Постанова
Іменем України
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 127/1316/20
провадження № 61-19670св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Чернілевська Руслана Віталіївна,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чернілевська Руслана Віталіївна, на постанову Вінницького апеляційного суду
від 28 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Шемети Т. М.,
Берегового О. Ю., Сала Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ спільної сумісної власності.
Позовну заяву мотивовано тим, що 14 листопада 1993 року між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Шпиківською селищною радою Тульчинського району Вінницької області, актовий запис № 33.
У період шлюбу у них народилися сини: ОСОБА_3 , 1995 року народження, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначала, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2005 року шлюб між ними було розірвано, проте згодом, (приблизно з травня-червня 2008 року), вони знову почали проживати спільно, шлюб зареєстрували повторно лише 26 липня 2018 року.
У 2019 році ОСОБА_2 знову звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу.
Вказувала, що у період шлюбу з відповідачем, а також в період їхнього фактичного проживання без реєстрації шлюбу, вони набули у власність таке майно:
- 22 липня 1997 року придбали та в подальшому добудували будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 97,6 кв. м, житловою - 66,3 кв. м;
- на підставі договору купівлі-продажу від 03 квітня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В. В., зареєстрованого в реєстрі за № 2035, придбали житлову квартиру
АДРЕСА_2 , загальною площею 35,8 кв. м. Надалі 9/10 частки було відчужено і з 09 червня
2015 року відповідачу належить 1/10 частини зазначеної квартири;
- житлову квартиру
АДРЕСА_3 , загальною площею 67,3 кв. м, житловою - 34,2 кв. м;
- 22 червня 2013 року - транспортний засіб - автомобіль легковий марки ВАЗ, модель 21150, 2005 року випуску;
- 06 вересня 2015 року - транспортний засіб - мотоцикл марки КМЗ, модель Днепр-11, 1994 року випуску;
- 03 грудня 2013 року - транспортний засіб - автомобіль марки Volkswagen, модель Transporter, 2010 року випуску;
- 16 вересня 2015 року - причіп до легкового автомобіля марки КНОТТ, модель 31, 2011 року випуску.
Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- встановити факт спільного проживання з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з червня 2008 року до 26 липня 2018 року;
- виділити їй зі спільної сумісної власності та визнати за нею право власності на 1/2 частки житлової квартири АДРЕСА_3 вартістю
619 160,00 грн;
- 1/10 частини житлової квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 35,8 кв. м, житловою - 18,7 кв. м, вартістю 55 456,97 грн;
- 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 97,6 кв. м, житловою - 66,3 кв. м, вартістю 103 441,18 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 липня
2021 року у складі судді Антонюка В. В. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з червня 2008 року до 26 липня 2018 року.
Виділено ОСОБА_1 зі спільної сумісної власності та визнано за нею право власності на таке майно: 1/2 частки житлової квартири АДРЕСА_3 , вартістю 619 160,00 грн; 1/10 частки житлової квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 35,8 кв. м, житловою площею 18,7 кв. м, вартістю 55 456,97 грн; 1/2 частки житлового будинку
АДРЕСА_1 , загальною площею 97,6 кв. м, житловою площею - 66,3 кв. м, вартістю 103 441,18 грн.
Вирішено питання про стягнення судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, позивач надала належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. Відновлюючи сімейні відносини з відповідачем у 2008 році, позивач мала відповідні законні очікування щодо майна, яке придбавалось у період спільного проживання, яке вона використовувала, дбала про його покращення, здійснювала догляд, відповідач таку поведінку не заперечував.
Щодо строку позовної давності, та суд бере до уваги, що відповідач визнав позов в частині встановлення факту спільного проживання з липня
2015 року до 26 липня 2018 року (день реєстрації шлюбу). Позивач не вказувала на договір дарування як такий, що вчинений поза її волею, не оскаржувала його, навпаки в позові вказала про його існування, тобто його зміст був їй відомий. Питання щодо позовної давності до вимог про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності, врегульовано
статтею 72 СК України. Майно, яке є предметом спору, зареєстроване за відповідачем, дій щодо його відчуження, які були б порушенням права власності позивача, відповідач не вчиняв, позовна заява про розірвання шлюбу подана в 2019 році, а тому у суду відсутні підстави вважати, що строк позовної давності розпочав перебіг раніше ухвалення рішення про розірвання шлюбу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 липня
2021 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_2 судового збору, в частині встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з червня 2008 року до 26 липня 2018 року; в частині виділення ОСОБА_1 зі спільної сумісної власності та визнання за нею право власності на таке майно: 1/2 частки житлової квартири
АДРЕСА_3 , вартістю 619 160,00 грн;
1/10 частки житлової квартири
АДРЕСА_2 , загальною площею 35,8 кв. м, житловою площею 18,7 кв. м, вартістю 55 456,97 грн, в цій частині ухвалено нове:
Позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу задоволено частково.
Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в період з липня 2015 року до 26 липня 2018 року.
У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про виділення зі спільної сумісної власності та визнання за нею права власності на 1/2 частки житлової квартири
АДРЕСА_3 , вартістю 619 160,00 грн; на 1/10 частки житлової квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 35,8 кв. м, житловою - 18,7 кв. м, вартістю 55 456,97 грн, відмовлено.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 липня
2021 року в частині виділення ОСОБА_6 зі спільної сумісної власності та визнання за нею права власності на 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 97,6 кв. м, житловою площею 66,3 кв. м, вартістю 103 441,18 грн, залишено без змін.
Компенсовано ОСОБА_1 8 621,38 грн судового збору за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів проживання позивачки та відповідача за період з червня 2008 року до червня 2015 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а майно, про поділ якого просила позивач, було придбано ОСОБА_2 саме
в цей період, а отже, таке майно не належить до спільної сумісної власності, тому апеляційний суд вважав, що підстав для задоволення позову в цій частині немає.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 липня
2021 року в частині задоволених позовних вимог про виділ позивачу зі спільної сумісної власності та визнання за нею права власності на
1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 , загальною площею 97,6 кв. м, не оскаржувалося, а тому судом апеляційної інстанції відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України не переглядалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чернілевська Р. В., у частині вирішення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2
в період з червня 2008 року до 26 липня 2018 року та в частині виділення ОСОБА_1 зі спільної сумісної власності та визнання за нею
права власності на 1/2 частки житлової квартири
АДРЕСА_3 , вартістю 619 160,00 грн, та 1/10 частки житлової квартири
АДРЕСА_2 , загальною площею 35,8 кв. м, житловою 18,7 кв. м, вартістю 55 456,97 грн скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині постанова Вінницького апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року не оскаржується, а тому в силу вимог частини першої
статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд не врахував та не спростував показання свідків, які в сукупності з наданими доказами підтверджують як факт спільного проживання, так і наявність спільного побуту, спільних витрат та спільного бюджету у період з червня 2008 року
до 26 липня 2018 року.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень, заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку викладеного у постанові Верховного Суду
від 14 лютого 2018 року у справі № 129/2115/15-ц (провадження
№ 61-2080св18), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 17 червня 2020 року у справі
№ 755/18012/16-ц (провадження № 61-40658св18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, виданого Шпиківською селищною радою Тульчинського району Вінницької області, серія
НОМЕР_1 , 14 листопада 1993 року між ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають двох синів: ОСОБА_3 , 1995 року народження, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 27-29, т. 1).
22 липня 1997 року відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницькою Т. О., зареєстрованого в реєстрі за № 2-2466, ОСОБА_2 придбав житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано
вТульчинському МБТІ 31 липня 1997 року № НБ0706810 (а.с. 161, т. 1).
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2005 року шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили 27 грудня 2005 року(а.с. 151, т. 1).
На підставі рішення Тульчинського районного суду Вінницької області
від16 грудня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області 11 грудня 2007 року видано свідоцтво про розірвання шлюбу, Серія НОМЕР_2 (а.с. 152, т. 1).
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2010 року за ОСОБА_2 визнано право власності на самочинно побудовану прибудову біля житлового будинку
АДРЕСА_1 , до складу якої входить тамбур 1-1 площею 5,5 кв. м, коридор 1-2 площею 7,4 кв. м, кімната 1-8 площею 11,5 кв. м, кухня 1-7 площею 11,8 кв. м. Рішення набрало законної сили 09 березня 2010 року.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно
від03 вересня 2010 року, за відповідачем зареєстровано право власності на цілий житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу від 22 липня 1997 року та рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2010 року, справа № 20210/10. Відповідно до експлікації внутрішніх обмірів та площ приміщень, загальна площа житлового будинку становить 97,6 кв. м, житлова - 66,3 кв. м (а.с. 162-165, т. 1).
Відповідно до свідоцтва, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 14 жовтня 2010 року, ОСОБА_2 належить двокімнатна квартира
АДРЕСА_3 , загальною площею 67,3 кв. м, житловою -
34,2 кв. м. Згідно з Витягом про державну реєстрацію прав, виданим Комунальним підприємством «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації»), рішення про державну реєстрацію права власності прийнято 28 грудня 2010 року, номер запису 1973 в книзі 878
(а.с. 167, 168, т. 1).
03 квітня 2012 року ОСОБА_2 придбав житлову квартиру
АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В. В., зареєстрованим
у реєстрі за № 2035. Право власності зареєстровано у КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», рішення про державну реєстрацію права власності прийнято 22 квітня 2012 року, номер запису 1534/7131 в книзі 156 (а.с. 169-172, т. 1).
09 червня 2015 року відповідно до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу
Рудик В. В., зареєстрованим в реєстрі за № 2368, ОСОБА_2 подарував сину ОСОБА_3 9/10 частки житлової квартири
АДРЕСА_2 . Право власності зареєстровано
у КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», рішення про державну реєстрацію права власності прийнято 22 квітня 2012 року, номер запису 1534/7131 в книзі 156 (а.с. 173-174, т. 1).
ОСОБА_2 на праві власності належать такі транспортні засоби: причіп КНОТТ 31, 2011 року випуску, дата набуття - 21 липня 2011 року; автомобіль ВАЗ модель 21150, 2005 року випуску, дата набуття - 22 червня 2013 року; автомобіль Volkswagen Transporter; дата набуття - 06 лютого
2013 року; мотоцикл КМЗ, модель Днепр-11, 1994 року випуску, дата
набуття - 16 вересня 2015 року (а.с. 26, т. 1).
26 липня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно уклали шлюб (а.с. 45, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.