Постанова
Іменем України
23 травня 2022 року
м. Київ
справа № 367/1740/17
провадження № 61-337св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 червня 2021 року у складі судді Кафтанова В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») про зобов`язання внести зміни до договору споживчого кредитування.
Позов обґрунтований тим, що 06 травня 2008 року між нею та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», укладений договір про надання споживчого кредиту № 11342814000, згідно з умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 71 900,00 доларів США.
В умовах підписаного договору сторонами визначено порядок надання і повернення кредиту, а також порядок внесення змін до нього.
Відповідно до цього договору ОСОБА_1 06 травня 2008 року отримала
46 150,00 доларів США (заява про видачу готівки від 06 травня 2008 року № 982) та
07 травня 2008 року отримала другу частину кредитних коштів у розмірі
130 037,50 грн, що в еквіваленті становить 25 750,00 доларів США, згідно з заявою про видачу готівки від 07 травня 2008 року № 12. Другу частину кредитних коштів позивач отримала в гривні, у зв`язку з відсутністю у касі банку належної суми готівкових коштів у доларах США.
Вказувала, що за змістом договору споживчого кредитування кредит надавався у доларах США.
Відповідач порушив вимоги статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункти 2.1-2.4, 3.8 Правил, оскільки перед укладенням кредитного договору позивачу не надано, як споживачу, у письмовій формі інформацію про умови кредитування, зокрема, його цільове використання, форми його забезпечення, наявні форми та валюту кредитування, тип відсоткової ставки, суму, на яку кредит виданий, суми та періоди повернення кредиту, можливість дострокового повернення кредитних коштів, а також відповідальність сторін за невиконання або порушення умов договору, у тому числі з боку відповідача. Також позивача не попереджено, що валютні ризики під час виконання зобов`язань за кредитним договором несе споживач; не надано інформації щодо методики, яка використовується відповідачем для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов`язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним. Крім того, відповідачем не отримано письмового підтвердження ОСОБА_1 про ознайомлення з наведеною інформацією. Всупереч частині першій статті 11 Закону «Про захист прав споживачів» банком наданий споживчий кредит в іноземній валюті, що на території України забороняється.
Викладене свідчить про те, що позивач на момент укладення договору не була обізнана стосовно істотних умов договору, а саме щодо умов кредитування, валютних ризиків під час виконання зобов`язань за кредитним договором, їй не надано інформації про методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов`язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.
На час укладення договору офіційний курс долара США, встановлений Національним банком України (далі - НБУ,) становив 5,05 грн. Станом на 14 лютого 2017 року офіційний курс долара США, встановлений НБУ, складав 27,1651 грн, що є зміною обставин, щодо яких перед укладенням договору позивач виходила з того, що така зміна обставин не настане, усунути причини, якими зумовлена зміна обставин, вона не могла, виконання договору позбавило б її тих майнових інтересів, на які вона розраховувала, та із суті договору, що ризик зміни обставин несе заінтересована особа.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідача перерахувати валюту кредитування за договором про надання споживчого кредиту у гривню за курсом НБУ на час підписання договору із 06 травня 2008 року.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07 червня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення мотивоване тим, що вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ОСОБА_1 була ознайомлена належним чином з умовами договору про споживче кредитування від 06 травня 2008 року № 11342814000, про що свідчить її особистий підпис, та до певного часу виконувала умови договору, що також підтверджує належну обізнаність ОСОБА_1 про всі умови договору.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 червня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про внесення змін до договору споживчого кредитування, оскільки позивач будь-яких належних та допустимих доказів того, що вона не була обізнана про умови договору, або вони були неприйнятні для неї,
не надала.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У січні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі
№ 522/18855/16, Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі
№ 6-1746цс16.
Відповідач своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористався.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлені судами обставини
06 травня 2008 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» укладений договір про надання споживчого кредиту № 11342814000, згідно з умовами якого позивачу наданий кредит у сумі 71 900,00 доларів США на споживчі потреби, строком
до 07 травня 2018 року, зі сплатою 13,50 % річних.
Пунктом 1.2.2 передбачено, що позичальник зобов`язується повертати суму кредиту та проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1 095,00 доларів США.
Пунктом 9.2 договору про надання споживчого кредиту встановлено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що позичальник повністю розуміє всі умови цього договору, свої права та обов`язки за цим договором і погоджується з ними.
Відповідно до цього договору позивачем 06 травня 2008 року отримано
46 150,00 доларів США (заява про видачу готівки від 06 травня 2008 року № 982),