Постанова
Іменем України
23 травня 2022 року
м. Київ
справа № 761/36451/15-ц
провадження № 61-21415св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щербак Тетяна Володимирівна,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Музичко С. Г., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В., про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19 квітня 2000 року.
У кінці травня 2015 року вона дізналась, що вже не є власником квартири, так як квартира продана за договором купівлі-продажу від 29 липня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В.Покупцем за договором є ОСОБА_2 , а продавцем виступала її дочка - ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновичем С. П.Проте вона вказану довіреність не видавала та не підписувала. Квартиру продавати не мала наміру. Вона з чоловіком користується квартирою, сплачує платежі за її утримання.
Посилаючись на викладене позивач просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 29 липня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В. та зареєстрований у реєстрі за №2299.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 29 липня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 від імені якої діяла ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В. та зареєстрований у реєстрі за № 2299. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки ОСОБА_3 не мала права підписувати правочин від імені ОСОБА_1 , яка не підписувала довіреність на право відчуження квартири, договір купівлі-продажу квартири є недійсним.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу як особа, яка не брала участі у розгляді справи
Скаргу обґрунтовано тим, що вона 20 листопада 2014 року придбала спірну квартиру у ОСОБА_2 , а отже, її у порушення вимог процесуального закону не залучили до участі у розгляді справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2021 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 .
Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що предметом пред`явленого позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 29 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 , від імені якої діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 . Отже, спір виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Спір стосується укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 29 липня 2014 року. ОСОБА_5 не була стороною оспорюваного договору купівлі-продажу, власником квартири, яка відчужувалась за оспорюваним договором, ОСОБА_5 стала на підставі іншого договору, укладеного у листопаді 2014 року, отже оскаржуване рішення не стосується прав та обов`язків ОСОБА_5 .
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У січні 2022 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
У квітні 2022 року ОСОБА_1 подала до суду заяву в якій просить призупинити розгляд справи у зв`язку з тим, що вона немає юридичної освіти та не може написати відзив на касаційну скаргу ОСОБА_5 .
У травні 2022 року ОСОБА_1 подала до суду відзив на касаційну скаргу та клопотання про поновлення (продовження) строку на подання відзиву на касаційну скаргу.
В обґрунтування поважності пропуску строку на подання відзиву ОСОБА_1 вказує на те, що 23 лютого 2022 року вона отримала касаційну скаргу ОСОБА_5 , а вже наступного дня в Україні введено воєнний стан, у зв`язку з чим вона не змогла вчасно подати відзив.
Заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Згідно з частиною першою статті 395 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 отримала касаційну скаргу 23 лютого 2022 року, а 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває, Верховний Суд вважає, що наявні підстави для продовження строку для подання відзиву на касаційну скаргу, встановленого ухвалою суду.
У відзиві ОСОБА_1 зазначила, що оскільки із касаційною скаргою звернулася особа, яка не брала участі у справі, права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, якої судовим рішенням не вирішувалося, касаційне провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України.
У відзиві на касаційну скаргу також вказано про те, що в Шевченківському районному суді м. Києва розглядається цивільна справа №761/13836/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Юніної А. А., треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає і про те, що на її думку, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства твердження ОСОБА_5 , що визнання недійсним першого правочину щодо відчуження спірної квартири вказує на нікчемність усіх наступних правочинів і дає підстави для застосування наслідків нікчемного правочину за вимогою будь-якої заінтересованої особи, що фактично відбулось при ухваленні заочного рішення від 27 травня 2021 року у справі № 761/561/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Юніна А. А., про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів, в основу якого покладено оскаржуване у цій справі рішення суду.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 , вказуючи на те, що оскаржувана ухвалу суду апеляційної інстанції постановлена з дотримання норм процесуального права, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам процесуального закону щодо законності та обґрунтованості.
Обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19 квітня 2000 року.
11 липня 2014 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Калінович С. П. посвідчив довіреність ОСОБА_1 , якою вона уповноважила ОСОБА_3 розпорядитись квартирою АДРЕСА_2 .
14 липня 2014 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Скосарєва В. В. посвідчила заяву ОСОБА_7 про його згоду на укладення дружиною - ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 .
29 липня 2014 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 , від імені якої діяла ОСОБА_3 на підставі довіреності, та ОСОБА_2 відчужено квартиру АДРЕСА_2 за 830 000,00 грн. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В. та зареєстрований у реєстрі за № 2299.
За фактом незаконного заволодіння квартирою ОСОБА_1 розпочато кримінальне провадження № 12015100100005943.
Висновками експертів від 11 грудня 2015 року № 75/тдд та від 24 грудня 2015 року № 74/тдд, складеними у межах кримінального провадження № 12015100100005943 встановлено, що підписи у довіреності від 11 липня 2014 року виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою; підпис у заяві від 14 липня 2014 року виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою.
20 листопада 2014 року ОСОБА_2 продав квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_5
17 квітня 2015 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу відчужила спірну квартиру на користь ОСОБА_4 .
У справі № 200/15072/16-ц заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, визнанонедійсною довіреність, посвідчену 11 липня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновичем С. П., за реєстраційним номером 672.
Постановою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 200/15072/16-ц заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновича С. П., треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання довіреності недійсною у зв`язку із пред`явленням позову до неналежного відповідача.
За інформацією, наявною у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у Шевченківському районному суді м. Києва розглядається цивільна справа № 761/13836/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Юніної А. А., треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.