Постанова
Іменем України
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 369/7073/18
провадження № 61-6667св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_5 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 листопада 2020 року у складі судді Пінкевич Н. С. та постанову Київського апеляційного суду від
23 березня 2021 року у складі колегії суддів:Іванової І. В., Сліпченка О. І..,
Пікуль А. А.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору недійсним в частині покупців, визнання покупцем за договорами купівлі-продажу та визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 з 1996 року. Спільне життя не склалось та за рішенням суду їх шлюб розірвано в 2017 році. Ще до реєстрації шлюбу
з відповідачем він мав у власності квартиру АДРЕСА_1 .
У 2010 році він тяжко захворів та переніс операцію. За наполяганням
ОСОБА_6 він продав вказану квартиру за 430 000 дол. США та придбав житловий будинок і земельну ділянку за 340 000 дол. США. При цьому договори також за наполяганням дружини укладені за участі її сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 . Саме за його власні кошти придбані житловий будинок та земельна ділянка, тому після розірвання шлюбу, він звернувся до суду
з позовом про поділ майна подружжя, але в його задоволенні йому відмовлено.
В договорах купівлі-продажу насправді покупцем виступив він, тому оспорювані правочини є недійсними лише в частині покупця і покупцем
в судовому порядку має бути визнаний він, оскільки за рахунок саме його коштів і саме для нього укладались правочини.
Позивач просив:
визнати частково недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 31 серпня 2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюк А. В., в частині покупців: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , перевівши право покупця в цих частинах за цим договором на ОСОБА_1 ;
визнати за ним право власності на зазначене домоволодіння;
визнати частково недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки
з кадастровим номером 3222486201:01:018:0150, площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 31 серпня
2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюк А. В., в частині покупців: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , перевівши право покупця
в цих частинах за цим договором на ОСОБА_1 ;
визнати за ним право власності на цю земельну ділянку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від
11 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Суди виходили з недоведеності позивачем своїх вимог. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що купівля спірного будинку та земельної ділянки здійснена за його особисті кошти, за відсутності інших даних, які могли мати наслідком недійсність договорів в частині визначення покупця. Матеріали справи не містять доказів на спростування презумпції правомірності правочинів як в цілому, так і в оспорюваних частинах, зокрема не спростовано, що під час укладення договорів купівлі-продажу позивач діяв свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодився з всіма їх істотними умовами. Дії позивача при укладанні оспорюваних договорів не суперечили його волевиявленню, у діях відповідачів порушення закону відсутні.
Аргументи учасників справи
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу мотивовано тим, якщо при вирішенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав, що насправді покупцем є інша особа, суд встановить, що фактично майно було придбано за кошти іншої особи і для неї та що інших підстав для визнання цієї угоди недійсною немає, вказаний договір визнається недійсним лише в частині, що стосується покупця,
і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір; суди не рахували висновків Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року, відповідно до якого волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; від
19 січня 2017 року в справі № 6-277цс16, згідно з яким для оцінки дотримання «справедливого балансу» мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої воно витребовується.
У вересні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Риков В. В. подав до суду відзив, у якому просив оскаржені судові рішення залишити без змін,
а касаційну скаргу без задоволення.
Вказав, що посилання скаржника на те, що відповідачі не мали коштів на придбання земельної ділянки та будинку не відповідають дійсності та правилам нотаріального оформлення відповідних договорів купівлі-продажу, відповідно до яких саме нотаріус забезпечує належну процедуру та відповідність укладеного правочину вимогам закону та волевиявленню осіб, які укладають правочин.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.