ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2022 року
Київ
справа №160/5705/20
адміністративне провадження № К/9901/26994/21, №К/9901/28761/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження як суд касаційної інстанції без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 160/5705/20
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісія прокуратури, Дніпропетровської обласної прокуратури
про визнання протиправним та скасування рішення щодо неуспішного проходження атестації, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, ухвалене у складі судді Прудника С.В.,
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Баранник Н.П., суддів Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-1), Першої кадрової комісія прокуратури (далі - відповідач-2, кадрова комісія, комісія), Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - відповідач-3), у якому, з урахуванням уточнених позовних заяв, просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії від 10 квітня 2020 року № 251 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області від 18 травня 2020 року № 498-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 25 травня 2020 року;
1.3. поновити ОСОБА_1 в Дніпропетровській обласній прокуратурі та в органах прокуратури на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури;
1.4. стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь позивача за час вимушеного прогулу, починаючи з 25 травня 2020 року до дати фактичного поновлення на роботі, у порядку та за алгоритмом, визначеним Постановами Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, та від 11.12.2019 № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів», яка набрала чинності 16 січня 2020 року, з урахуванням пункту 3 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-IX.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки відповідачів про наявність підстав для його звільнення з органів прокуратури України є протиправними. На переконання позивача, відповідачами порушено Порядок проходження прокурорами атестації, а тому рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації підлягає скасуванню. Позивач також зазначив, що атестація працівників прокуратури, за результатами якої видано наказ про його звільнення містить ознаки дискримінації, оскільки обмежує його права та свободи, в тому числі гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
2.1. Крім того, позивач стверджував, що наказ про його звільнення є протиправним та незаконним з огляду на відсутність передбачених пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) підстави. Так, на переконання позивача, фактично відбулося перейменування органу прокуратури, оскільки скорочення посади прокурора, яку обіймав позивач до звільнення, не проводилося, а прокуратура Дніпропетровської області не перебуває у стадії ліквідації або реорганізації.
3. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачі-1, 3 у відзивах на позов зазначили, що за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 набрав 90 бали, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, а відтак його правомірно недопущено до проходження наступного етапу атестації. Відповідні результати зафіксовано у відомості, з якою позивач ознайомлений та поставив підпис. У примітках до цієї відомості позивач будь-яких зауважень щодо процедури та порядку складання іспиту не зазначив. При цьому, відповідачі-1, 3 звертали увагу на те, що 10 та 13 квітня 2020 року комісією розглянуто заяву ОСОБА_1 про повторне проходження відповідного тестування у зв`язку з технічними збоями в роботі комп`ютерної системи та встановлено, що згідно з даними системи тестування та відомістю про його результати тестування з боку заявника завершено, під час проведення тестування акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин не складалися, у зв`язку з чим, на переконання відповідачів-1, 3, кадровою комісією обґрунтовано прийнято рішення про відмову у призначенні нового дня для складання іспиту на загальні здібності і навички та ухвалено спірне рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.
3.1. Відповідачі-1, 3 також наполягали на тому, що юридичним фактом, який зумовлює звільнення на підставі пункту 9 статті 51 Закону № 1697-VII, у даному випадку, є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації. Так, відповідно до підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі - Закон № 113-IX) звільнення прокурорів за пункту 9 статті 51 Закону № 1697-VII здійснюється за умови настання однієї з підстав, передбачених підпунктами 1-4 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ. При цьому, такої умови як прийняття уповноваженими органами чи особами рішень про ліквідацію чи реорганізацію органу прокуратури, скорочення кількості прокурорів вказаним пунктом не передбачено. Крім того, відповідачі-1, 3 зазначили, що вважають безпідставними доводи позивача про те, що передбачене Законом № 113-ІХ проведення атестації має дискримінаційний характер та є порушенням його конституційних прав і свобод, у тому числі права на працю.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
4. Позивач з квітня 2019 працював прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури.
5. На виконання пункту 10 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок № 221) позивачем 08 жовтня 2019 року подано Генеральному прокурору заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
6. За результатами проходження тестування на загальні здібності та навички з використання комп`ютерної техніки позивачем набрано 90 балів з 93 трьох мінімально необхідних (вербальний блок 89 балів, абстрактно-логічний блок 91 бал, середній арифметичний бал 90 балів), що підтверджується відомістю про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
7. Позивач 04 березня 2020 року подав голові кадрової комісії заяву щодо надання можливості повторно провести тестування на загальні здібності та навички у зв`язку з порушенням роботи комп`ютерної техніки, що мало вплив на результати іспиту.
8. 10 квітня 2020 року кадровою комісією складено протокол № 8. Відповідно до Додатку 2 до протоколу у списку осіб, які не пройшли іспит у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, набравши менше 93 балів, є ОСОБА_1 , який набрав 90 балів.
9. 10 квітня 2020 року кадровою комісією, згідно з пунктами 13, 16, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX та пунктом 6 розділу І, пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 221, прийнято рішення № 251 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки».
9.1. Означене рішення вмотивовано тим, що ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрав 90 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, він не допускається до етапу проходження співбесіди. У зв`язку із цим прокурор другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.
10. 13 квітня 2020 року кадровою комісією складено протокол № 9. Третім питанням порядку денного засідання кадрової комісії визначено розгляд питання щодо внесення доповнень до третього питання порядку денного протоколу від 10 квітня 2020 року № 8 щодо розгляду заяв про повторне проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
10.1. У протоколі від 13 квітня 2020 року № 9 зазначено, що на адресу комісії від прокурорів, які не пройшли другий етап атестації 04 березня 2020 року, надійшли заяви щодо оскарження результатів тестування на загальні здібності та навички, серед таких заяв була і заява ОСОБА_1 від 04 березня 2020 року. У заявах зазначено, що мав місце технічний збій, проте актами це підтверджується лише в одному випадку. Згідно з даними системи тестування та відомостями про його результати, тестування з боку заявників було завершено, під час проведення тестування відповідні акти не складалися. Вказані прокурори жодних заяв щодо їх стану здоров`я з метою перенесення дати іспиту, як це передбачено у пунктом 11 Розділу ІІ Порядку № 221, завчасно до комісії не подавали та фактично використали своє право на проходження відповідного етапу атестації. Таким чином, підстави для повторного проходження вказаними прокурорами етапу тестування, передбачені у пунктом 7 Порядку № 221, відсутні. Третє питання порядку денного протоколу від 10 квітня 2020 року № 8 доповнено переліком прізвищ, імен, по батькові прокурорів, які подали заяви про оскарження результатів тестування на загальні здібності та навички, що відбулося 04 березня 2020 року.
11. Відповідно до наказу прокурора Дніпропетровської області від 15 квітня 2020 року №182кт керуючись частиною другою статті 11 Закону № 1697-VII ОСОБА_1 надано частину щорічної відпустки за період роботи з 12 лютого 2015 року до 11 лютого 2016 року тривалістю 28 календарних днів без урахування святкових та неробочих днів (01 та 09 травня 2020 року) з 27 квітня до 26 травня 2020 року включно.
12. 18 травня 2020 року керуючись пунктом 3 частини першої статті 11 Закону України № 1697-VII, підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX прокурором Дніпропетровської області винесено наказ № 498 к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII з 25 травня 2020 року.
13. Листом ТОВ "САЙМЕТРІКС-УКРАЇНА" від 27 квітня 2020 року за №270420-1 заступника Генерального прокурора України Мамедова Г.А. повідомлено про те, що ТОВ "САЙМЕТРІКС-УКРАЇНА" надавало послуги з тестування на загальні здібності прокурорів з 2 по 5 березня 2020 року. Послуги надавалися шляхом забезпечення доступу учасниками тестування до тестової платформи, за допомогою якої учасникам пред`являлися тестові завдання а також забезпечення асистентської підтримки під час проведення тестування. До вищезазначених послуг не включалося забезпечення матеріально-технічної бази тестування, надання та налаштування комп`ютерів, на яких виконувався тест. Листом №20320-1 від 2 березня 2020 року ТОВ "САЙМЕТРІКС-УКРАЇНА" засвідчило виникнення технічної несправності під час проведення тестування на загальні здібності 2 березня 2020 року, що призвела до тимчасового зриву тестування під час його проведення. Цим же листом ТОВ «Сайметрікс-Україна» взяло на себе відповідальність по усуненню несправності та висловило готовність до подальшого перетестування прокурорів, на результати яких вона суттєво вплинула. До того ж, технічна несправність була зафіксована під час тестування 2 березня 2020 року. Після усунення технічної несправності в наступні дні з 3 по 5 березня не було зафіксовано жодних технічних проблем, що могли б вплинути на результати учасників тестування на загальні здібності.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року позов задоволено.
14.1. Визнано протиправним та скасовано рішення кадрової комісії від 10 квітня 2020 року № 251 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки» щодо прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури ОСОБА_1 .
14.2. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області від 18 травня 2020 року за № 498-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII з 25 травня 2020 року».
14.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури, або рівнозначній посаді з 30 травня 2020 року.
14.4. Стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 травня 2020 року до 18 листопада 2020 року включно у розмірі 98 805,70 грн.
15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення кадрової комісії щодо позивача критеріям обґрунтованості та безсторонності не відповідає, оскільки кадровою комісією не надано оцінку всім обставинам, що передують прийняттю рішення. При цьому, судом під час розгляду справи встановлено, що фактично на дату прийняття спірного рішення кадрової комісії (10 квітня 2020 року), звернення позивача до кадрової комісії належним чином розглянуто не було, оскільки лише на засіданні кадрової комісії 13 квітня 2020 року вирішено питання про відсутність підстав для повторного проходження тестування прокурорами, які не набрали необхідну кількість балів за результатами тестування на загальні здібності та навички з використання комп`ютерної техніки, зокрема і щодо позивача.
15.1. Щодо спірного наказу про звільнення позивача з посади суд першої інстанції зазначив про те, що станом на час звільнення позивача з роботи ані реорганізація, ані ліквідація Прокуратури Дніпропетровської області не відбулися, не доведено відповідачами і фактів скорочення кількості прокурорів. Таким чином, за висновком суду першої інстанції, посилання відповідача в оскарженому наказі про звільнення на пункт 9 частини першої статті 51 Закону №1697 без зазначення конкретної підстави для звільнення, породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення. Отже, у даному випадку, наявні підстави для скасування оскарженого наказу про звільнення позивача як протиправного.
15.2. З огляду на протиправність наказу про звільнення суд першої інстанції визнав наявними правові підстави для поновлення позивача в органах прокуратури та на посаді аналогічній тій, яку він обіймав до звільнення. Вирішуючи питання щодо дати поновлення, суд першої інстанції виходив з того, що спірним наказом визначено вважати датою звільнення позивача перший робочий день за днем закінчення тимчасової непрацездатності. При цьому, суд вказав, що оскільки документом про тимчасову непрацездатність позивачу встановлено звільнення від роботи по 20 травня 2020 року та визначено стати до роботи з 30 травня 2020 року, цей день (29 травня 2020 року) був останнім робочим днем і днем звільнення позивача, відтак, поновити позивача на посаді слід із наступного робочого дня з 30 травня 2020 року.
15.3. У зв`язку з поновленням позивача в органах прокуратури, суд першої інстанції прийняв рішення про стягнення з відповідача-2 на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 травня 2020 року до 18 листопада 2020 року включно.
16. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року змінено абзаци перший та п`ятий резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 160/5705/20, виклавши їх наступним чином:
16.1. «абз.1 Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково»;
16.2. «абз.5 Стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 травня 2020 року по 18 листопада 2020 року включно у розмірі 158 015,20 грн. (сто п`ятдесят вісім тисяч п`ятнадцять гривень двадцять копійок).
16.3. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
17. Так, суд апеляційної інстанції погодився з викладеними у доповненні до апеляційної скарги позивача доводами стосовно невірно обрахованої судом першої інстанції суми середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу, з урахуванням невірно обрахованого розрахункового періоду (враховуючи дату, з якої слід вважати поновленим позивача на посаді та в органах прокуратури) та невірно обрахованого середньоденного заробітку.
ІV. Касаційне оскарження
18. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Офіс Генерального прокурора подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 23 липня 2021 року.
19. У касаційній скарзі відповідачем-1 зазначено, що судами попередніх інстанцій недотримано вимоги статей 246, 322 КАС України та неправильно застосовано пункт 9 частини першої статті 51 Закону №1697, підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ.
19.1. Так, скаржник уважає, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, не враховав висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а, у пункті 57 якої вказано, що саме неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697, що, за твердженням скаржника, є таким самим юридичним фактом як і рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
19.2. Крім того, скаржник у касаційній скарзі наполягає на неправильному застосуванні судами попередніх інстанцій норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду з питання застосування пункту 16 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ щодо визначеного цим Законом імперативу про законність прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у випадку якщо за результатами складення іспиту він набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурором атестації; пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233 (далі - Порядок № 233) щодо прийняття рішення кадровими комісіями про неуспішне проходження прокурором атестації у випадку якщо за результатами складення іспиту він набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал.
20. У касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
21. Касаційна скарга містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі представника відповідача-1.
22. 10 серпня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора у зв`язку із доведенням наявності підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
23. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Дніпропетровська обласна прокуратура подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 05 серпня 2021 року.
24. У касаційній скарзі відповідачем-3 зазначено про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду з питання застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII на виконання вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX.
24.1. Скаржник у касаційній скарзі наполягає, що відповідно до пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ звільнення прокурорів на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII здійснюється за умови настання однієї з підстав, передбачених підпунктами 1-4 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ. При цьому, такої умови як прийняття Генеральним прокурором рішення про ліквідацію чи реорганізацію органу прокуратури вказаним пунктом не передбачено. Юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі п пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII, у цьому випадку, є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. Тому, на переконання скаржника, у спірному наказі правомірно зазначено підставу звільнення відповідно до формулювання пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ.
25. У касаційній скарзі відповідач-3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
26. Касаційна скарга містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі представника відповідача-3.
27. 14 вересня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури у зв`язку із доведенням наявності підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
28. До Верховного Суду 11 жовтня 2021 року надійшов відзив представника позивача на касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури, а 11 листопада 2021 року - відзив на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора. У відзивах представник позивача спростовує доводи касаційних скарг, просить залишити їх без задоволення.
29. До Верховного Суду 29 грудня 2021 року та 04 січня 2022 надійшли клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні.
30. Від інших учасників справи відзиви на касаційні скарги Дніпропетровської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора в установлений строк до Верховного Суду не надходили.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
31. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
32.1. Статтею 4 Закону № 1697-VII установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
32.2. Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (частина третя статті 16 Закону № 1697-VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX).
32.3. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
33. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі - Закон № 113-IX, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)
33.1. Згідно зі статтею 21 Закону № 113-IX у тексті Закону № 1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
33.2. Абзацами першим та другим пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 установлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
33.3. Пункти 4 - 6 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 передбачено, що день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".
33.4. Офіс Генерального прокурора є правонаступником Генеральної прокуратури України у міжвідомчих міжнародних договорах, укладених Генеральною прокуратурою України.
33.5. З дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
33.6. Відповідно до абзацу першого пункту 7, пункту 9 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
33.7. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.