ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2022 року
Київ
справа №200/5356/20-а
адміністративне провадження №К/9901/28057/21, К/9901/28235/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шевцової Н. В.,
суддів: Данилевич Н.А., Кашпур О.В.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
№ 200/5356/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Донецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора України
про визнання протиправними та скасування рішення кадрової комісії, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за касаційними скаргами Донецької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року, ухвалене у складі судді Хохленкова О.В.,
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог.
1. у червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1), прокуратури Донецької області (правонаступник - Донецька обласна прокуратура (далі - відповідач 2), Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора України (далі - Комісія, Кадрова комісія), у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 2 від 09.04.2020 № 255 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки";
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Донецької області Білоусова Є.О. від 04 травня 2020 року № 396-к про звільнення його з посади прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області;
1.3. поновити позивача на посаді прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області та органів прокуратури або на рівнозначній посаді в органі прокуратури, який буде створено замість прокуратури Донецької області з 05 травня 2020 року зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;
1.4. стягнути з прокуратури Донецької області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05 травня 2020 року по дату винесення судового рішення
2. Позивач обґрунтовує позов тим, що за результатами атестації другою кадровою комісією від 03 березня 2020 року по складеному позивачем іспиту з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону прийнято рішення про успішне проходження ним атестації (73 бали), за результатами іспиту на загальні здібності і навички прийнято рішення про неуспішне проходження ним атестації (85 балів при необхідних 93).
2.1. Наказом прокурора Донецької області (надалі прокурора області) від 04 травня 2020 року №396-к позивача звільнено з посади прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області. Підставою для звільнення стало рішення кадрової комісії №2 від 09 квітня 2020 року №255.
2.2. При цьому, прокурор Донецької області при винесенні зазначеного наказу керувався положеннями статті 9 Закону України «Про прокуратуру», підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві І перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
2.3. Проте, попередження позивача про звільнення, передбачене статтею 49-2 Кодексу законів про працю України, не проводилось. З наказом від 04 травня 2020 року №396-к та увідомленням про звільнення його ознайомлено лише 13 травня 2020 року працівниками відділу роботи з кадрами прокуратури Донецької області та цього ж дня йому було видано трудову книжку.
2.4. Позивач вважає вказаний наказ прокурора області та рішення кадрової комісії №2 від 09 квітня 2020 року №255 незаконними та протиправними.
3. Прокуратура Донецької області у відзиві на позовну заяву позивача на обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначала, що Законом України № 113-ІХ визначено процедуру реформування органів прокуратури, тобто прокурори для подальшого проходження служби в органах прокуратури, зобов`язані у відповідності зазначеним законом пройти атестацію. Наголошує, що позивачем дотримано вимоги Закону України № 113-ІХ, зокрема, подано заяву у встановлений строк за визначеною формою, у зв`язку з чим його допущено до проходження атестації прокурорів.
3.1. За наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички ОСОБА_1 набрав 85 балів при прохідному - 93, тому його не допущено до проходження наступного етапу атестації.
3.2. У зв`язку з цим, вважає рішення кадрової комісії від 09 квітня 2020 року № 255 про неуспішне проходження позивачем атестації законним та мотивованим.
3.3. Зазначає про попередження усіх прокурорів про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, у зв`язку з чим вважає, що норми КЗпП України на позивача не розповсюджуються.
3.4. Наказом прокурора Донецької області № 396-к від 04 травня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
3.5. Вказує, що юридичним фактом, що зумовив звільнення позивача, є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивачем.
3.6. Вважає, що всі мотиви позивача щодо незгоди з його звільненням ґрунтуються на незгоді з Законом № 113-ІХ, однак положення цього Закону неконституційними не визнавались.
3.7. Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
4. Офіс Генерального прокурора позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. У відзиві на позовну заяву зазначав, що положення підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України № 113-ІХ є імперативними і зобов`язують керівника регіональної прокуратури на виконання рішення комісії прийняти рішення про звільнення прокурора. При цьому можливість незастосування керівником регіональної прокуратури звільнення до прокурора на підставі рішення Комісії Законом не передбачена.
4.1. Стосовно доводів позивача про відсутність законодавчих підстав для його звільнення відповідач зазначає, що таке звільнення передбачено підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру».
4.2. Наголошував, що доводи позивача щодо відсутності події, з якою пов`язано застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII, з огляду на відсутність факту ліквідації чи реорганізації прокуратури Донецької області під час його звільнення спростовуються тим що рішення про ліквідацію чи реорганізацію прокуратури Донецької області, як юридичної особи, не приймалося. Проте, прокуратура Донецької області перебуває в стані виконання Закону №113-ІХ. Згідно з пунктом 19 розділу II Закону № 113-ІХ звільнення прокурорів за пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII здійснюється за умови настання однієї з підстав, передбачених підпунктами 1-4 пункту 19 розділу II Закону №113-ІХ. При цьому, такої умови як прийняття Генеральним прокурором рішення про ліквідацію чи реорганізацію органу прокуратури, утворення обласної прокуратури вказаним пунктом не передбачено.
4.3. Доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин загальних засад трудового законодавства вважає безпідставними, оскільки питання пов`язані із проходженням прокурорами публічної служби та звільнення з підстав, що оспорюються в даному позові, врегульовані спеціальними законодавчими актами, а не КЗпП України.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
5. ОСОБА_1 проходив службу в органах прокуратури Донецької області з 01 липня 2002 року по 04 травня 2020 року на різних посадах.
6. Згідно з наказом прокуратури Донецької області від 11 січня 2016 року № 05-к позивача переведено з посади прокурора відділу організації представництва на захист інтересів громадян та держави в суді управління представництва інтересів громадян та державі в суді прокуратури області прокурором відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури області.
7. 07 жовтня 2019 року позивачем складено заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
8. За результатами складання позивачем іспиту з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону прийнято рішення про успішне проходження ним атестації він набрав 73 бали.
9. Відомості про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки свідчать, що позивач набрав 85 балів при необхідних 93.
10. 06 березня 2020 року заявою позивач повідомив голову Другої кадрової комісії про те, що під час проходження анонімного тестування у нього погіршився стан здоров`я (піднявся кров`яний тиск та різко змінився рівень цукру в крові) та у зв`язку з викладеним просив допустити його до повторного проходження другого етапу тестування.
11. 09 квітня 2020 року рішенням кадрової комісії № 2 з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 255 вирішено ухвалити рішення про неуспішне проходження атестації стосовно прокурора ОСОБА_1 за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрав 85 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, він не допускається до етапу проходження співбесіди.
12. В протоколі № 5 від 09 квітня 2020 року засідання Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур в четвертому питанні порядку денного комісія вирішила за результатами розгляду заяв ухвалити рішення про неуспішне проходження ними атестації.
13. Наказом прокуратури Донецької області від 04 травня 2020 року № 396-к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. 05 листопада 2020 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
14.1. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Донецької області № 396-к від 04 травня 2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області.
14.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області з 05.05.2020 року.
14.3. Стягнуто з Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд.6, код ЄДРПОУ 25707002) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 137342 (сто тридцять сім тисяч триста сорок дві) гривні 72 копійки.
14.4. Стягнуто з Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд.6, код ЄДРПОУ 25707002) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
14.5. Сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначена без утримання податків і обов`язкових платежів.
14.6. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
15. 30 червня 2021 року постановою Першого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі №200/5356/20-а в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Кадрової комісії № 2 від 09.04.2020 № 255 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки".
15.1. Прийнято в цій частині нове рішення.
15.2. Визнано протиправним та скасовано рішення Кадрової комісії № 2 від 09 квітня 2020 року № 255 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки", прийняте щодо ОСОБА_1 .
15.3. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
16. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачами не надано доказів ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому позивач обіймав відповідну посаду, тому посилання у наказі про звільнення на положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII є необґрунтованими. Також, відповідачами не підтверджено відповідними доказами та не доведено скорочення кількості прокурорів станом на дату видачі наказу про звільнення позивача з посади.
16.1. Також за висновком суду апеляційної інстанції оскаржуване рішення кадрової комісії не відповідає вимогам обґрунтованості, оскільки не містить а ні мотивів, а ні обставин. У рішенні кадрової комісії вказана лише кількість отриманих за результатами іспиту балів, однак відсутні аргументи Комісії виставлення саме такої кількості балів та з яких дійсних підстав виходила кадрова комісія під час ухвалення рішення. Таким чином у зв`язку з тим, що рішення містить лише узагальнені формулювання, позивач фактично позбавлений можливості ефективно захищати свої права та законні інтереси, які він уважає порушеними, оскільки в ньому не наведено жодних конкретних обставин, на яких ґрунтуються «обґрунтовані сумніви» членів комісії, що його ухвалили.
16.2. Таке переконання апеляційного суду ґрунтується й на тому факті, що Друга кадрова комісія свої обов`язки обмежила формальним підходом до вирішення питання про успішне або неуспішне проходження атестації позивачем. Саме протокол № 5 від 09 квітня 2020 року містить пункти 4 та 6 порядку денного про розгляд заяв прокурорів про надання роздруківок усіх запитань і відповідей тестування, а також копій відомостей та ухвалення рішень про неуспішне проходження атестації прокурорами, які за результатами тестування на загальні здібності та навички набрали менше 93 балів, з включенням до нього прізвищ прокурорів, які набрали менше 93 балів. Ніякого індивідуального підходу до результатів оцінювання комісією здійснено не було.
ІV. Касаційне оскарження
17. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Донецька обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора подали до Верховного Суду касаційні скарги, які зареєстровані 02 серпня 2021 року.
18. В касаційних скаргах відповідачами зазначено, що вони подані на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
19. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
20. На обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження Донецька обласна прокуратура зазначає, що неправильне застосування норм матеріального права полягає в помилковому тлумаченні порядку та процедури проведення атестації, підстав звільнення прокурорів, визначених в розділі II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-ІХ, статті 51 Закону України "Про прокуратуру", розділі II Порядку № 221, положень Порядку №233, а порушення процесуального права - у недотриманні судом вимог статей 246, 322 КАС України.
21. Офіс Генерального прокурора вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме пункт 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ у співвідношенні із пунктом 10 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, за змістом яких у разі висловлення прокурором наміру проходження атестації, то до такої особи в обов`язковому порядку застосовуються процедури і умови проведення атестації, а також її наслідки неуспішного проходження атестації, визначені у пункті 6 розділу III Порядку №221, а порушення процесуального права полягає у недотриманні судами вимог статей 246, 317,322 КАС України.
22. Так, при винесенні рішення судом апеляційної інстанції не врахований відповідний висновок постанови Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а, де в пункті 57 вказано, що саме неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", що є таким самим юридичним фактом як і рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
23. В касаційних скаргах відповідачами також зазначено, що вони подані на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
24. Предметом спору у справі є законність рішення кадрової комісії та наказу про звільнення позивача з посади та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", на виконання вимог підпункту 2 пункту 19 розд. II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", справа щодо конституційності деяких положень якого розглядається Конституційним Судом України.
25. На обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження Донецька обласна прокуратура вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ щодо визначеного цим Законом імперативу про можливість переведення прокурорів до регіональних прокуратур лише у разі успішного проходження атестації, пункту 9, на підставі якого затверджено Порядок № 221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, пункту 13 щодо визначення переліку етапів атестації прокурорів, пункту 17 щодо повноважень кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації.
26. Офіс Генерального прокурора обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ щодо відповідності Порядку № 221 вимогам чинного законодавства, застосування пункту 6 розділу Ш Порядку № 221 щодо ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у разі набрання меншої кількості балів, ніж було визначено під час складання іспиту на загальні здібності та навички; відсутній правовий висновок Верховного суду щодо належного та допустимого доказу, як документу, що підтверджує проходження чи непроходження іспиту на загальні здібності та навички; підпункту 2 пункту19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, як підставу для звільнення згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", у подібних правовідносинах.
27. У зв`язку з зазначеним відповідачі просять скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
28. У касаційних скаргах відповідачі просять розглядати справу за участі їх представників.
29. 29 вересня 2021 року ухвалами Верховного Суду відкрито касаційні провадження у зв`язку з доведеністю наявності підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та витребувано із Донецького окружного адміністративного суду матеріали справи № 200/5356/20-а.
30. 12 жовтня 2021 року справа № 200/5356/20-а надійшла до Верховного Суду.
31. 08 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу Донецької обласної прокуратури, в якому позивач, посилаючись на їх необґрунтованість просить залишити касаційні скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
32. Відзив на касаційну скаргу позивач не містить клопотання про розгляд справи за його участю.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
33. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
35. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
36. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
37. Статтями 2, 5 КЗпП України закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
38. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
39. Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру (далі - Закон № 1697-VII, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)»
39.1. Статтею 4 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі також - Закон № 1697-VII) установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
39.2. Частина третя статті 16 Закону № 1697-VII: прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019). Попередня редакція містила вказівку, що порядку, визначеному «цим законом».
39.3. Пункт 2 частини другої статті 41 Закону № 1697-VII: повноваження прокурора на адміністративній посаді припиняються в разі звільнення з посади прокурора або припинення повноважень на посаді прокурора.
39.4. Пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII: прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
39.5. Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
40. Закон України від 19.09.2019 № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-IX, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)
40.1. Статтею 14 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-ІХ передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.
40.2. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України "Про прокуратуру" кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ.
40.3. У тексті Закону № 1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
40.4. Абзацом 1 та 2 пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 установлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
40.5. Пункти 4 - 6 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113: день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".
40.6. Офіс Генерального прокурора є правонаступником Генеральної прокуратури України у міжвідомчих міжнародних договорах, укладених Генеральною прокуратурою України.
40.7. З дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
40.8. Абзацом 1 пункту 7, пунктом 9 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 установлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
40.9. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
40.10. Згідно з пунктом 11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
40.11. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
40.12. Атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
40.13. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
40.14. Пунктом 14 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
41. Порядок проходження прокурорами атестації, затверджений наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 № 221 (далі - Порядок № 221, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)
41.1. За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.