ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 804/4849/17
адміністративне провадження № К/9901/4119/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного підприємства «Світекс»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 (суддя Бондар М.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2017 (колегія у складі суддів Добродняк І.Ю.. Бишевської Н.А. Семененка Я.В.)
у справі № 804/4849/17
за позовом Криворізького північного об`єднаного управління Пенсійного фонду України
до Приватного підприємства «Світекс»
про стягнення заборгованості.
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2017 року Криворізьке північне об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства «Світекс», в якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 42681,15 гривень.
2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2017, позов задоволено.
3. 27.12.2017 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне підприємство «Світекс» зареєстровано у Криворізькому північному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, з 01.01.2011 є платником єдиного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010.
6. На підприємстві відповідача на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, працювали особи, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а», п. «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1 та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.
7. За розрахунком позивача загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної таким пенсіонерам, яка залишилась несплаченою відповідачем, становить суму 42681,15 грн за травень 2017 року, в тому числі, за Списком №1 - 41337,74 грн, за Списком №2 - 1343,41 гривень.
8. З матеріалів справи вбачається, що вказаний розмір заборгованості підтверджений складеними управліннями Пенсійного фонду України розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за травень 2017 року.
9. У розрахунках визначені суми до відшкодування по кожному територіальному органу Пенсійного фонду України, в якому перебувають на обліку пільгові пенсіонери - працівники підприємства-відповідача.
10. Відомості, зокрема, щодо дат, з яких цим особам призначено пільгову пенсію, дат досягнення ними пенсійного віку, стажу роботи на підприємстві-відповідача, загального місячного розміру пенсії містяться в Розрахунках витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а», «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (додатки 6, 7 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
11. Означені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пункту «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за травень 2017 року по списку №1 у сумі 41337,74 грн та по списку №2 у сумі 1343,41 грн надсилались відповідачу, які були ним отримані вчасно.
12. У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку зазначених сум, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що на адресу відповідача надсилались розрахунки про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до призначених відповідно до пункту «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначена сума боргу в добровільному порядку сплачена не була, а тому, вона підлягає примусовому стягненню.
14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення позивачем процедури стягнення витрат по виплаті та доставці пенсій, оскільки жодним нормативним актом не вказано, що пенсії включаються до витрат на виплату і доставку пенсій. Відшкодування підприємствами пенсій, призначених за результатами атестації робочих місць, не може проводитись шляхом їх оподаткування за ставкою збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків. Оскільки вимогу про сплату недоїмки позивач не виставляв, то відповідач позбавлений можливості оскарження відповідного акту позивача в судовому порядку.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями.
З огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства, суди зробили висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по списку №1 та списку №2 в сумі 42681,15 гривень.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
17. Скаржник зазначає про те, що судами помилково застосовано положення Інструкції №21-1 Пенсійного фонду України та її додатку №7, які суперечать положенням Закону №1058-IV та Закону №1788-XII. На час затвердження інструкції №21-1 та додатку №7 до неї та на час подання органом Пенсійного фонду розрахунків не існувало будь-якої норми, яка б вказувала на включення виплат пенсій до витрат на їх виплату та оподаткування їх збором та також мала б вищу юридичну силу, ніж імперативна норма ст.8 Закону №1788-XII та норми ст.7, ст. 73 Закону №1058-IV щодо заборони оподаткування самих пенсій та встановлення виключного переліку витрат Пенсійного фонду, до яких не входить виплата самих пенсій.
Судами не враховано посилання на те, що підприємствами в порядку визначеному Законом №400/97-ВР не може проводитись відшкодування пенсій, призначених за результатами атестації робочих місць шляхом їх оподаткування, оскільки чинним законодавством не передбачено включення пенсій до витрат на їх виплату та покриття виплат пенсій підприємствами, а пріоритетним Законом №1058-IV не ототожнюється виплата пенсії із витратами по її виплаті.
Крім того, позивачем порушено процедуру стягнення заборгованості.
18. 29.01.2018 позивач подав відзив, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
20. Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. «а», «б» - «з» цієї статті.
21. Відповідно до частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.