1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

23 травня 2022 року

м. Київ

справа № 316/195/16

провадження № 61-16728 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - приватне акціонерне товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»,

третя особа - приватне акціонерне товариство «ВТБ Банк»

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережка М. В., Савченка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі - ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»), третя особа - приватне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - ПрАТ «ВТБ Банк»), про захист прав споживача страхових послуг, в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 149 500 грн, 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, пеню у розмірі 33 628 грн 53 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 306 грн 71 коп..

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року у складі судді Макаренко І. О. позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в судові засідання 30 листопада 2016 року та 07 лютого 2017 року позивач не з`явився, про час, місце та дату слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить: розписка представника позивача та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки від позивача (особисто) не надходило заяв про розгляд справи у його відсутність, то є підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що текст ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року було оприлюднено 07 березня 2017 року. Таким чином, з 07 березня 2017 року ОСОБА_1 мав можливість ознайомитися із вказаною ухвалою суду.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 був особою, яка звернулася до суду з позовною заявою, то він повинен був проявляти належну зацікавленість у розгляді його справи.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подав 09 вересня 2021 року, тобто, після спливу одного року з дня складення повного тексту цієї ухвали. При цьому матеріали справи не містять доказів виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення ОСОБА_1 до суду із апеляційною скаргою.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року з підстав, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Русаков С. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати й передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неповне дослідження наявних у справі матеріалів, а тому висновки суду не відповідають матеріалам справи та порушують права заявника на судовий захист.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 316/195/16 з Шевченківського районного суду м. Києва.

У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не був належним чином повідомленим про судові засідання, призначені на 30 листопада 2016 року та 07 лютого 2017 року, а також не отримував копію ухвали суду першої інстанції про залишення його позову без розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року була складена у день її постановлення, тобто, 07 лютого 2017 року (а.с. 158-159, т. 2).

09 вересня 2016 року Шевченківським районним судом м. Києва було прийнято електронне повідомлення від ОСОБА_1 , в якому він просив відкласти судове засідання, призначене на 09 вересня 2016 року о 13 год. 00 хв. (а.с. 89, т. 1).

Також з наявної у матеріалах справи довіреності, посвідченої 09 вересня 2016 року приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області вбачається, що ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 бути його представниками в судах усіх інстанцій та юрисдикцій. Вказана довіреність видана строком на три роки (а.с. 96, т. 2).

З наявної у справі розписки представника позивача ОСОБА_4 вбачається, що остання була повідомлена судом про розгляд даної справи, призначений на 30 листопада 2016 року о 09 год 00 хв. (а.с. 146, т. 2).

Як вбачається із інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, текст ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року було оприлюднено 07 березня 2017 року.

Апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подав 09 вересня 2021 року (а.с. 168-173, т. 2).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту