ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 918/650/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - Пелиха А.Б.,
відповідача - Василишина С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс"
на рішення Господарського суду Рівненської області
(суддя - Марач В.В.)
від 13.10.2021,
та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Крейбух О.Г., судді - Савченко Г.І., Тимошенко О.М.)
від 12.01.2022,
за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Рівненського обласного управління
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс"
про стягнення 639 163,86 грн та 68 790,53 доларів США
В С Т А Н О В И В:
у серпні 2021 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення 639 163,86 грн за договором мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007, з яких 398 547,56 грн - інфляційні втрати, 240 616, 30 грн - 3% річних та просив стягнути 3% річних у сумі 68 790,53 дол. США - за зобов`язаннями в дол. США.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, про що свідчать судові рішення у справі № 918/1890/13. Оскільки відповідач заборгованість за вказаним договором, яка встановлена судовими рішеннями у справі № 918/1890/13, що набрали законної сили і не виконані відповідачем, не сплатив, у останнього існує обов`язок зі сплати 3% річних і інфляційних втрат відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.10.2021, залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 12.01.2022, позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Укренергоресурс" на користь АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" 236 776,17 грн 3% річних, 398 547,56 грн інфляційних втрат за порушення зобов`язання в гривні та за порушення зобов`язань в доларах США - 3% річних в сумі 67 659,73 дол. США.
В решті позову відмовлено.
07.02.2022 ТОВ "Укренергоресурс" подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.10.2021 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 12.01.2022, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та стверджує, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування ст. ст. 256, 267, 509, 625 ЦК України у подібних правовідносинах, за якими б банк звернувся з позовом до позичальника про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, незважаючи на пропуск позовної давності на звернення з позовом про стягнення заборгованості за кредитом, відсутній. Вказує, що позивач не звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007, а звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором (справа № 918/1890/13), які не є тотожними позовними вимогами. Стверджує, що відсутність судового рішення, яким була б стягнута з відповідача основна заборгованість, виключає нарахування 3 % річних і інфляційних втрат та зазначає про сплив 23.02.2017 позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за договором.
03.05.2022 до Верховного Суду від АТ "Державний ощадний банк України" надійшов відзив від 29.04.2022, в якому останній просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін з наведених у відзиві мотивів. При цьому просить поновити строк на подання відзиву у зв`язку із поважними причинами його пропуску - запровадження на території України воєнного стану.
За ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Тобто, строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлений судом, може бути продовженим, а не поновленим.
З огляду на те, що ухвалою суду касаційної інстанції від 14.02.2022 позивачу було надано строк на подання відзиву до 02.03.2022, а 24.02.2022 з 05 год. 30 хв. в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та 26.03.2022 його продовжено строком на 30 діб у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, суд касаційної інстанції керуючись ч. 2 ст. 119 ГПК України вважає за необхідне продовжити строк на подання відзиву на касаційну скаргу та приймає його до розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
У касаційній скарзі скаржник посилається на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ст. ст. 256, 267, 509, 625 ЦК України у подібних правовідносинах, за якими б банк звернувся з позовом до позичальника про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, незважаючи на пропуск позовної давності на звернення з позовом про стягнення заборгованості за кредитом.
Щодо вказаної підстави касаційного оскарження, необхідно зазначити таке.
Як встановлено господарськими судами, 17.07.2007 між ВАТ "Державний ощадний банк України" (наразі АТ "Державний ощадний банк України", банк) та ТОВ "Укренергоресурс" (позичальник) було укладено договір мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 (з урахуванням додаткових договорів № 1 від 17.10.2007, № 2 від 27.12.2007, № 3 від 30.04.2008, № 4 від 30.07.2008, № 5 від 31.07.2008, № 6 від 29.12.2008, № 7 від 28.09.2009, № 8 від 29.09.2010, № 9 від 27.09.2011), за умовами якого банк зобов`язувався надати на умовах цього договору, а позичальник - отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит з лімітом кредитування 990 000,00 дол. США та 3 500 000, 00 грн і сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 1.2 кредитного договору, з урахуванням додаткового договору № 9 від 27.09.2011, кредит надається у вигляді мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 29.06.2015.
Кредит надавався на такі цілі: 1-й транш - в розмірі фактичної заборгованості ТОВ "Укренергоресурс" перед АКБ СР "Укрсоцбанк", яка виникла за кредитним договором № 08806 від 26.12.2006, але не більше 990 000,00 дол. США, з цільовим призначенням - на погашення заборгованості позичальника перед АКБ СР "Укрсоцбанк" за кредитним договором № 08806 від 26.12.2006; 2-й транш (частина траншу) - в розмірі 3 500 000,00 грн, з цільовим призначенням - завершення будівництва і введення в експлуатацію торгового центру за адресою: вул. С. Петлюри, буд. 22 в м. Рівне (пп. 1.3.1, 1.3.2 кредитного договору, з урахуванням додаткових договорів).
На виконання пп. 1.4.2 кредитного договору від 17.07.2007, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, між банком та позичальником був укладений договір іпотеки нерухомого майна № 80-001 від 17.07.2007, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І., зареєстрований в реєстрі за № 3238 (а.с. 56-61, т. 1).
У п. 1.2 договору іпотеки від 17.07.2007 сторони досягли згоди, що предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення цокольного поверху, 1-го та 2-го поверхів, загальною площею 2 162,7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. Княгині Ольги, 8.
Судами встановлено, що у грудні 2013 року ТОВ "Укренергоресурс" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про визнання недійсними договору мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007 та договору іпотеки № 80-001 від 17.07.2007, а банк - подав зустрічний позов про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Укренергоресурс" перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за договором мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007.
Останньою постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 у справі № 918/1890/13, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2018, зустрічний позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ТОВ "Укренергоресурс" перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за договором мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007, яка складає:
- 2 692 310,73 грн, з яких 2 656 788,89 грн - заборгованість за кредитом; 32 770,06 грн - заборгованість за процентами; 628,28 грн - втрати від інфляції за несплату процентів; 266,35 грн - 3% річних за несплату процентів; 1 368,19 грн - пеня за несплату процентів; 91,70 грн - 3% річних за непогашення кредиту; 397,26 грн - пеня за непогашення кредиту;
- 761 312,73 дол. США, з яких 755 000,00 дол. США - заборгованість за кредитом; 6 081,37 дол. США - заборгованість за процентами; 14,49 дол. США - 3% річних за несплату процентів; 72,69 дол. США, що еквівалентно 586,42 грн - пеня за несплату процентів; 27,02 дол. США - 3% річних за непогашення кредиту; 117,18 дол. США, що еквівалентно 1 152,10 грн - пеня за непогашення кредиту. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 80-001 від 17.07.2007, посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І., зареєстрованим в реєстрі за № 3238, а саме: нежитлові приміщення цокольного поверху, 1-го та 2-го поверхів, загальною площею 2 162,7 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. Княгині Ольги, 8 та належать ТОВ "Укренергоресурс".
Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, з початковою ціною реалізації предмета іпотеки - 41 149 100,00 грн.
В частині стягнення неустойки в сумі 215 000,00 грн та вирішення питання передачі предмету іпотеки в управління в задоволенні позову відмовлено (а.с. 24-37, т. 1).
Оскільки відповідач не сплатив заборгованість за кредитним договором мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 80-07 від 17.07.2007, яка встановлена рішенням апеляційного господарського суду у справі № 918/1890/13, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних і інфляційні втрати відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 15.07.2018 до 14.07.2021.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.