ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 826/3372/16
адміністративне провадження № К/9901/32105/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2016 (суддя - Федочук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 (судді - Карпушова О.В., Аліменко В.О., Кобаль М.І. )
у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру у Лисянському районі Черкаської області, Лисянського районного управління юстиції Черкаської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, -
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати висновок відділу Держгеокадастру у Лисянському районі Черкаської області №-28-0.7-352/15-16 від 01.02.2016;
-визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-3849/14-15-СГ від 10.08.2015;
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-5593/14-15-СГ від 05.11.2015;
- зобов`язати відділ Держгеокадастру у Лисянському районі Черкаської області скасувати запис у Поземельній книзі зареєстрованої земельної ділянки на ім`я громадянина ОСОБА_2 із кадастровими номерами 7122883600:04:001:0670, за межами населеного пункту в адмінмежах Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області;
- скасувати рішення Лисянського районного управління юстиції Черкаської області, щодо реєстрації права оренди від 23.11.2015 №12302134 на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки площею 23,9000 га між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області і громадянином ОСОБА_2 ;
- зобов`язати відділ Держгеокадастру у Лисянському районі Черкаської області погодити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 23,9000 га в оренду для ведення фермерського господарства на території Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 21.01.2015 №23-437/14-15-СГ позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 23,9000 га на території Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області. (а.с.27)
30.07.2015 Лисянським виробничим відділом Центру ДЗК до відповідача було подано проект землеустрою та відповідну заяву для розгляду та погодження.
06.08.2015, за результатами розгляду поданого проекту землеустрою, відділом Держгеокадастру у Лисянському районі прийнято висновок №28-0.2-2392/2-15 про відмову у погодженні зазначеного проекту. (а.с.46)
Підставами непогодження поданого проекту землеустрою відповідачем зазначено наступне: - згідно розпорядження РМ УРСР № 780-р від 14.10.75р. Журжинецька та Хижинська сільські ради відносяться до пам`яток природи загальнодержавного значення «Козацький Вал»; - у Відділі відсутні картографічні матеріали щодо пам`яток природи загальнодержавного значення, тому необхідно визначити межі даних пам`яток, або погодити даний проект відділом охорони культурної спадщини, Управлінням культури Черкаської облдержадміністрації; - відповідно до постанови КМУ від 26.07.2001 №878 «Про затвердження списку історичних населених місць України» Лисянський район Черкаської області відноситься до даного списку, але науково-проектна документація з визначення меж історичних ареалів населених місць по Лисянському району не розроблялася; - позивач створив фермерське господарство «Ніка Успіх» в адмінмежах Федюківської сільської ради 10.09.2012 (довідка з єдиного державного реєстру 506543).
Крім того, відповідач посилався на те, що розпорядженням райдержадміністрації від 05.10.2012 №240 надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок членам ФГ «Ніка Успіх» для передачі у приватну власність, в розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель фермерського господарства «Ніка Успіх» на території Федюківської сільської ради.
Наказом від 26.02.2014 Головне управління Держземагентства у Черкаській області затвердило документацію із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 3,4342 га (кадастровий номер земельної ділянки 7122887200:02:001:0759) в адмінмежах Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту; проект відведення не відповідає ст. 50 Закону України «Про землеустрій», а саме відсутні в повному об`ємі матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування.
Позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про погодження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки площею 23,9000 га сільськогосподарського призначення (рілля) із земель державної власності в оренду, розташованої в адміністративних межах Журжинецької сільської ради за межами с. Журжинці Лисянського району Черкаської області.
20.10.2015 відділом Держгеокадастру у Лисянському районі був складений висновком №28-99.7-2952/2-15 про відмову в погодженні проекту землеустрою у зв`язку з неусуненням наведених у висновку від 06.08.2015 №28-0.2-2392/2-15 недоліків.
Позивач втретє звернувся до відповідача із заявою розробника та проектом землеустрою, на що отримав черговий висновок від 01.02.2016 №28-0.7-352/15-16 про відмову у погодженні проекту землеустрою, оскільки проект відведення не відповідає вимогам ст. 50 Закону України «Про землеустрій», а саме, відсутня письмова згода землевласника (користувача), засвідчена нотаріально, (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством) або рішення суду.
Крім того, зазначено, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 10.08.2015 №23-3849/14-15-СГ на дану земельну ділянку землевпорядною організацією ДП Черкаська регіональна філія «Центр ДЗК» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельно ділянки в оренду гр. ОСОБА_2 площею 23,9000 га для ведення фермерського господарства, вказаний проект було подано ним на погодження, який відповідно до висновку від 22.09.2015 №28-0.6-2726/2-15 був погоджений, після чого була проведена реєстрація земельної ділянки та 05.10.2015 видано витяг з Державного земельного кадастру. В подальшому проект був затверджений наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.11.2015 №23-5593/14-15-СГ, а 23.11.2015 Лисянським районним управлінням юстиції за ОСОБА_2 зареєстровано право оренди на зазначену земельну ділянку.
Не погоджуючись такими рішеннями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що відмова відповідача у погодженні проекту землеустрою є безпідставною та такою, що порушує його права, оскільки він до цього отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Крім того посилався на те, що наказ відповідача про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою був виданий значно раніше ніж дозвіл, наданий ОСОБА_2 , а видавши третій особі такий дозвіл, відповідач порушив його права на отримання бажаної земельної ділянки.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо оскарження висновку відділу Держгеокадастру у Лисянському районі Черкаської області від 01.02.2016, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з 23.11.2015 землекористувачем спірної земельної ділянки став ОСОБА_2 , а тому за правилами ст. 50 Закону України «Про землеустрій», поданий на погодження позивачем проект землеустрою повинен був містити письмову згоду ОСОБА_2 на відведення позивачу земельної ділянки.
При цьому суди виходили з того, що хоча зазначена обставина й не існувала під час прийняття попередніх висновків відповідача, водночас з 23.11.2015 відповідач зобов`язаний враховувати вказану обставину при прийнятті рішень щодо погодження проектів землеустрою стосовно тієї самої земельної ділянки.
Що стосується іншої частини позовних вимог, то відмовляючи у їх задоволені, суди виходили з того, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. В свою чергу, приписи ст. 123 ЗК України не забороняють надання декількох дозволів на розроблення проекту землеустрою на одну земельну ділянку.
Крім того, суди виходили з того, що оскаржуваний наказ №23-3849/14-15-СГ від 10.08.2015 не порушував права, свободи та інтереси позивача та не створювали для нього жодних правових наслідків, оскільки даний наказ є актом індивідуальної дії, який не позбавляв прави позивача здійснювати дії щодо погодження проекту землеустрою та подальші етапи для отримання в оренду спірної земельної ділянки.
Суди дійшли висновку, що оскільки спірна земельна ділянка була вільною, право оренди чи власності не зареєстровано, як того вимагає стаття 125 ЗК України, передача в оренду спірної земельної ділянки гр. ОСОБА_2 відбулась в порядку, визначеним ст. 123 ЗК України, а тому відсутні підстави й для скасування спірного наказу від 05.11.2015 №23-5593/14-15-СГ та запису у Поземельній книзі щодо реєстрації земельної ділянки на ім`я гр. ОСОБА_2
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно встановлено обставини справи, не надано їм належної правової оцінки, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Зокрема посилався на те, що в порушення вимог чинного законодавства, відмова у погодженні поданого ним проекту землеустрою була надана відповідачем з підстав, відмінних від тих, які були зазначені у попередніх висновках.
Посилався на те, що орган уповноважений на передачу земель державної власності, надаючи дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен утриматись в подальшому від розпорядження земельною ділянкою до остаточного вирішення питання про надання ділянки у користування або відмову у такому наданні.
Крім того посилався на помилковість висновків судів щодо не порушення оскаржуваним наказом від 10.08.2015 його прав, оскільки наказ про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою передував зазначеному наказу, яким такий дозвіл надано ОСОБА_2 . Тобто відповідач двічі здійснив розпорядження однією й тією ж земельною ділянкою, чим обмежив його права на набуття земель сільськогосподарського призначення державної форми власності в оренду для ведення фермерського господарства.
На думку позивача, такі дії відповідача фактично породили конфлікт інтересів та змагальність між ним та третьою особою.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Розглядаючи справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками судів колегія не погоджується з огляду на наступне.