ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 580/6088/20
адміністративне провадження № К/9901/21546/21
Верховний Суд у складі колегії суддів другої палати Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №580/6088/20
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 (суддя Кульчицький С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 (головуючий суддя Епель О.В., судді: Карпушова О.В., Степанюк А.Г.),
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі також - відповідач, Управління), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 21 лютого 2020 року, виходячи з 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою про суддівську винагороду від 20 лютого 2020 року № 04-24/65/2020, виданою Черкаським апеляційним судом, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року та виходячи із 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що його право на одержання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 % від суддівської винагороди працюючого судді підтверджене постановою Соснівського районного суду м.Черкаси у справі №712/7908/17. При цьому позивач зазначив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №580/3074/20, яке набрало законної сили, Управління зобов`язано здійснити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданою Черкаським апеляційним судом 20 лютого 2020 року за №04-24/65/2020, проте при виконанні вказаного рішення суду відповідач протиправно зменшив відсоткове значення розміру його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та розрахував його у розмірі 50% від суддівської винагороди працюючого судді.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, позов задоволено повністю.
Судами встановлено, що постановою Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року №1515-VІІІ «Про звільнення суддів» ОСОБА_1 звільнений з посади судді апеляційного суду Черкаської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
З 17 вересня 2016 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує щомісячне грошове утримання судді у відставці, визначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VІ (далі - Закон №2453-VІ), розмір якого розраховано з 80% грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 липня 2017 року у справі № 712/7908/17 розмір грошового утримання судді позивачу було збільшено до 90% грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді.
У зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 21 лютого 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду від 20 лютого 2020 року №04-24/65/2020, виданої Черкаським апеляційним судом, згідно з якою суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2020 року складає 196537,00 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 28 лютого 2020 року №2300-0303-8/6249 відмовило позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі заяви від 21 лютого 2020 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 580/3074/20 позов ОСОБА_1 було задоволено, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок і виплату призначеного останньому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Черкаського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року №04-24/65/2020 про суддівську винагороду, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.
На виконання вказаного судового рішення у справі №580/3074/20 відповідачем проведено позивачу перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду від 20 лютого 2020 року №04-24/65/2020, виданої Черкаським апеляційним судом. Довічне грошове утримання розраховано у розмірі 50% від суддівської винагороди працюючого судді.
Позивач, вважаючи порушеним своє право на отримання довічного грошового утримання судді в належному розмірі, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що при проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, його розмір повинен обчислюватися, виходячи із відсоткового розміру довічного грошового утримання судді, право на яке особа набула на час виходу у відставку, і такий відсотковий розмір не залежить від подальших законодавчих змін.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що на спірні правовідносини розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, передбачені статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII). Розрахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не може бути здійснений одночасно із застосуванням відсоткового показника суддівської винагороди по Закону № 2453-VI, який втратив чинність, та розміру суддівської винагороди по Закону №1402-VIII, який чинний на теперішній час, оскільки такий підхід до перерахунку ставить у нерівне становище суддів, які вийшли або вийдуть у відставку за Законом №1402-VIII з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом № 2453-VI.
Позивач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон № 1402-VIII.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIІІ).
Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та обсягу гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, у тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону № 1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.