Постанова
Іменем України
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 2-243/10
провадження № 61-15973св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб?єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Михайловський Сергій Володимирович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду від 25 серпня 2021 рокуу складі колегії суддів: Мельничук О. Я.,
Ванівського О. М., Крайник Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця виконавчого округу Львівської області
Михайловського С. В.
Скарга мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С. В. перебуває зведене виконавче провадження № 62547994 до складу якого входять виконавче провадження
№ 62543761 з примусового виконання виконавчого листа № 2-243/10, виданого 09 лютого 2011 року Жовківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 199 980,42 грн та 1 700,00 грн держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30,00 грн, та виконавче провадження № 62543467 з примусового виконання виконавчого листа № 444/919/18, виданого 15 квітня 2019 року Жовківським районним судом Львівської області про стягнення з
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 129 847, 29 грн боргу та 1 298,57 грн судового збору.
У межах виконання даного зведеного виконавчого провадження, приватним виконавцем 17 вересня 2020 року постановою призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості описаного та арештованого майна боржника, а саме: будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , залучено ПП «Оціночна компанія «Апекс», яка провела оцінку вище згаданого будинку та визначила, що станом на 05 жовтня 2020 року вартість зазначеного майна становить 994 430,00 грн.
ОСОБА_1 не погоджується з такою оцінкою нерухомого майна, вважала що дана оцінка нерухомого майна є не об`єктивною, суттєво заниженою та такою, що здійснена в супереч нормам чинного законодавства.
ОСОБА_1 просила визнати недійсним висновок про вартість майна складений 05 жовтня 2020 року ПП «Оціночна компанія «Апекс» про оцінку майна, а саме: будинку та земельної ділянки розташованих за адресою:
АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 24 листопада
2020 року скаргу задоволено.
Висновок про вартість майна складений 05 жовтня 2020 року ПП «Оціночна компанія «Апекс» у зведеному виконавчому провадженні № 62547994, що перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С. В., про оцінку майна, а саме будинку та земельної ділянки розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 визнано недійсним.
Стягнуто з приватного виконавця Михайловського С. В. на користь
ОСОБА_1 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Постановляючи ухвалу про задоволення вимог скарги, суд виходив з тих обставин, що наявність трьох істотно різних висновків, якими визначено вартість арештованого майна, порушує права ОСОБА_1 , як сторони у виконавчому провадженні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С. В. та ОСОБА_4 , представника ОСОБА_3 - задоволено.
Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 24 листопада
2020 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні скарги відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С. В. судові витрати в розмірі
2 270,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі
420,40 грн.
Відмовляючи у задоволенні скарги, апеляційний суд виходив із відсутності підстав для задоволення вимог скарги, оскільки звіт про оцінку майна
від 15 жовтня 2019 року, який судом першої інстанції був взятий до уваги, на момент розгляду справи судом, був недійсним та таким, що не створював жодних правових наслідків. Крім того, апеляційний суд вказав, що рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
27 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року та залишити в силі ухвалу Жовківського районного суду Львівської області.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновок про вартість майна від 05 листопада 2020 року, який на час подання скарги був чинний. Заявник також зазначає, що поняття «рецензування звіту про оцінку майна» в чинній редакції Закону України «Про виконавче провадження» відсутнє, а тому висновок суду в цій частині не ґрунтується на нормах матеріального права.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2021 року поновлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Жовківського районного суду Львівської області.
У квітні 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Апеляційним судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С. В. перебуває зведене виконавче провадження № 62547994 до складу якого входять виконавче провадження № 62543761 з примусового виконання виконавчого листа
№ 2-243/10 виданого 09 лютого 2011 року року Жовківським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 199 980,42 грн та 1 700,00 грн держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30,00 грн, та виконавче провадження № 62543467 з примусового виконання виконавчого листа № 444/919/18 виданого 15 квітня 2019 року Жовківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 129 847,29 грн боргу та 1 298,57 грн судового збору.
Згідно повідомлення № 1697 від 23 жовтня 2020 року приватний виконавець повідомив учасників виконавчого провадження, а саме ОСОБА_1 та
ОСОБА_3 про оцінку майна. Зі змісту даного листа вбачається, що 23 жовтня 2020 року на адресу приватного виконавця надійшов звіт про оцінку житлового будинку та земельної ділянки в складі садиби, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно висновку ПП «Оціночна компанія «Апекс» від 05 жовтня 2020 року про вартість майна - житловий будинок та земельна ділянка в складі садиби за адресою: АДРЕСА_1 на дату оцінки без податку на додану вартість складає 994 430,00 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, серед іншого, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).