Постанова
Іменем України
20 травня 2022 року
м. Київ
справа № 753/8582/19-ц
провадження № 61-20040св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 липня 2021 року у складі судді Колесник О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Ігнатченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз`яснено їхні права.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 липня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі частини п`ятої статті 223 ЦПК України.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач та/або його представник (представники) 11 листопада 2020 року та 01 липня 2021 року повторно не з`явились до суду без поважних причин, при цьому позивач був двічі повідомлений судом про розгляд справи належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою його місця реєстрації та проживання, а також шляхом надіслання повідомлення на мобільний телефон, з заявою про розгляд справи за його відсутність не звертався.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 , який був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, двічі поспіль, а саме: 11 листопада 2020 року і 07 липня 2021 року, у призначені судом засідання для розгляду справи за його позовом не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, тому суд першої інстанції обґрунтовано залишив позов без розгляду.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі вказує на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц, від 27 січня 2021 року у справі № 200/14300/18, від 10 березня 2021 року у справі № 569/3757/20, від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17, від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19, від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18, від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17, від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19, від 19 травня 2021 року у справі № 752/21845/19, від 13 жовтня 2021 року у справі № 664/3076/19, від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.
Суд першої інстанції помилково призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, скільки ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто судом першої інстанції не було ухвалено законної та обґрунтованої ухвали про відкриття провадження у справі, що згодом послугувало підставою для порушення порядку розгляду справи та винесення незаконної ухвали про залишення позову без розгляду.
Крім того, з метою уникнення можливого зараження коронавірусною інфекцією та розуміючи, що в силу положень частини п`ятої статті 279 ЦПК України, суд має право розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, а явка сторін не була визначеною обов`язковою та побоюючись за своє здоров`я він не прибув на судове засідання, призначене на 11 листопада 2020 року.
01 липня 2021 року він відчув різке погіршення стану здоров`я, у зв`язку з чим змушений був звернутися до лікаря ТОВ «Лаян Віннер». Після огляду лікарем, відповідно до Консультативного висновку йому поставлено діагноз - ГРВІ, гострий рино- фарингіт.
Заявник вважає, що суд першої інстанції, керуючись положенням частини п`ятої статті 279 ЦПК України мав можливість і право здійснити розгляд справи за наявними матеріалами без виклику сторін і вже винести судове рішення або виправити свою помилку, здійснивши перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, шляхом винесення ухвали про перехід до розгляду справи по суті та прийняти рішення.
У цій справі закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, а отже, відсутні підстави для застосування пункту З частини першої статті 257 ЦПК України спірних правовідносинах.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини, встановлені судами
12 червня 2019 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 26 лютого 2020 року о 14 год 50 хв у приміщенні суду.
Судову повістку про виклик до суду в судове засідання на 26 лютого 2020 року о 14 год 50 хв ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв`язку 24 січня 2020 року.
Відповідно до протоколу судового засідання від 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні, а ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено.
Відповідно до розписки ОСОБА_1 особисто був повідомлений про місце, день та час розгляду справи, зокрема, о 10 год 00 хв 11 листопада 2020 року.
Відповідно до протоколу судового засідання від 11 листопада 2020 року сторони у судове засідання не з`явилися.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав судову повістку на 01 липня 2021 року о 09 год 50 хв, 18 червня 2021 року.
01 липня 2021 року сторони в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим ухвалою від 01 липня 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 129 Конституції Українисуддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною першою статті 44 ЦПК Українипередбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно зі статтею 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.