1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року

м. Київ

справа № 340/4117/20

адміністративне провадження № К/9901/45898/21  

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого  - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л.,  Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду 05.02.2021 (суддя Брегей Р.І.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду 05.07.2021 (колегія суддів: Прокопчук   Т.С., Шлай А.В., Круговий О.О.) у справі №340/4117/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2077, третя особа Квартирно- експлуатаційний  відділ м. Кропивницький, про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії,

УСТАНОВИВ:

29.09.2020 позивач звернувся до суду із позовом до військової частини А2077, третя особа Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії від 16.12.2015, яке міститься у протоколі №18 та заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.02.2021, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021, в задоволенні заяви ОСОБА_1  про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом  відмовлено, позов залишено без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, а наведені причини його пропуску є неповажними.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що  строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду були відсутні. Вказує на неодноразове звернення до суду із цим позовом, тому строк звернення до суду пропущено у зв`язку зі зміною судової практики  щодо юрисдикції цієї категорії справ.

Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2022 відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами встановлено, що  рішенням житлової комісії військової частини від 16.12.2015, яке міститься у протоколі №18 ОСОБА_1 знято з квартирного обліку  у військовій частині - польова пошта В 2336.

Про це рішення позивач дізнався 11.06.2016, після чого 21.06.2016 оскаржив його у порядку адміністративного судочинства до Кіровоградського окружного адміністративного суду, при цьому не сплатив судовий збір, вважаючи, що закон звільняє від такого обов`язку.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.07.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016, позовну заяву повернуто позивачу через неусунення недоліків щодо несплати судового збору.

Ухвали суду першої та апеляційної інстанції залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2017.

Позивач в місячний строк з дня отримання ухвали суду касаційної інстанції повторно звернувся до адміністративного суду із цим позовом.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав непідсудності позову про захист житлових прав суду адміністративної юрисдикції, роз`яснено право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

При в постановленні ухвали суд першої інстанції керувався правовим висновком Верховного Суду України від 02.12.2014 по справі №21-530а14 стосовно розгляду спору про захист житлових прав в порядку цивільного судочинства відповідно до приписів ст.15 ЦПК України.

В червні 2020 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда із тим же предметом позову, ухвалою суду від 17.06.2020 позивачу відмовлено у відкритті провадження з підстав, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, яка позивачем не оскаржена в апеляційному порядку.

Позивач втретє 25.09.2020 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із цим позовом.

При цьому заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, зазначив, що строк звернення до суду пропустив з поважних причин, якими є спір судів щодо підсудності справи, проходження військової служби та тривале лікування.

Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивачем пропущено строки звернення до суду як встановлені ст. 122 КАС України, так і трирічний  строк звернення до суду, встановлений приписами ч. 1 ст. 257 ЦК України.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідн

................
Перейти до повного тексту