Постанова
Іменем України
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 522/12862/19
провадження № 61-1518св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2020 року у складі судді Донцова Д. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Комлевої О.С., та касаційну скаргу ОСОБА_3 на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Комлевої О.С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що вона познайомилася із сім`єю ОСОБА_5 у 1987 році та з того часу вони разом проводили багато часу, перебували у дружніх відносинах. Після смерті чоловіка ОСОБА_6 - ОСОБА_6 вона надавала матеріальну допомогу ОСОБА_6 , а з 2012 року, у зв`язку із погіршенням здоров`я ОСОБА_6 - вона переїхала проживати до квартири ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , підтримувала її морально та матеріально. Зазначала, що між ними склались сімейні відносини, як між сестрами.
Позивач посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, вона здійснила її поховання. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_2 .
Вказувала, що звернулась до нотаріуса за прийняттям спадщини, оскільки родичів ОСОБА_6 не мала. Нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю підстав для визнання її спадкоємицею. При цьому нотаріусом роз`яснено необхідність встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем не менш як п`ять років до дня смерті.
Їй стало відомо, що із заявами про прийняття спадщини звернулись також ОСОБА_2 , який зазначив, що проживав однією сім`єю із спадкодавцем, та ОСОБА_3 , яка зазначила, що є двоюрідною сестрою спадкодавця.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- встановити факт спільного проживання однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_3 її та ОСОБА_6 з 2012 року до дня смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 29,6 кв. м в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що позивачем не доведено позовних вимог в частині встановлення факту спільного проживання однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з 2012 року до дня смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Районний суд зазначив про відсутність у матеріалах справи будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів, які б підтверджували проживання однією сім`єю позивача із ОСОБА_6 протягом заявленого нею періоду. Доводи позивача щодо надання матеріальної допомоги ОСОБА_6 , забезпечення її лікування, забезпечення її продуктами харчування, сплати комунальних платежів, проживання разом із нею до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_2 , не підтверджені жодними доказами.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2020 року змінено, виключивши із його мотивувальної частини слова і цифри наступного змісту:
«Таким чином, судом встановлено, що квартира під АДРЕСА_2 вибула із власності ОСОБА_6 08.06.2012 року на підставі її волевиявлення, у зв`язку з чим суд спростовує доводи сторін щодо включення вказаної квартири до складу спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_6 , у зв`язку з чим вимоги позивача щодо визнання права власності на вказану квартиру є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства».
В решті рішення залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що надані позивачем документи (копії лікарського свідоцтва № 133 про смерть ОСОБА_6 , довідка про причину смерті, довідка на одержання та поховання праху, договору-замовлення на організацію проведення поховання, рахунку-фактури на ритуальні послуги) підтверджують лише факт організації ОСОБА_1 поховання ОСОБА_6 , а не факт їх сумісного проживання з 2012 року до дня смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційний суд відхилив доводи позивача щодо надання матеріальної допомоги ОСОБА_6 , забезпечення її лікуванням, продуктами харчування, сплати комунальних платежів, проживання разом із нею до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки такі не підтверджені доказами.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки районним судом не встановлювалося обставин вибуття спірної квартири з власності ОСОБА_6 , ним зроблено лише вказівку про наявність у матеріалах справи документів про відчуження квартири, відтак посилання суду на те, що ним встановлені вищезазначені обставини, є зайвими. Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважав, що апеляційна скарга ОСОБА_3 в цій частині є обгрунтованою і підлягає задоволенню, отже, посилання суду першої інстанції в мотивувальній частині рішення на те, що ним встановлено вищевказані обставини підлягає виключенню з мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення.
Короткий зміст додаткового судового рішення суду апеляційної інстанції
Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 500,00 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що постановою Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволена частково, рішення суду першої інстанції від 28 вересня 2020 року змінено. З огляду на зазначене, із ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 500,00 грн. При цьому судом взято до уваги те, що за подання апеляційної скарги ОСОБА_3 сплатила судовий збір у розмірі 1 500,00 грн. (том 3, а. с. 13).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення Приморського районного суду від 28 вересня 2020 року у мотивувальній частині, виключивши з мотивувальної частини рішення обґрунтування підстав відмови у задоволенні позову; скасувати резолютивну частину постанови Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 ; рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції постанови Верховного Суду.
В іншій частині судове рішення не оскаржується, тому на підставі частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
У касаційній скарзі на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить змінити додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про ухвалення додаткової постанови задовольнити у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій мають преюдиційне значення для справи № 522/17955/20 за її позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та скасування рішень державного реєстратора, визнання права власності, відтак, судові рішення в частині посилань на відчуження ОСОБА_6 спірної квартири та її наступну перереєстрацію на ОСОБА_4 підлягають зміні.
Посилається на те, що позовна вимога ОСОБА_1 «визнання права власності в порядку спадкування» є похідною вимогою від позовної вимоги «про встановлення факту», тому суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повинні були встановлювати факти щодо основної позовної вимоги, а не похідної.
При цьому вважає, що рішення районного суду не є обґрунтованим, мотивувальна частина судового рішення не відповідає положенням статті 265 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_3 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 08 липня 2019 року у справі № 908/156/18, від 10 липня 2019 року у справі № 369/5481/16-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 910/2164/18, від 26 листопада 2019 року у справі № 922/643/19, від 10 грудня 2019 року у справі № 910/6356/19, від 29 січня 2020 року у справі № 379/3191/15-ц та від 15 вересня 2021 року у справі № 487/3126/17 (провадження № 61-11226св20), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_3 на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року мотивована тим, що оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, відтак, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 у повному обсязі, оскільки нею було подано необґрунтований позов.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_3 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2018 року у справі № 740/4059/17 (провадження № 61-39082 ск18), від 25 вересня 2019 року у справі № 2-941/11 (провадження № 61-13000св18) та від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18 (провадження № 61-10254св20), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не надали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2022 року касаційні скарги надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року.
У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , про що 09 січня 2019 року складено відповідний актовий запис № 434, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 17 липня 2019 року.
15 лютого 2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В. відкрито спадкову справу № 02/2019 щодо майна померлої ОСОБА_6 з копії якої вбачається, що із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зазначив, що постійно проживав із спадкодавцем на день смерті, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зазначила, що є двоюрідною сестрою спадкодавця та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зазначила, що постійно проживала зі спадкодавцем на день її смерті (том 1, а. с.132-185).
ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , однак зазначила, що проживала разом із ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з 2012 року, до дня її смерті.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.