Постанова
Іменем України
23 травня 2022 року
м. Київ
справа № 591/173/20
провадження № 61-8705св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Виконавчий комітет Сумської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Криворотенка В. І., Собини О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради (далі - виконком СМР), ОСОБА_6 про зобов`язання внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позовну заяву мотивувала тим, що вона є власником 5/24 частки житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та 5/24 частки земельної ділянки загальною площею 0,04 га за тією ж адресою. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5910136300:01:002:0004. Вказувала, що крім неї співвласниками зазначеного житлового будинку є її чоловік ОСОБА_3 - 5/24 частки, ОСОБА_4 - 1/3 частки, ОСОБА_5 - 1/12 частки та ОСОБА_2 - 1/6 частки.
Проте, згідно з інформацією, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр) станом на день звернення до суду за ОСОБА_7 зареєстровано 1/3 частки вказаного житлового приміщення, а розмір її частки зазначено 1/6. Вказувала, що 27 червня 2015 року між нею ( ОСОБА_1 ), ОСОБА_8 як продавцями та ОСОБА_7 як покупцем укладено договір купівлі-продажу частки житлового будинку, зареєстрований в реєстрі за № 798;799, за яким відповідач прийняв у власність 1/6 частки від 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Аналогічний договір було укладено і щодо земельної ділянки. Зазначала, що у Державному реєстрі містяться записи, згідно з якими відповідач набув право власності на 1/12 частки житлового будинку та 1/12 частки земельної ділянки, однак за умовами договору ці частки складають по 1/6 частки від 1/2 частки житлового будинку та від 1/2 частки земельної ділянки.
Також 25 червня 2014 року відповідач придбав у ОСОБА_4 1/6 частки від 1/2 частки житлового будинку та 1/6 частки від 1/2 частки земельної ділянки. Отже, його частка складає 1/12 частки житлового будинку та 1/12 частки земельної ділянки. Однак, згідно із записами, що містяться в Державному реєстрі відповідач набув право на 1/6 частки житлового будинку та 1/6 частки земельної ділянки, що суперечить умовам укладених договорів.
Позивач вказувала, що з огляду на викладене, у записах, що міститься у Державному реєстрі, є арифметичні помилки. Державним реєстратором за заявами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 08 лютого 2017 року було внесено зміни до реєстру, відповідно до правовстановлюючих документів. Проте вказане рішення було скасоване Сумським окружним адміністративним судом через порушення державним реєстратором порядку внесення вказаних змін.
ОСОБА_1 просила суд:
- зобов`язати Виконавчий комітет Сумської міської ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» (далі - ВК СМР в особі Управління «ЦНАП у м. Суми») (державного реєстратора) скасувати запис про проведену державну реєстрацію прав щодо набуття права власності ОСОБА_7 на частку у спільному майні - 1/12 частки житлового будинку АДРЕСА_1 (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу частки житлового будинку № 798 ; 799 , виданий 27 червня 2015 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу (далі - СМНО) Виносум М. Є., номер запису про право власності 10210338, дата державної реєстрації
27 червня 2015 року), як помилковий;
- зобов`язати виконком СМР в особі Управління «ЦНАП у м. Суми» (державного реєстратора) скасувати запис про проведену державну реєстрацію прав щодо набуття права власності ОСОБА_7 на частку у спільному майні - 1/12 частки земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136300:01:002:0004 (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу № 802;803, виданий 27 червня 2015 року приватним нотаріусом СМНО Виносум М. Є., номер запису про право власності 10210278, дата державної реєстрації
27 червня 2015 року), як помилковий;
- зобов`язати виконком СМР в особі Управління «ЦНАП у м. Суми» (державного реєстратора) внести зміни до запису Державного реєстру щодо розміру частки ОСОБА_6 у спільному майні - житловому будинку АДРЕСА_1 (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу частки житлового будинку 590;591, виданий 25 червня 2014 року приватним нотаріусом СМНО Виносум М. Є., номер запису про право власності 6135237, дата державної реєстрації 25 червня 2014 року), змінивши помилково зазначену 1/6 частки на 1/12 частки, яка відповідає правовстановлюючим документам;
- зобов`язати виконком СМР в особі Управління «ЦНАП у м. Суми» (державного реєстратора) внести зміни до запису Державного реєстру щодо розміру частки ОСОБА_6 у спільному майні - земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136300:01:002:0004 (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу 592;593, виданий 25 червня 2014 року приватним нотаріусам СМНО Виносум М. Є., номер запису про право власності 6136029, дата державної реєстрації 25 червня 2014 року), змінивши помилково зазначену 1/6 частки на 1/12 частки, яка відповідає правовстановлюючим документам;
- зобов`язати виконком СМР в особі Управління «ЦНАП у м. Суми» (державного реєстратора) внести зміни до запису Державного реєстру щодо розміру частки ОСОБА_1 у спільному майні - житловому будинку АДРЕСА_1 (підстава виникнення права власності - договір про поділ нерухомого майна 1485 виданий
01 листопада 2011 року приватним нотаріусом СМНО Кравцовою Т. А. номер запису про право власності 5659429, дата державної реєстрації 15 травня 2014 року), змінивши помилково зазначені 1/6 частки на 5/24 частки, що відповідає правовстановлюючім документам;
- зобов`язати виконком СМР в особі Управління «ЦНАП у м. Суми» (державного реєстратора) внести зміни до запису Державного реєстру щодо розміру частки ОСОБА_1 у спільному майні - земельній ділянці на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136300:01:002;0004 (підстава виникнення права власності - державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЛ№420366, виданий 20 липня 2011 року, договір про поділ нерухомого майна 1487 виданий 01 листопада 2011 року приватним нотаріусом СМНО Кравцовою Т. А., номер запису про право власності 5660673, дата державної реєстрації 15 травня 2014 року), змінивши помилково зазначені 1/6 частки на 5/24 частки, що відповідає правовстановлюючим документам.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 лютого 2021 року, ухваленим у складі судді Шелєхової Г. В., позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано виконком СМР в особі Управління «ЦНАП у м. Суми» (державного реєстратора) скасувати запис про проведену державну реєстрацію прав щодо набуття права власності ОСОБА_7 на частку у спільному майні - 1/12 частки житлового будинку АДРЕСА_1 (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу частки житлового будинку, реєстраційний №798;799, виданий 27 червня 2015 року приватним нотаріусом СМНО Виносум М. Є., номер запису про право власності 10210338, дата державної реєстрації 27 червня 2015 року) як помилковий.
Зобов`язано виконком СМР в особі Управління «ЦНАП у м. Суми» скасувати запис про проведену державну реєстрацію прав щодо набуття права власності ОСОБА_7 на частку у спільному майні - 1/12 частки земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136300:01:002:0004 (підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу частки житлового будинку № 802 ; 803 , виданий 27 червня 2015 року приватним нотаріусом СМНО Виносум М. Є., номер запису про право власності 10210278, дата державної реєстрації
27 червня 2015 року) як помилковий.
Зобов`язано виконком СМР в особі Управління «ЦНАП у м. Суми» внести зміни до запису Державного реєстру щодо розміру частки ОСОБА_1
у спільному майні № 8211; житловому будинку
АДРЕСА_1 (підстава виникнення права власності - договір про поділ нерухомого майна 1485 виданий 01 листопада 2011 року приватним нотаріусом СМНО Кравцовою Т. А., номер запису про право власності 5659429, дата державної реєстрації 15 травня 2014 року), змінивши помилково зазначені 1/6 частки на 5/24 частки, що відповідає правовстановлюючим документам.
Зобов`язано виконком СМР в особі Управління «ЦНАП у м. Суми» внести зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо розміру частки ОСОБА_1 у спільному майні - земельній ділянці, розташованій на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136300:01:002:0004 (підстава виникнення права власності - державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 420366, виданий 20 липня 2011 року, договір про поділ нерухомого майна 1487, виданий 01 листопада 2011 року приватним нотаріусом СМНО Кравцовою Т. А., номер запису про право власності 5660673, дата державної реєстрації 15 травня 2014 року), змінивши помилково зазначені 1/6 частки на 5/24 частки, що відповідає правовстановлюючим документам.
У іншій частині вимог відмовлено у зв`язку з їх необґрунтованістю.
Стягнуто в дольовому порядку з Хюбшера Зігфріда, виконкому СМР на користь ОСОБА_1 судовий збір по 1 681,60 грн, з кожного.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на положення статей 319, 321 ЦК України та вказав, що невірне внесення розмірів частки ОСОБА_9 у спільному майні, які виникли на підставі договорів, укладених між ОСОБА_10 та позивачем, є підставою для внесення змін до запису у Державному реєстрі щодо розміру частки ОСОБА_11 у спільному майні, які виникли на підставі договорів, укладених між ОСОБА_10 та позивачем.
При цьому в задоволенні вимог щодо внесення змін до запису у Державному реєстрі щодо розміру частки ОСОБА_11 у спільному майні, які виникли на підставі договорів, укладених між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , суд першої інстанції відмовив, оскільки невірне внесення розміру часток, належних ОСОБА_10 за договорами, укладеними між останнім та
ОСОБА_4 , жодним чином не порушує прав позивача.
Додатковим рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17 березня 2021 року, ухваленим у складі судді Шелєхової Г. В., заяву представника ОСОБА_6 - адвоката Вороненка Р. М. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 300,00 грн.
У іншій частині вимог відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю.
Частково задовольняючи заяву представника відповідача, суд першої інстанції врахував розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складність справи, обсяг участі представника в підготовці заяви по суті справи та інших документів, долучених до матеріалів справи, кількість часу, витраченого на участь в судових засіданнях, та позицію сторони у справі. Суд вважав обґрунтованою та співмірною суму витрат на правничу допомогу у сумі 10 000 грн. Визначаючи розмір судових витрат, належних до стягнення, суд першої інстанції врахував, що із шести заявлених вимог немайнового характеру судом задоволено чотири вимоги, а тому з позивача на користь відповідача підлягали стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 33 % від 10 000 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 лютого 2021 року в оскаржуваній частині скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про скасування записів про державну реєстрацію права власності та внесення змін до записів у Державному реєстрі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_11 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд справи у розмірі 2 522,40 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог та відмовляючи у задоволенні позову у цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з договорами ОСОБА_8 та
ОСОБА_1 передали, а ОСОБА_10 прийняв у власність 1/6 частки від належної їм 1/2 частки житлового будинку та 1/6 частки від належної їм
1/2 частки земельної ділянки. Однак, за умовами вказаних договорів ОСОБА_8 та ОСОБА_1 передали у власність ОСОБА_12 1/6 частки від 1/2 частки житлового будинку, а саме по 1/12 частки від спірного будинку та по 1/12 частки спірної земельної ділянки кожна.
При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що умов стосовно того, що 1/12 частки спірного житлового будинку та земельної ділянки, яку передала позивач на користь відповідача повинна обраховуватися саме від належної їй 1/4 частки будинку та земельної ділянки, а не від частини всього будинку та земельної ділянки, договори купівлі - продажу часток житлового будинку і земельної ділянки від 27 червня 2015 року не містять. Аналогічних умов продажу часток житлового будинку і земельної ділянки вказані договори не містять і відносно часток, що передані на користь відповідача ОСОБА_10 з боку ОСОБА_8 .
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що інформація, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна від 21 грудня 2019 року була внесена відповідно даних правовстановлюючих документів, зокрема договорів купівлі - продажу часток житлового будинку та часток земельної ділянки, укладених одночасно 27 червня 2015 року та відповідає їм.
Суд вказав, що ці договори купівлі-продажу часток житлового будинку земельної ділянки щодо викладених в цих договорах розмірів часток позивачем не оскаржені, є дійсними. Оскільки ці договори не є предметом заявленого спору, суд позбавлений можливості надавати правову оцінку вказаним договорам та встановлювати дійсне волевиявлення сторін при укладанні зазначеного правочину щодо розміру проданих ними часток.
Крім того, суд апеляційної інстанції послався на положення статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, яка чинна з 16 січня 2020 року та вказав, що станом на день ухвалення рішення судом першої інстанції, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а відтак суд першої інстанції помилково дійшов висновку про можливість застосування позивачем такого способу судового захисту, який в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а значить не спроможний надати особі ефективний захист її прав.
Суд також звернув увагу на те, що відповідач в особі виконкому міської ради хоча і наділений правом щодо внесення змін до Державного реєстру прав, проте жодних рішень щодо відмови позивачу в здійсненні реєстраційних дій матеріали цивільної справи не містять, а тому звернення позивача до нього із зазначеним позовом є передчасним.
Вимоги в частині оскарження позивачем дій щодо внесення виконкомом СМР в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми», як державним реєстратором, змін до запису Державного реєстру щодо розміру часток позивача у спільному майні є похідними від вимог про скасування відповідних записів. Враховуючи те, що колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині скасування записів про проведену державну реєстрацію прав щодо набуття права власності ОСОБА_13 на частку у спільному майні, зазначена вимога також не підлягає задоволенню.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що фактично реєстраційні дії з державної реєстрації в Державному реєстрі розміру часток сторін у спільному майні, відповідно до укладених догорів купівлі - продажу
від 27 червня 2015 року частини житлового будинку та земельної ділянки, здійснив приватний нотаріус, який посвідчував вказані правочини і відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» діяв як державний реєстратор, але був залучений до розгляду справи в якості третьої особи, а тому суд при відсутності належного відповідача позбавлений можливості надати правову оцінку його діям.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Сумського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року, залишити в силі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 лютого 2021 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26 травня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час для усунення її недоліків.
09 червня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Зарічного районного суду м. Суми.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив всі фактичні обставини справи, надав неправильну оцінку зібраним доказам, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про скасування законного рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову.
Не погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що інформація, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідає правовстановлюючим документам, зокрема договорам купівлі-продажу часток житлового будинку та часток земельної ділянки, укладеним 27 червня 2015 року, заявник вказує, що цей висновок не ґрунтується на законі та суперечить матеріалам справи. Вказує, що суд апеляційної інстанції у повному обсязі проігнорував істотні умови зазначених договорів, а саме предмет цих договорів. Заявник стверджує, що предметом цих договорів є всього 1/12 частки житлового будинку та земельної ділянки. Стверджує, що ні вона, ні ОСОБА_8 не продавали ОСОБА_12 по 1/12 частки від житлового будинку та земельної ділянки кожна. Таких умов договори не містять.
Звертає увагу суду на те, що за вказаними договорами вона спільно із ОСОБА_8 передала відповідачу 1/6 частки від належної їм 1/2 частки (тобто по 1/4 частки у кожної з продавців) частку житлового будинку та земельної ділянки, тобто всього 1/12 частки, але не по 1/12 частки кожна, як про це зазначив суд апеляційної інстанції.
Заявник стверджує, що суд апеляційної інстанції не надав оцінку результатам позапланової перевірки діяльності приватного нотаріуса Виносум М. Є, проведеної Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області від 04 вересня 2017 року, яка встановила, що частки житлового будинку та земельної ділянки, які зазначені у витягах, сформованих за результатами проведення державної реєстрації, не відповідають часткам, які зазначені в договорах купівлі-продажу. Також комісією було встановлено порушення нотаріусом вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141.
Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини третьої статті 10, пункту 1 частини першої статті 19, частини другої статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 21 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011року № 1141.
Заявник вказує, що суд апеляційної інстанції не надав оцінку договорам купівлі-продажу, укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_14 , не встановив, яку саме частку придбав ОСОБА_15 , а лише констатував той факт, що згідно договорів купівлі-продажу від 25 червня 2014 року
ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_16 прийняв у власність 1/6 частки житлового будинку та земельної ділянки та дійшов висновку про те, що волевиявлення ОСОБА_4 було направлене на відчуження ОСОБА_12 саме 1/6 частки майна згідно з договорами купівлі-продажу часток, чим порушив вимоги статті 367 ЦПК України.