Постанова
Іменем України
03 травня 2022 року
м. Київ
справа № 243/12643/19
провадження № 61-5933св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЗТС Машинінг»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Краматорська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 листопада 2020 року у складі судді Проніна С. Г. та постанову Донецького апеляційного суду від 09 березня 2021 року у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Канурної О. Д., Корчистої О. І.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КЗТС Машинінг» (далі - ТОВ «КЗТС Машинінг») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Краматорська міська рада, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації.
На обґрунтування позову посилалося на таке. 01 травня 2012 року між ТОВ «КЗТС Машинінг» та ОСОБА_3 укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого позивач прийняв у строкове платне користування на строк 10 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 4,5724 га, у тому числі ріллі 4,5724 га, з кадастровим номером 1424288200:02:000:0400, яка знаходиться на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області.
З відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ТОВ «КЗТС Машинінг» стало відомо, що 23 березня 2018 року між ОСОБА_1 , який після смерті ОСОБА_3 успадкував її майно, та ОСОБА_2 укладений договір оренди спірної земельної ділянки.
Вважало, що договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року, укладений між позивачем та ОСОБА_3 , припинено не було, оскільки відповідно до норм чинного законодавства до спадкоємця власника земельної ділянки переходять усі права та обов`язки останнього за договором оренди землі.
Крім того, одна й та сама земельна ділянка не може бути одночасно передана в оренду двом різним орендарям за різними договорами оренди.
З урахуванням наведеного ТОВ «КЗТС Машинінг» просило визнати недійсним договір оренди землі, укладений 23 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,5724 га, у тому числі ріллі - 4,5724 га, з кадастровим номером 1424288200:02:000:0400, скасувати запис № 25477298 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,5724 га.
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 листопада 2020 року позов задоволено. Договір оренди землі, укладений 23 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом якого є земельна ділянка площею 4,5724 га, з кадастровим номером 1424288200:02:000:0400, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована у с. Сергіївка Слов`янського району Донецької області, зареєстрований Управлінням реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області 26 березня 2018 року за № 25477298 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 40367985 від 29 березня 2018 року, визнано недійсним. Рішення державного реєстратора Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 40367985 від 29 березня 2018 року про реєстрацію за ОСОБА_2 права оренди земельної ділянки площею 4,5724 га, з кадастровим номером 1424288200:02:000:0400, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої у с. Сергіївка Слов`янського району Донецької області, скасовано. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року укладений строком на 10 років з дати його підписання та державної реєстрації, а державна реєстрація права користування позивача спірною земельною ділянкою була проведена відповідно до чинного на той час законодавства. Оскільки договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року станом на час укладення договору оренди землі від 23 березня 2018 року був дійсним, то одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту саму земельну ділянку суперечить вимогам чинного законодавства. Оскаржуваний позивачем договір оренди землі перешкоджає йому реалізовувати його правомочності володіння та користування відповідною земельною ділянкою.
Постановою Донецького апеляційного суду від 09 березня 2021 року рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 листопада 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на час укладення договору оренди від 01 травня 2012 року його державна реєстрація була пов`язана з датою внесення запису до відповідного розділу Книги записів. Тому реєстраційний напис на договорі оренди земельної ділянки є похідним від запису у Книзі записів. Державний реєстратор не був наділений правом ставити такий напис, поки не зробив відповідний запис у Книзі записів за певним номером. Суд першої інстанцій правильно встановив, що договір оренди землі від 01 травня 2012 року зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Лимані Донецької області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2012 року № 142420004003663. Цей договір оренди не розірваний та не визнаний недійсним у передбаченому законом порядку.
Суд апеляційний інстанції відхилив доводи ОСОБА_2 щодо нікчемності договору оренди земельної ділянки, укладеного 29 грудня 2012 року померлою ОСОБА_3 з позивачем, оскільки договір оренди земельної ділянки укладений та підписаний за життя ОСОБА_3 01 травня 2012 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, надалі уточненою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року укладений не був, оскільки на момент його державної реєстрації ОСОБА_3 померла, тому зазначений договір є нікчемним. Суди попередніх інстанцій неправильно витлумачили статтю 18, 20 Закону України «Про оренду землі» та не застосували до спірних правовідносин статті 631, 638, 640 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_2 посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 332/1178/17.
У червні 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТОВ «КЗТС Машинінг» просить касаційну скаргу позивачки залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
На обґрунтування відзиву посилається на те, що договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року був укладений та підписаний за життя ОСОБА_3 , виконувався сторонами, а реєстрація цього договору після смерті ОСОБА_3 не свідчить про його нікчемність, оскільки умови договору узгоджуються сторонами при його укладенні, а державна реєстрація це лише офіційне визнання цього договору.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року відкрито касаційнепровадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Суди встановили, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 18 червня 2009 року серії ЯЖ № 440751 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 червня 2008 року серії ВКК № 560232 належить земельна ділянка площею 5,5274 га, яка знаходиться на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області (т. 1, а. с. 10).
01 травня 2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ «КЗТС Машинінг» укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендар ТОВ «КЗТС Машинінг» прийняв, а орендодавець ОСОБА_3 надала у строкове платне користування на строк 10 років належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 4,5724 га, у тому числі ріллі 4,5724 га, з кадастровим номером 1424288200:02:000:0400, яка знаходиться на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області. Зазначений договір зареєстрований у відділі Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області, про що у Державному реєстрі земель 29 грудня 2012 року вчинено запис за № 142420004003665 (т. 1, а. с. 7-9).
Відповідно до заповіту від 22квітня 2011 року ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 88).
Згідно з бухгалтерською довідкою щодо нарахування та виплати орендної плати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за укладеним договором оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року ТОВ «КЗТС Машинінг» за період з 2012 року до 2019 року нарахувало дохід у розмірі 34 633,19 грн, виплачено з урахуванням утримання видатків у розмірі 30 893,03 грн (т. 1, а. с. 12).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 належить земельна ділянка, з кадастровим номером 1424288200:02:000:0400, яка знаходиться на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 вересня 2014 року (т. 1, а. с. 13).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24 квітня 2018 року та Відомостей про право власності/право постійного користування земельну ділянку, кадастровий номер 1424288200:02:000:0400, яка знаходиться на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, спірну земельну ділянку передано в оренду ОСОБА_2 строком на 7 років, дата державної реєстрації - 26 березня 2018 року (т. 1, а. с. 14, 90).
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій зазначили, що на час підписання оскаржуваного договору та реєстрації права оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був чинним інший договір оренди цієї ж земельної ділянки, підписаний між «КЗТС Машинінг» та ОСОБА_3 01 травня 2012 року та зареєстрований 29 грудня 2012 року у відділі Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області.
Верховний Суд не погоджується з такими висновками з огляду на таке.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Цивільне право України та цивільне законодавство України передбачає декілька термінів, які за своїм правовим тлумаченням свідчать про виникнення, зміну, припинення прав та обов`язків за правочинами або договорами учасників таких правочинів або/та договорів.