Постанова
Іменем України
17 травня 2022 року
м. Київ
справа № 640/14276/17
провадження № 61-14677св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент реєстрації Харківської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником якого є ОСОБА_3 , Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю., Маміної О. В., від 04 серпня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Департамент реєстрації Харківської міської ради, про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування реєстрації права власності та визнання права власності.
Позов обґрунтовано тим, що згідно з договором купівлі-продажу
від 19 вересня 2008 року вона придбала у власність трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яку в подальшому на підставі договору іпотеки № 6166-018/08Р від 19 вересня 2008 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Правекс Банк» (далі - ПАТ КБ «Правекс Банк»), передала в іпотеку банку.
28 травня 2012 року в ході виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса № 338 від 24 березня 2010 року, в рахунок задоволення вимог ПАТ КБ «Правекс Банк» вказана квартира була відчужена на прилюдних торгах, переможцем яких визначено
ОСОБА_2 .
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області
від 27 серпня 2013 року, у справі № 2018/13734/2012 визнано недійсними прилюдні торги, які відбулися 28 травня 2012 року щодо реалізації спірної квартири, а також визнано недійним протокол № 77-02/047/12/1
від 28 травня 2012 року проведення прилюдних торгів.
Крім того, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 травня 2015 року, у справі № 640/5240/13-ц скасовано та визнано виконавчий напис нотаріуса № 338 від 24 березня 2010 року таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на зазначене, позивач вважала, що на теперішній час у
ОСОБА_2 відсутні підстави володіти спірною квартирою.
Просила суд витребувати квартиру
АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 , скасувати запис № 1664542 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на вказану квартиру.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2020 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником якого є ОСОБА_3 , Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова, у складі судді Якуші Н. В., від 26 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що обґрунтованими є лише вимоги про витребування спірного нерухомого майна, відчуження якого відбулось поза волею ОСОБА_1 , проте позивачем пропущено позовну давність для звернення до суду з цими вимогами.
Інші вимоги ОСОБА_1 суд вважав такими, що не є необхідними для ефективного відновлення її порушеного права.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування квартири скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог.
Витребувано у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Колегія судів, вирішуючи спір по суті, погодилась з висновками суду першої інстанції про те, що обґрунтованими є лише вимоги позивача про витребування спірного нерухомого майна.
Разом з тим апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропущено строк позовної давності з поважних причин, оскільки вона неодноразово та у розумний строк зверталась до судів за захистом свого порушеного права, яке тривалий час намагається відновити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати в частині вирішення позовних вимог про витребування квартири та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
30 серпня 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 04 серпня
2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з районного суду.
У грудні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верхового Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16, від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17,
від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц, у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц, від 13 березня 2018 року у справі
№ 916/1764/17, від 20 червня 2019 року у справі № 569/10037/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, вказує на порушення норм процесуального права, що виявилось у встановленні обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності.
Звертає увагу, що він є добросовісним набувачем квартири, яка була реалізована у порядку виконання судового рішення, а тому не може бути в нього витребувана.
Вказує, що у разі втрати спірної квартири, яка перебуває у його володінні значний проміжок часу, він буде змушений шукати способи компенсації своїх втрат та понесе у зв`язку із цим індивідуальний та надмірний тягар, оскільки організатор прилюдних торгів ПП «СП «Юстиція» ліквідовано
04 липня 2014 року без правонаступництва, а тому повернення грошових коштів є неможливим; у спірній квартирі зареєстроване його разом із сім`єю місце проживання; він витратив значні грошові кошти на ремонт спірного майна.
Вважає, що належним способом захисту прав позивача буде її звернення до суду з позовом до Державної виконавчої служби України про відшкодування збитків.
Вказує на наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки у справі № 640/307/14 набрало законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Наголошує, що акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки є чинним, що є окремою підставою для скасування постанови апеляційного суду.
Виконавчий напис у судовому порядку було визнано таким, що не підлягає виконанню після реалізації спірної квартири на прилюдних торгах та без залучення переможця торгів до розгляду справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки всупереч вимог частини четвертої статті 395 ЦПК України до відзиву не додані докази надсилання його копій іншим учасникам справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 вересня 2008 року між ПАТ КБ «Правекс Банк» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 167 800 доларів США на строк до 19 вересня 2022 року.
У забезпечення виконання кредитного зобов`язання між ПАТ КБ «Правекс Банк» і ОСОБА_1 19 вересня 2008 року було укладено іпотечний договір, предметом якого є - трикімнатна квартира
АДРЕСА_2 .
24 березня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О. за заявою ПАТ КБ «Правекс Банк» вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка на підставі договору купівлі-продажу від 19 вересня 2008 року належала на праві власності
ОСОБА_1 і є предметом іпотеки, та яким запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації іпотечного майна задовольнити вимоги банку по погашенню кредитної заборгованості за період з 01 грудня
2008 року по 24 березня 2010 року в розмірі 205 448 доларів США.
На підставі виконавчого напису нотаріуса державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області було відкрито виконавче провадження № 18835148.
У процесі виконання виконавчого напису, 28 травня 2012 року відбулися прилюдні торги, які проводились Харківським філіалом ПП «СП Юстиція».
За результатами торгів квартира, що належала на праві власності ОСОБА_1 , була продана ОСОБА_5 за 435 000 грн, про що складено протокол № 77-02/047/12/1 від 28 травня 2012 року проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
05 червня 2012 року ОСОБА_2 видано акт № 18835148 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого 12 червня 2012 року видано свідоцтва про придбання спірної квартири.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова
від 29 листопада 2010 року у справі № 2-1479/10 за позовом
ПАТ КБ «Правекс Банк» стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь банку заборгованість у розмірі 180 633 доларів США за кредитним договором № 6166-018/08Р від 19 вересня 2008 року.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області
від 27 серпня 2013 року, у справі № 2018/13734/2012 визнано недійсними прилюдні торги, які відбулися 28 травня 2012 року щодо реалізації спірної квартири, визнано недійним протокол № 77-02/047/12/1 від 28 травня
2012 року проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 травня 2015 року, у справі
№ 640/5240/13-ц скасовано та визнано виконавчий напис нотаріуса № 338 від 24 березня 2010 року таким, що не підлягає виконанню.
У січні 2014 року ОСОБА_1 зверталася до суду із позовом до ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Панченко О. В., ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Харківської філії, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області, треті особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс- Банк», Київський районний відділ у місті Харкові Державної міграційної служби України, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про визнання недійсним акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів та свідоцтва, виданого на підставі акту, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, поновлення права власності шляхом визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні належним майном, скасування реєстрації, виселення з квартири та вселення в квартиру (справа № 640/307/14-ц).
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 21 лютого 2017 року в справі № 640/307/14 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні вимог про витребування спірної квартири із володіння ОСОБА_2 апеляційний суд вважав, що ці вимоги заявлені ОСОБА_1 з помилковим посиланням на статтю 216 ЦК України, замість приписів статті 388 ЦК України.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 .
Позиція Верховного Суду
Згідно частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.