ПОСТАНОВА
Іменем України
25 травня 2022 року
Київ
справа № 480/4643/20
провадження № К/9901/8581/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М. розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського оружного адміністративного суду у складі судді Прилипчука О.А. від 13 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Присяжнюк О.В., Спаскіна О.А., П`янової Я.В. від 08 лютого 2021 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
1. Позивач проходив службу в Збройних Силах України та Державній кримінально-виконавчій службі України. На день звільнення вислуга років позивача складала: у календарному обчисленні - 17 років 08 місяців 11 днів; у пільговому - 24 роки 03 місяці 02 дні. Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону № 2262. Відповідач відмовив у призначенні пенсії, оскільки позивач на день звільнення не мав вислугу 24 календарних роки.
2. Вирішуючи справу, Суду слід дати відповідь на ключове питання: чи зараховується вислуга років, обчислена на пільгових умовах, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
3. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області від 22 квітня 2020 року № 2 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, викладене у листі від 29 квітня 2020 року № 1800-0310-8/17025;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» з урахуванням вислуги - 24 роки 03 місяці 02 дні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах.
6. Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» чітко визначено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 24 календарних роках, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
7. Позивач, на час звільнення не мав необхідної календарної вислуги років, оскільки наявні 17 років 08 місяців та 11 днів при необхідних 24 календарних роки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом начальника державної установи «Сумський слідчий ізолятор» Державної пенітенціарної служби України в Сумській області від 13 вересня 2019 року № 179/ОС-19 ОСОБА_1 звільнено з органів Державної кримінально-виконавчої служби України у запас Збройних Сил України.
Станом на день звільнення вислуга років позивача складає: у календарному обчисленні - 17 років 08 місяців 11 днів; у пільговому - 24 роки 03 місяці 02 дні.
10. Позивачем було підготовлено та направлено пакет документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для призначення пенсії за вислугу років.
11. Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області листом від 29 квітня 2020 року № 1800-0310-8/17025 повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років незалежно від віку призначається особам, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше. Відповідно до наданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції документів, вислуга років позивача на день звільнення зі служби у календарному обчисленні складає 17 років 08 місяців 11 днів, у зв`язку із чим, Головним управлінням прийнято рішення № 2 від 22 квітня 2020 року про відмову у призначенні позивачу пенсії.
12. Уважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у призначенні пенсії за вислугу років протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 161/4876/17, від 31 січня 2019 року у справі № 295/15121/16-а є недостатньо обґрунтованими, правомірними та справедливими, оскільки не враховано висновки Європейського Суду з прав людини, викладених у справах «Пічкур проти України», «Суханов та Ільченко проти України», «Лелас проти Хорватії», «Рисовський проти України», «Щокін проти України» та рішення Конституційного Суду України у справі від 22 вересня 2005 року у справі № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року у справі № 17-рп/2010, від 11 жовтня 2018 року у справі № 7-р/2018, від 18 червня 2018 року у справі № 5-р (ІІ) 2020, в яких йдеться про принцип «належного урядування», «якість закону» та стверджується про те, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
14. Скаржник зазначає, що положення пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким передбачено, що для призначення пенсії повинна враховуватись календарна вислуга років є базовою умовою, тоді як частина четверта статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» є спеціальною, оскільки нею прямо передбачено, що для призначення пенсії встановлюється пільговий залік вислуги років. Також зазначає, що така можливість передбачена й постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393.
15. На думку скаржника, вказана обставина не була врахована судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, а тому потребує нормативного регулювання із дотриманням принципу in dubio pro tributario, тобто із наданням пріоритету з найбільш сприятливими для особи тлумаченнями норми права.
16. Позивач просить відступити від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 161/4876/17, від 31 січня 2019 року у справі № 295/15121/16 з огляду на прийняту 03 березня 2021 року постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі № 805/3923/18-а, якою було визнано необґрунтованим висновок суду про те, що визначальною ознакою для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права
17. Згідно із частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.
18. Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1- 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
19. Статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею цього Закону встановлено порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
20. Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393, Постанова № 393).