що відповідно до екзаменаційної відомості від 04 березня 2020 року за результатами автоматизованого анонімного тестування ОСОБА_1 отримав такі бали: за виконання тестових завдань теоретичної частини - 44,5; за виконання ситуаційних завдань - 20; за виконання практичного завдання - 8,85; загальний підсумковий результат (усього отримано балів) - 73,35.
18. За порядковим номером 10 протокольного рішення Кваліфікаційної комісії, прийнятого одноголосно, вирішено затвердити результати кваліфікаційного іспиту приватного виконавця, проведеного 04 березня 2020 року, а саме ОСОБА_1 : за виконання тестових завдань теоретичної частини отримав - 44,5 балів; за виконання ситуаційних завдань - 20 балів; за виконання практичного завдання - 8,85 балів; загальна кількість балів - 73,35. Результат автоматизованого анонімного тестування ОСОБА_1 - іспит не складено.
19. За результатами проведеного іспиту Кваліфікаційною комісією прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у видачі посвідчення приватного виконавця.
VІ. Джерела права й акти їхнього застосування
20. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та просити про їхній захист.
22. Завданням адміністративного судочинства у силу приписів частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
23. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
24. Відповідно до статті 16 Закону №1403-VIII приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.
25. Приписами статті 17 Закону №1403-VIII закріплено, що Міністерство юстиції України: 1) формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень; 2) забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, для чого визначає: порядок проходження навчання та стажування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця; перелік документів, які подаються Кваліфікаційній комісії особою, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, для підтвердження відповідності цієї особи вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 18 цього Закону; порядок допуску таких осіб до складання кваліфікаційного іспиту; порядок складання кваліфікаційного іспиту; порядок підвищення кваліфікації приватними виконавцями; 3) видає посвідчення приватного виконавця; 4) визначає вимоги до офіса приватного виконавця; 5) забезпечує діяльність Кваліфікаційної комісії та Дисциплінарної комісії приватних виконавців; 6) формує Єдиний реєстр приватних виконавців України, визначає порядок його ведення; 7) встановлює форму та порядок подання приватними виконавцями інформації про здійснення ними діяльності; 8) здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; 9) подає Кабінету Міністрів України пропозицію про встановлення розміру основної винагороди приватного виконавця; 10) вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення; 11) зупиняє та припиняє право на здійснення діяльності приватного виконавця; 12) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
26. Відповідно до вимог, установлених частиною першою статті 18 Закону №1403-VIII, приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.
27. Приписами частини першої статті 19 Закону №1403-VIII обумовлено, що для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія, Положення про яку затверджується Міністерством юстиції України.
28. Кваліфікаційна комісія, до складу якої входять дев`ять членів (частина друга статті 19 Закону №1403-VIII): 1) визначає дату складення кваліфікаційних іспитів; 2) розробляє та затверджує перелік питань автоматизованого анонімного тестування; 3) розглядає документи, подані особами, які мають намір отримати право на здійснення діяльності приватного виконавця, на відповідність вимогам, визначеним цим Законом; 4) проводить кваліфікаційні іспити та затверджує їх результати; 5) приймає рішення про видачу посвідчення приватного виконавця (частина п`ята статті 19 Закону №1403-VIII).
29. Кваліфікаційна комісія вважається повноважною у разі призначення не менше семи членів комісії. Рішення Кваліфікаційної комісії приймаються на її засіданні, за умови присутності не менше п`яти членів комісії, шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим. Рішення Кваліфікаційної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії. Засідання Кваліфікаційної комісії є гласним (частини шоста-дев`ята статті 19 Закону №1403-VIII).
30. Приписами частин третьої, четвертої та сьомої статті 21 Закону №1403-VIII закріплено, що кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця. Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, має право скласти його повторно не раніше ніж через шість місяців.
31. Єдину процедуру допуску до професії приватного виконавця осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця (далі - особи), визначає Порядок №3053/5, розділом V якого встановлено порядок складання кваліфікаційного іспиту.
32. Згідно із пунктом 4 розділу V Порядку №3053/5 для складання кваліфікаційного іспиту використовується електронна система для проведення автоматизованого анонімного тестування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця (далі - Система тестування).
33. У пункті 13 розділу V Порядку №3053/5 визначено, що автоматизоване анонімне тестування складається з теоретичної частини, ситуаційних завдань та практичного завдання і проводиться одночасно для всіх осіб, допущених до іспиту. Тестові завдання (перелік тестових питань теоретичної частини, ситуаційні завдання та практичні завдання) для кваліфікаційного іспиту затверджуються Кваліфікаційною комісією (пункт 8 розділу V Порядку №3053/5).
34. Виконання практичного завдання полягає у вирішенні особою запропонованої їй Системою тестування практичної ситуації, що виникає під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, шляхом надання ґрунтовної відповіді та за необхідності складання проєкту процесуального документа. На виконання практичного завдання відводиться одна година (пункт 16 розділу V Порядку №3053/5).
35. Відповідно до пункту 17 розділу V Порядку №3053/5 практичне завдання складається державною мовою та містить набір конкретних вихідних даних у вигляді відповідних документів, на основі яких особа, використовуючи комп`ютер, повинна підготувати ґрунтовну мотивовану відповідь та за необхідності проєкт процесуального документа з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством. Оцінювання виконаного особою практичного завдання здійснюється Кваліфікаційною комісією без присутності осіб, що виконували практичне завдання, та за відсутності у Кваліфікаційної комісії інформації про те, якою саме особою виконано практичне завдання. Показник успішності вирішення практичного завдання визначається Кваліфікаційною комісією відповідно до трьох критеріїв: законність прийнятого рішення; обґрунтованість прийнятого рішення; відповідність проєкту процесуального документа формі і змісту згідно з вимогами законодавства. Дотримання вимог кожного критерію оцінюється Кваліфікаційною комісією у п`ять балів. Якщо особою не надано відповіді, у тому числі через закінчення встановленого часу, така відповідь зараховується як неправильна. Практичне завдання оцінюється індивідуально кожним членом Кваліфікаційної комісії за п`ятибальною шкалою оцінювання, в якій: 5 - досконалий рівень; 4 - добрий рівень; 3 - посередній рівень; 2 - низький рівень; 1 - дуже низький рівень. Остаточна оцінка вираховується з використанням формули a/b = z, де а - сума балів, виставлених індивідуально кожним членом Кваліфікаційної комісії за результатом оцінки критерія; b - кількість членів Кваліфікаційної комісії; z - бал за результатом оцінки членами Кваліфікаційної комісії окремого критерію, округлений до сотої. Загальний бал вираховується шляхом складання балів кожного критерію оцінювання. Практичне завдання вважається виконаним, якщо за результатами його виконання набрано не менше дев`яти балів. Результат оцінювання практичного завдання вноситься до Системи тестування секретарем Кваліфікаційної комісії окремо щодо кожної особи, яка його виконувала.
36. Згідно із пунктом 18 розділу V Порядку №3053/5 після закінчення виконання автоматизованого анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретар Кваліфікаційної комісії формує в Системі тестування та роздруковує екзаменаційну відомість. Екзаменаційна відомість містить перелік імен доступу осіб, які проходили автоматизоване анонімне тестування, кількість набраних за кожне завдання балів, загальний підсумковий результат та вільне поле для зазначення прізвищ, імен та по батькові, яке заповнюється після ідентифікації результатів автоматизованого анонімного тестування. Ідентифікація результатів автоматизованого анонімного тестування здійснюється секретарем Кваліфікаційної комісії після формування та роздрукування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Кваліфікаційної комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена та по батькові осіб, що складали іспит, заносяться секретарем Кваліфікаційної комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Кваліфікаційної комісії.
37. Після закінчення іспиту секретар Кваліфікаційної комісії складає протокол, в якому зазначаються: дата, час та місце проведення іспиту; прізвища, імена та по батькові присутніх членів Кваліфікаційної комісії; прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів осіб, допущених до складання іспиту; отримані бали за результатами автоматизованого анонімного тестування; прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали іспит. Протокол підписується головою та усіма присутніми на засіданні членами Кваліфікаційної комісії (пункт 19 розділу V Порядку №3053/5).
38. Відповідно до пунктів 20, 21 розділу V Порядку №3053/5 Кваліфікаційна комісія на підставі результатів складеного іспиту приймає рішення, що затверджується протоколом за результатами складання кваліфікаційного іспиту. Кваліфікаційна комісія на підставі рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту приймає рішення про видачу Міністерством юстиції України особам, які склали кваліфікаційний іспит, посвідчення приватного виконавця. Кваліфікаційний іспит вважається складеним, якщо особою набрано прохідний бал за кожним тестовим завданням.
39. Згідно із пунктом 22 розділу V Порядку №3053/5 після закінчення іспиту Кваліфікаційна комісія повідомляє про його проведення та прізвища, імена, по батькові осіб, щодо яких за результатами проведення іспиту прийнято рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України посвідчення приватного виконавця.
40. Посвідчення приватного виконавця видається Міністерством юстиції України за підписом Міністра або його заступника особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом десяти днів з дня складання кваліфікаційного іспиту (пункт 1 розділу VІ Порядку №3053/5).
VІІ. Позиція Верховного Суду
41. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
42. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
43. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).