Постанова
Іменем України
19 травня 2022 року
м. Київ
справа № 389/807/20
провадження № 51-34км22
Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Лагнюка М.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача АТ "Страхова компанія "Країна" Журова Є.Є. на вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2021 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 12018120160001221 від 25 червня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 5 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Крім того, ухвалено стягнути з АТ "Страхова компанія "Країна" на користь потерпілої ОСОБА_2 199 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_1 .
Цим же вироком цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" та Комунального некомерційного підприємства "Знам`янська міська лікарня ім. А.В. Лисенка" задоволено повністю.
Ухвалено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" 11473,15 грн та на користь Комунального некомерційного підприємства "Знам`янська міська лікарня ім. А.В. Лисенка" 3647,20 грн в рахунок відшкодування понесених витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 .
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 25 червня 2018 року приблизно о 07:30, керуючи технічно справним автомобілем марки "Mercedes-Benz E280", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по ділянці автодороги Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка в напрямку м. Кропивницький, в порушення вимог п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, не уважно стежив за дорожньою обстановкою, у зв`язку з чим не помітив, що проїжджа частина робить поворот ліворуч, а також в порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України не врахував дорожню обстановку, характер дорожнього полотна та не обрав безпечної швидкості керованого ним автомобіля, що призвело до виїзду за межі проїжджої частини вправо, внаслідок чого ОСОБА_1, втративши контроль над транспортним засобом, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки "ЗАЗ-110557-42", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування потерпілої ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі-ДТП) потерпілій ОСОБА_2 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу представника цивільного відповідача АТ "Страхова компанія "Країна" Журова Є.Є. залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі представник цивільного відповідача АТ "Страхова компанія "Країна" Журов Є.Є., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення цивільного позову змінити та відмовити у задоволенні позовних вимог потерпілої ОСОБА_2 до АТ "Страхова компанія "Країна", а в іншій частині судові рішення залишити без зміни.
На обґрунтування своїх вимог представник зазначає, що місцевий суд, частково задовольняючи позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 до АТ "Страхова компанія "Країна", не врахував, що потерпілою не було дотримано спеціальної процедури позасудового отримання страхового відшкодування, яка передбачена ст. 35 закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі-Закон № 1961-IV), згідно якої остання мала звернутися до страховика з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування, а не заявляти позов до суду, оскільки суд, на переконання представника, не має можливості досліджувати обставини страхового випадку та визначати розмір належного страхового відшкодування.
При цьому представник стверджує, що, оскільки потерпіла із вказаною заявою до страхової компанії не звернулась, то страховик позбавлений можливості провести розслідування події (страхового випадку) та вирішити питання про здійснення страхового відшкодування, а тому вирок місцевого суду в частині часткового задоволення позовних вимог потерпілої до АТ "Страхова компанія "Країна" є незаконним.
Крім того, представник вказує, що заявлена потерпілою ОСОБА_2 сума витрат на лікування не відповідає вимогам ст. 24 Закону № 1961-IV, а саме критеріям обґрунтованості та наявності документального підтвердження понесених витрат із закладу охорони здоров`я. Одночасно представник зауважує, що із ухвалених місцевим судом 199 000 грн матеріальної шкоди, стягненню підлягають лише 148 937,47 грн, оскільки інші витрати, понесені потерпілою, на думку представника, не мають жодного відношення до лікування отриманих нею внаслідок ДТП тілесних ушкоджень.
Разом з тим, представник цивільного відповідача також посилається на незаконність, необґрунтованість та невмотивованість ухвали апеляційного суду, оскільки, на його переконання, вищенаведені обставини в апеляційному порядку перевірені не були, а доводи його апеляційної скарги судом не спростовані, що є грубим порушенням вимог ст. 419 КПК України.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу представника цивільного відповідача АТ "Страхова компанія "Країна" Журова Є.Є.не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор Піх Ю.Г. заперечувала щодо задоволення касаційної скарги, просила прийняті відносно засудженого ОСОБА_1 судові рішення залишити без зміни, а подану касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено п. 1 ч 1 ст. 438 КПК України, підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України у зв`язку з наявністю підстави, зазначеної у п. 1 ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 цього Кодексу.
Висновок суду про доведеність винуватості та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Доводи касаційної скарги представника цивільного відповідача щодо незаконності судових рішень відносно ОСОБА_1 в частині вирішення пред`явленого потерпілою ОСОБА_2 до АТ "Страхова компанія "Країна" цивільного позову, з підстав того, що потерпіла згідно положень ст. 35 Закону № 1961-IV була зобов`язана звернутись до страховика з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування, а не заявляти позов до суду, оскільки суд, на відміну від страхової компанії, не має можливості досліджувати обставини страхового випадку та визначати розмір належного страхового відшкодування, на переконання колегії суддів, є безпідставними з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі-ЦПК України) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.