ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року
м. Київ
справа №280/830/19
адміністративне провадження № К/9901/31076/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року (головуючий суддя: Малиш Н.І., судді: Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі № 280/830/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування припису, повідомлення про сплату шкоди, постанови,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
26 лютого 2019 року ОСОБА_1 (далі також позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі також відповідач або ГУ Держгеокадастру), в якому просив скасувати як протиправні:
припис відповідача від 01 лютого 2019 року №499/0/92-18-ДВ/0131Пр/03/01/-19;
повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 05 лютого 2019 року;
постанову про закриття справи від 11 лютого 2019 року № 499/0/92-18-ДВ/0131Пр/03/01/-19.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року в задоволені позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року у справі № 280/830/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування припису, повідомлення про сплату шкоди, постанови скасовано в частині відмови у задоволенні позову про скасування припису та повідомлення про сплату шкоди.
Прийняти нове судове рішення в частин позовних вимог про скасування припису.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування припису задоволено.
Скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 01 лютого 2019 року № 499/0/92-18-ДВ/0131Пр/03/01/-19.
Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування повідомлення про сплату шкоди закрито.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року у справі №280/830/19 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 11 лютого 2019 року), у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у частині задоволення позовної вимоги про скасування припису від 01 лютого 2019 року № 499/0/92-18-ДВ/0131Пр/03/01/-19, залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні зазначеної позовної вимоги.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 23 серпня 2018 року № 499-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" у зв`язку з зверненням Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області від 11 червня 2018 року №1.1-6611-18, наказано здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки, як об`єкта перевірки, яка знаходиться на території Чкаловської сільської ради Запорізької області, з кадастровим номером 23221281400:02:009:0044.
Відповідачем 23 серпня 2018 року №499/0/92-18-ДК/407/АО/10/01-18 складено акт обстеження земельної ділянки, за змістом якого у ході обстеження встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення для проведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 30,0074 га, кадастровий номер 23212871400:02:009:0044 , яка розташована за межами населеного пункту на території Чкалівської сільської ради Веселівського району Запорізької області обробляється та засіяна сільськогосподарською культурою - соняшник за відсутності відповідного рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї, що є порушенням вимог діючого земельного законодавства.
23 серпня 2018 року державним інспектором відповідача складено Акт № 499/0/92-18-ДК/635/АП/09/01/18 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, яким встановлено у відношенні вищевказаної земельної ділянки порушення статей 125, 126 Земельно кодексу України ( далі також ЗК України), відповідальність за яке передбачена п. "б" ст. 211 ЗК України, статею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП та статті 197-1 Кримінального кодексу України (далі також КК України).
31 січня 2019 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 499/0/92-18-ДК/0153П/07/01/-19 у відношенні ОСОБА_1 , розгляд справи призначено на 11 лютого 2019 року о 10 год. 00 хв., копія якого вручена позивачу особисто 31 січня 2019 року.
01 лютого 2019 року відповідачем винесено припис № 499/0/92-18-ДК/0131Пр/03/01/19, яким приписано гр. ОСОБА_1 у 30-денний термін усунути виявлене правопорушення згідно з чинним законодавством. Припис отримано особисто позивачем 11 лютого 2019 року.
05 лютого 2019 року відповідачем складено повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яким вимагається у 15-ти денний термін сплатити розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 115348,04 грн, який також отримано позивачем особисто 11 лютого 2019 року.
11 лютого 2019 року відповідачем винесено постанову №499/0/92-18-ДК/0131По/08/01/-19 про закриття справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з тим, що при розгляді справи зроблено висновок, що в порушенні є ознаки злочину, відповідальність за який передбачено статтею 197-1 КК України.
Позивач не погоджуючись із прийнятими приписом від 01 лютого 2019 року № 499/0/92-18-ДВ/0131Пр/03/01/-19, повідомленням про сплату шкоди від 05 лютого 2019 року та постановою про закриття справи від 11 лютого 2019 року №499/0/92-18-ДВ/0131Пр/03/01/-19.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позову позивач зазначав, що не погоджується з прийнятими відповідачем спірними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що ґрунтуються лише на припущеннях. Стверджує, що ОСОБА_1 ніколи не засівав вказану відповідачем земельну ділянку, крім того в приписі не зазначено яке правопорушення виявлено та у який спосіб його необхідно усунути. Вважає, що посилання відповідача на лист відділення поліції не є доказом, що встановлює певні обставини, у т.ч. і факт самовільного зайняття земельної ділянки.
У відзиву на позов відповідач зазначив, що в ході здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2321281400:02:009:0044 державний інспектор діяв у повній відповідності до встановлених норм Закону. За результатом такої перевірки було встановлено, що земельна ділянка обробляється невстановленою особою та засіяна сільськогосподарською культурою - соняшник за відсутністю відповідного рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину. З листа Веселівського відділення Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 10 вересня 2019 року, протоколів допиту свідків встановлено, що особою, яка самовільно зайняла земельну ділянку є ОСОБА_1 .
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування припису відповідача від 01 лютого 2019 року № 499/0/92-18-ДВ/0131Пр/03/01/-19, суд першої інстанції з приводу доводів позивача про те, що він не засівав вказану земельну ділянку, припис не містить самого правопорушення та у який спосіб його необхідно усунути, а також про те, що соняшник підлягає збиранню восени і на час складення припису не може знаходитися на полі, а тому вказівки припису про усунення порушень є безпідставними, зазначив таке.
Згідно із частиною 1 статті 144 ЗК України передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення вказівку про його усунення у 30-денний строк. Вищенаведена норма не передбачає розширеного тлумачення її змісту, зокрема щодо того, що державний інспектор повинен детально описати, які саме порушення має усунути особа правопорушник та які дії повинен вчинити правопорушник на виконання припису. Отже зазначеною нормою ЗК України передбачено обов`язкове складання припису у разі складання протоколу про правопорушення.
Щодо незрозумілості способу виконання оскаржуваного припису суд взяв до уваги доводи відповідача, згідно яких єдиним логічним способом виконання оскаржуваного припису є звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок. В свою чергу, це не означає звільнення земельної ділянки виключно від посівів сільськогосподарської культури, це також означає припинення вчинення будь-яких дій, спрямованих на внесення добрив у зазначену вище земельну ділянку, дій щодо підготовки до наступного сільськогосподарського року, тощо.
Також суд звертає увагу, що якщо припустити що позивач як він стверджує дійсно не засівав відповідну земельну ділянку і на час складання припису соняшник не може знаходитися на полі то відповідно вказаний припис не має негативних наслідків для позивача та не порушує його права.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо скасування припису та задовольняючи позовні вимоги в цій частині, дійшов висновку про те, що припис прийнято в порушенням норм чинного законодавства, оскільки перевіркою проведеною відповідачем, особи, що вчинила порушення земельного законодавства не встановлено.
За позицією суду апеляційної інстанції, посилання у приписі на інформацію досудового розслідування правоохоронних органів і визначення такої особи як таку, що повинна усунути порушення земельного законодавства, є протиправним, оскільки інформація в рамках досудового розслідування може мати юридичну силу за результатами розгляду кримінальної справи судом.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржником зазначено, що за змістом статті 144 ЗК України оцінку припису варто давати, орієнтуючись на протокол про адміністративне правопорушення, оскільки саме цим документом встановлюється безпосередній склад адміністративного правопорушення та особа правопорушника. Щодо змісту протоколу його описова частина містить достатні відомості, які дали можливість здійснити правильну кваліфікацію правопорушника.
Водночас скаржник стверджує, що серед іншого, доказом вчинення самовільного зайняття земельної ділянки саме ОСОБА_1 став лист Мелітопольського відділу поліції Веселівського відділення поліції Запорізької області від 20 грудня 2018 року № 6597/61-2018, яким було повідомлено, що спірну земельну ділянку обробляє ОСОБА_1 .
Звертає увагу, що правоохоронний орган повідомив Головне управління Держгеокадастру не про винність позивача у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого статтею 197-1 КПК, а про обставину обробки земельної ділянки зазначеним громадянином.
Вважає, що в органу досудового розслідування були наявні необхідні дані для формулювання твердження про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2321281400:02:009:0044 обробляється ОСОБА_1 .
За позицією відповідача, проаналізувавши документи, які дали достатні підстави вважати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, Головне управління Держгеокадастру склало протокол про адміністративне правопорушення та в силу норм ЗК України було зобов`язане винести припис.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX) Верховний Суд зазначає таке.