Постанова
Іменем України
24 травня 2022 року
м. Київ
справа № 127/8895/21
провадження № 61-16501св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Військова частина А0215,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини А0215 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2021 року у складі судді Іщук Т. П. та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Сала Т. Б., Якименко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А0215 про визнання протиправним та скасування протоколу та наказу в частині зняття з квартирного обліку, зобов`язання вчинити дії.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є пенсіонером Збройних Сил України, особою з інвалідністю І групи, перебуває на військовому обліку у Вінницькому об`єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки та на пенсійному обліку - в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Позивач звільнений з військової служби 23 листопада 2004 року у запас (за станом здоров`я) у зв`язку із реформуванням Збройних Сил України та залишений на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства оборони України.
До 03 грудня 2020 року позивач перебував на квартирному обліку у військовій частині А0215 із складом сім`ї чотири особи (позивач, дружина, дочка, онук).
Рішенням житлової комісії відповідача, оформленим протоколом № 10 від 03 грудня 2020 року, позивача знято з квартирного обліку із складом сім`ї чотири особи у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання до іншого населеного пункту.
Позивач вказує, що за сімейними обставинами в 2007 році він змушений був переїхати до хворої матері в смт Олексієво-Дружківку Донецької області для здійснення догляду за останньою. В 2016 році мати позивача померла, а в 2017 році з позивачем трапився інсульт (паралізовано обидві ноги та ліва рука, права рука частково втратила рухливість). Внаслідок зазначених обставин дружина позивача зареєструвала місце свого проживання в будинку батьків позивача, який ОСОБА_1 отримав у спадщину після смерті батьків.
Місце його реєстрації не змінилось.
Наприкінці грудня 2020 року позивач отримав повідомлення від 22 грудня 2020 року про зняття його з квартирного обліку. Рішення про зняття позивача з квартирного обліку оскаржене останнім до Міністерства оборони України та за наслідками розгляду скарги він отримав листа від 05 лютого 2021 року, відповідно до якого в діях житлової комісії військової частини А0215 порушень чинного законодавства не встановлено.
Пославшись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним і скасувати протокол № 10 від 03 грудня 2020 року засідання житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України щодо зняття ОСОБА_1 із складом сім`ї чотири особи з квартирного обліку у військовій частини А0215; скасувати наказ командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 18 грудня 2020 року № 209 в частині зняття ОСОБА_1 із складом сім`ї чотири особи з квартирного обліку у військовій частини А0215; зобов`язати житлову комісію військової частини А0215 на черговому засіданні поновити ОСОБА_1 із складом сім`ї чотири особи на квартирному обліку у військовій частини А0215 із збереженням попереднього часу перебування на обліку; зобов`язати Командування Повітряних Сил Збройних Сил України оголосити наказом про поновлення ОСОБА_1 на квартирному обліку, про що повідомити позивача письмово; зобов`язати житлову комісію розглянути питання надання ОСОБА_1 житлового приміщення або грошової компенсації за належне йому жиле приміщення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано п. 1.38 рішення житлової комісії Командування Повітряних Сил України (Військова частина А0215), оформленого протоколом № 10 від 03 грудня 2020 року, про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 із складом сім`ї чотири особи з квартирного обліку у військовій частини А0215.
Скасовано наказ командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 18 грудня 2020 року "Про оголошення рішення житлової комісії Командування Повітряних Сил ЗС України" № 208 в частині, що стосується зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку при військовій частині А0215 (додаток до наказу п. 38).
Зобов`язано житлову комісію військової частини А0215 поновити ОСОБА_1 із складом сім`ї чотири особи на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання з 20 січня 1993 року загальної черги, у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень з 31 липня 1996 року, а також у списках осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень з 23 листопада 2004 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що пункт 1.38 рішення відповідача від 03 грудня 2020 року, оформленого протоколом № 10, не ґрунтується на положеннях законодавства, є незаконним та підлягає скасуванню разом із наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 18 грудня 2020 року "Про оголошення рішення житлової комісії Командування Повітряних Сил ЗС України" № 208 в частині, що стосується зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку при військовій частині А0215, та як наслідок, з метою відновлення становища, яке існувало до порушення житлових прав позивача, зобов`язання відповідача поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку.
Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивача про зобов`язання Командування ПС Збройних Сил України оголосити наказом про поновлення ОСОБА_1 на квартирному обліку є передчасною.
Щодо вимог про зобов`язання житлової комісії розглянути питання надання ОСОБА_1 житлового приміщення або грошової компенсації за належне йому жиле приміщення суд першої інстанції зазначив, що такий можливий лише відносно особи, яка перебуває на обліку та у випадку настання черги на отримання житлового приміщення чи грошової компенсації.
Не погодившись із вказаним рішенням в частині вимог, які задоволені, відповідач подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року апеляційну скаргу Військової частини А0215 залишено без задоволення, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2021 року в оскаржуваній частині залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
06 жовтня 2021 року Військова частина А0215 подаладо Верховного Суду через засоби поштового зв`язку касаційну скаргу нарішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року.
З урахуванням уточненої касаційної скарги від 08 листопада 2021 року заявник просив суд скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
25 листопада 2021 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу Військової частини А0215, в якому позивач просить суд вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
19 листопада 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 20 січня 1993 року перебував на квартирному обліку у Вінницькому гарнізоні на загальній черзі у військовій частині А0215, у першочерговій - з 31 липня 1996 року (ветеран Збройних Сил України), у позачерговій - з 23 листопада 2004 року (звільнений за станом здоров`я) із складом сім`ї чотири особи (він, дружина, донька, онук), що підтверджується довідкою КЕВ м. Вінниця від 15 жовтня 2020 року № 44.
Наказом Міністра оборони України від 23 листопада 2004 року № 998 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас (за станом здоров`я) у зв`язку із реформуванням Збройних Сил України із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства оборони України, що підтверджується копією витягу з вищезазначеного наказу.
Наказом командира військової частини А0170 від 29 листопада 2004 року № 226 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Вінницького ОМВК, що підтверджується копією витягу з вищезазначеного наказу.
16 грудня 2004 року Вінницьким ОМВК ОСОБА_1 узятий на військовий облік, що підтверджується відміткою в копії військового квитка сер. НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 09 березня 2021 року № 407 ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні і отримує пенсію за вислугу років з 01 грудня 2004 року.
Відповідно до витягу з протоколу № 15 засідання житлової комісії військової частини А0215 від 18 травня 2006 року до складу сім`ї ОСОБА_1 на отримання житла включено онука ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
З 18 грудня 2007 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 .
Згідно з витягом з протоколу № 9 засідання житлової комісії військової частини А0215 від 30 вересня 2020 року доручено члену житлової комісії детально вивчити керівні документи, що стосуються облікової справи ОСОБА_1 та на черговому засіданні житлової комісії доповісти пропозиції щодо подальшого перебування його на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
У акті перевірки житлових умов ОСОБА_1 від 13 листопада 2020 року (м. Дружківка) зазначено, що він проживає за адресою: АДРЕСА_2, разом із дружиною ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу з протоколу № 10 засідання житлової комісії військової частини А0215 від 03 грудня 2020 року, відповідачем прийнято рішення (п. 1.38) зняти з квартирного обліку складом сім`ї чотири особи ОСОБА_1 у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання до іншого населеного пункту відповідно до статті 40 ЖК УРСР і статті 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470. Облікову справу передати в установленому порядку для постановки на облік за місцем проживання.
Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 18 грудня 2020 року № 208 оголошено рішення засідання житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України від 03 грудня 2020 року.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 липня 2013 року, виданого державним нотаріусом Дружківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна, що належало ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, зокрема й будинку, розташованого в АДРЕСА_2, загальною площею 54,3 кв. м.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 серпня 2020 року № 219680883, за ОСОБА_1 11 липня 2013 року зареєстроване право власності на будинок АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1 групи та потребує постійної сторонньої допомоги.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не було предметом перегляду судом апеляційної інстанції, а тому не підлягає перегляду і в суді касаційної інстанції.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та постанова суду апеляційної інстанції відповідають.