Постанова
Іменем України
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 303/6582/19
провадження № 61-20870св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Держава Україна в особі Мукачівського управління Державної казначейської служби України, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерство юстиції України,
третя особа - прокуратура Закарпатської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 лютого 2020 року у складі судді Гутій О. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Кожух О.А., Кондора Р. Ю., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Держави Україна в особі Мукачівського управління Державної казначейської служби України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, третя особа - прокуратура Закарпатської області, про відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 травня 2005 року, яке набрало законної сили 07 листопада 2005 року, в справі № 2-1249/2005 стягнуто з Держави Україна в особі Державного казначейства України на її користь 15 249,00 грн.
З метою забезпечення його виконання, судом було видано виконавчий лист № 2-1249, який пред`явлено на виконання до органів державної виконавчої служби. Надалі головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Бурносом С. В. (далі - головний державний виконавець Бурнос С. В.) винесено постанови, а саме: 25 жовтня 2006 року, 25 травня 2007 року та 27 грудня 2007 року про повернення виконавчого документа стягувачу, посилаючись на те, що бюджетні призначення на відшкодування шкоди, завданої злочином Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені, відповідні рахунки з яких би здійснювалось таке відшкодування в Державному казначействі України відсутні.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2008 року, вищезазначена постанова від 27 грудня 2007 року скасована та зобов`язано головного державного виконавця Бурноса С. В. відновити виконавче провадження по виконавчому листу № 2-1249 про стягнення з Держави Україна в особі Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 15 249,00 грн.
Зазначала, що 04 січня 2012 року подала заяву про примусове виконання рішення суду, проте 06 січня 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бєлозьоровим О. О. винесено постанову про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа № 2-1249, виданого 07 листопада 2005 року.
Позивач зазначала, що на момент звернення до суду із цим позовом кошти відповідачем їй не виплачені.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд стягнути з Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області, шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України, суму боргу за невиконаним рішенням 15 249,00 грн, суму інфляційних втрат за період невиконання рішення суду - 46 511,89 грн та суму 3 % річних за період невиконання рішення суду - 6 347,00 грн, а всього - 68 107,89 грн, а також моральну шкоду, завдану у зв`язку із тривалим невиконанням рішення у розмірі 100 000,00 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що оскільки Державна казначейська служба України не була залучена ОСОБА_1 у даній справі як співвідповідач, а відповідно до статті 51 ЦПК України суд позбавлений процесуальної можливості за власною ініціативою залучати осіб в якості співвідповідача або змінювати на належного відповідача, відтак, відсутні підстави для задоволення позову.
Ураховуючи відсутність підстав для задоволення позову, районний суд відмовив у застосуванні наслідків спливу строків позовної давності.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної та касаційної інстанції інстанцій
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 лютого 2020 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що лише незалучення Державної казначейської служби України є підставою для відмови у задоволенні позову. Відмовивши у задоволенні позову з підстав незалучення до участі у справу Державної казначейської служби України, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача щодо обґрунтованості позову та не врахував правову позицію інших учасників справи.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що будь-яких даних про те, що після винесення постанови державного виконавця від 06 січня 2012 року ОСОБА_1 пред`являла виконавчий документ до виконання до відповідного органу Державної казначейської служби України - матеріали справи не містять. Натомість, більше ніж через 7 років - у жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Мукачівського управління Державної Казначейської служби України Закарпатської області, відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа Прокуратура Закарпатської області про відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, завданої невиконанням судових рішень.
Доводи ОСОБА_1 про необхідність повторного стягнення суми у розмірі 15 249,00 грн є необґрунтованими, оскільки така сума була стягнута на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 2-1249/2005 від 23 травня 2005 року.
Враховуючи те, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бєлозьоровим О. О. від 06 січня 2012 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження (відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа № 2-1249, виданого 07 листопада 2005 року) (том 1, а. с. 23), повторно до виконавчої служби ОСОБА_1 заяву про виконання рішення суду разом з виконавчим листом не подавала, не пред`являла виконавчий документ до виконання до відповідного органу Державної казначейської служби України, тому відсутні підстави вважати, що мала місце бездіяльність органу державної влади (щодо невиконання судового рішення) та є безпідставними посилання позивача на допущення боржником прострочення виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі судового рішення. З огляду на зазначене, відсутні підстави для застосування положень статей 625, 1173, 1174 ЦК України.
У зв`язку із цим необґрунтованими є доводи щодо стягнення моральної шкоди, оскільки позивачка не довела наявності факту неправомірності дій (бездіяльності), якими завдано моральної шкоди, протиправність діянь заподіювача, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.
При цьому встановлена апеляційним судом необґрунтованість позовних вимог в цілому є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що тривалим невиконанням судового рішення їй завдано моральну шкоду, адже, кошти, стягнуті на підставі рішення суду, потрібні були для придбання ліків та оздоровлення. При цьому вона морально переживала, втратила спокійний сон, віру в справедливість, погіршився стан здоров`я, відтак, спричинену їй моральну шкоду оцінює в 100 000 грн.
Зазначає, що Держава Україна не виконала перед нею грошове зобов`язання з 07 листопада 2005 року в сумі 15 249 грн. Вважає, що з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних ця сума складатиме 68 107,89 грн.
Посилається на те, що неправомірна бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Бурноса С. В. по невиконанню рішення суду була встановлена рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2008 року, яке набрало законної сили 26 березня 2008 року.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 750/9782/16-а, від 04 серпня 2019 року у справі № 286/1810/17, від 07 серпня 2019 року у справі № 378/1033/17 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 461/6978/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року Мукачівське управління Державної казначейської служби України Закарпатської області подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, відтак, оскаржувані судові рішення скасуванню не підлягають.
Вважає, що ОСОБА_1 не надала доказів спричинення їй моральної шкоди, в чому вона полягає та не доведено причинних зв`язків між завданою шкодою та конкретними неправомірними діями управління Державної казначейської служби України. При цьому зазначає, що управління Державної казначейської служби України є неналежним відповідачем у справі.
У лютому 2022 року Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки її доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
Зазначає, що ОСОБА_1 повторно не подавала до виконавчої служби заяви про виконання рішення суду, не пред`являла виконавчий документ до відповідного органу Державної казначейської служби України, отже, відсутні підстави вважати, що мала місце бездіяльність органу державної влади та є безпідставними посилання позивача на допущення боржником прострочення виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі судового рішення.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач зазначла моральної шкоди внаслідок дій або бездіяльності посадових осіб органу державної влади.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 травня 2005 року в справі № 2-1249/2005 стягнуто з Держави Україна в особі Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, заподіяну злочином, в розмірі 15 249,00 грн. Рішення набрало законної сили 24 червня 2005 року.
На виконання вищевказаного рішення Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області 07 листопада 2005 року було видано виконавчий документ № 2-1249, який було пред`явлено до виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2008 року скасована постанова головного державного виконавця Бурноса С. В. від 27 грудня 2007 року про повернення виконавчого документа № 2-1249 стягувачу ОСОБА_1 ; зобов`язано головного державного виконавця Бурноса С. В. відновити виконавче провадження по виконавчому листу № 2-1249, виданому 07 листопада 2005 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення з Держави Україна в особі Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 15 249,00 грн. Рішення набрало законної сили 26 березня 2008 року.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Роєнка Р. В. від 18 листопада 2008 року повернуто виконавчий документ № 2-1249 стягувачу ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що бюджетні призначення на відшкодування шкоди, завданої злочином, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» не передбачені, відповідні рахунки з яких би здійснювалось таке відшкодування в Державному казначействі України відсутні.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бєлозьоровим О. О. від 06 січня 2012 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1249, виданого 07 листопада 2005 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.