ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 276/847/16-а
адміністративне провадження № К/9901/34401/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Володарсько-Волинського районного центру зайнятості на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 (судді - Франовська К.С., Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Володарсько-Волинського районного центру зайнятості, Управління державної казначейської служби України у Хорошівському районі Житомирської області про визнання неправомірними рішень та бездіяльності, стягнення заборгованості,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У вересні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати неправомірними рішення та бездіяльність відповідачів;
- зобов`язати нарахувати належну суму заборгованості по виплатах допомоги по безробіттю та надати до Управління державної казначейської служби України у Хорошівському районі всі необхідні документи, перелік яких визначений Порядком взаємодії Міністерства фінансів, органів Державної казначейської служби та установ, які здійснюють виплати пільг, субсидій, інших соціальних виплат, під час перерахування таких виплат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №151, для перерахування йому сум допомоги по безробіттю;
- зобов`язати управління Державної казначейської служби України у Хорошівському районі перерахувати належну суму заборгованості по виплатах допомоги по безробіттю на картковий рахунок ;
- зобов`язати відповідача здійснювати надання відповідних документів для перерахування відповідних виплат в установлений діючим законодавством термін та стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
02.06.2016 позивач звернувся до Володарсько-Волинського районного центру зайнятості з заявою про взяття його на облік як безробітного та призначення допомоги по безробіттю.
03.06.2016 позивач подав заяву про ненадання згоди на збір та обробку персональних даних.
17.06.2016 позивач отримав лист Володарсько-Волинського районного центру зайнятості, в якому було повідомлено, що ненадання ним згоди на обробку персональних даних є підставою для надання лише інформаційно-консультаційних послуг.
02.07.2016 позивач вдруге звернувся до Володарсько-Волинського районного центру зайнятості з заявою щодо виплати допомоги по безробіттю, на що отримав аналогічну відповідь.
Згідно копій зведених реєстрів та платіжних доручень Володарсько-Волинського районного центру зайнятості позивачу після взяття на облік проводилось нарахування допомоги по безробіттю.
Як вбачається з листа Управління державної казначейської служби України у Хорошівському районі №02-08/673 від 06.10.2016, платіжні доручення №585 від 05.10.2016 на суму 17381,72 грн. та №586 від 05.10.2016 на суму 13693,70 грн. на виплату допомоги по безробіттю повернуто без виконання, з тих підстав, що не надано необхідних документів зазначених у додатках 1-3 відповідно до п.7 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №151 від 18.02.2016.
Не погоджуючись з діями відповідачів, позивач звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 10.04.2017 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Володарсько -Волинський районний центр зайнятості на підставі відмови позивача від обробки його персональних даних був позбавлений можливості надати Управлінню державної казначейської служби України у Хорошівському районі належним чином заповнені реєстри виплат позивачу, що передбачено п.7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №151 від 18.02.2016. Тому, при зверненні до Управління державної казначейської служби України у Хорошівському районі для проведення виплат, останній обґрунтовано повернув платіжні доручення у зв`язку з невідповідністю його формату зазначених у додатках 1-3 до Постанови КМ України №151 від 18.02.2016.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 постанову Володарсько -Волинського районного суду Житомирської області від 10.04.2017 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про часткове задоволення позову, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач не був позбавлений можливості надати Управлінню державної казначейської служби України у Хорошівському районі належним чином заповнені реєстри виплат позивачу, що передбачено п.7 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №151 від 18.02.2016.
Апеляційний суд також виходив з того, що згідно діючого законодавства, реєстрація безробітних не потребує окремо висловленої згоди на обробку персональних даних.
Також апеляційний суд виходив з того, що відмова суб`єкта персональних даних від обов`язкового письмового підтвердження ним згоди на обробку його персональних даних не може бути підставою для звуження змісту та обсягу його прав і свобод.
При цьому апеляційний суд, серед іншого керувався п. 40 Перехідних Положень Податкового кодексу України п. 40 Перехідних Положень Бюджетного кодексу України.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неправильно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Зокрема, посилається на те, що позивачем було письмово висловлено незгоду на обробку персональних даних, що відповідач не міг не взяти до уваги, а посилання суду апеляційної інстанції на те, що Законом України №1789-V-III внесено зміни до п. 40 Перехідних положень Бюджетного кодексу України, згідно яких для отримання і обробки персональних даних Міністерство фінансів України не потребує отримання згоди фізичних осіб, не справляє впливу на правовідносини та правову позицію відповідача з таких питань.