ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 927/436/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчук О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2021 року (головуючий - Тищенко А.І., судді: Скрипка І.М., Мальченко А.О.) і рішення Господарського суду Чернігівської області від 19 липня 2021 року (суддя Федоренко Ю.В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна"
до Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Яна"
про стягнення 5 009 360, 88 грн штрафу.
Вступ
1. Учасниками цього спору є Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" (далі "Позивач", Товариство) та Приватне виробничо-торгівельне підприємство "Яна" (далі "Відповідач", Підприємство).
2. Підприємство, як постачальник, неналежно виконало взяті на себе за договором поставки зобов`язання, а саме не поставило Товариству обумовлену договором кількість пшениці.
3. У зв`язку з цим, на підставі відповідних умов договору, Товариство нарахувало Підприємству штраф, який останнє добровільно не сплатило, а тому і виник цей господарський спір, у якому Позивач вимагав стягнення нарахованого штрафу у примусовому порядку.
4. Розглядаючи справу суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, однак позов задовольнили частково, зменшивши розмір штрафу на 80 %.
5. Товариство із вказаним зменшенням не погодилося і звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
6. За викладеного, у даному касаційному провадженні перед Верховним Судом стояло питання правильності застосування судами попередніх інстанцій приписів частини першої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто норм матеріального права, якими передбачено право суду зменшувати належні до стягнення штрафні санкції.
7. Спрощено це питання можна сформулювати таким чином:
"Чи правомірно суди попередніх інстанцій зменшили нарахований Підприємству штраф на 80 % ?"
8. Здійснивши касаційний перегляд судових рішень у цій справі, Верховний Суд констатує правомірність здійснених судами дій, а тому касаційну скаргу Товариства відхиляє, рішення судів залишає без змін.
Фактичні обставини спору
9. 24.06.2020 між Товариством (покупець) та Підприємством (постачальник) було укладено договір поставки № К2006-4402 (далі - Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити й передати, а покупець зобов`язався оплатити й прийняти від постачальника сільськогосподарську продукцію - пшеницю м`яку 2-го класу та/або пшеницю м`яку 3-го класу та /або пшеницю м`яку 4-го класу, урожаю 2020 року, код товару згідно з УКТ ЗЕД - 1001, насипом відповідно до умов дійсного договору.
1) Пунктом 3.1. Договору поставки визначено, що кількість товару - 5 метричних тонн +/- 1%, за вибором постачальника (згідно даних, отриманих при зважуванні товару під час вивантаження у пункті призначення). Вага є остаточною згідно з даними, отриманими при зважуванні товару під час вивантаження в пункті призначення.
2) Згідно з пунктом 4.1 Договору поставки попередня ціна за договором за 1 метричну тонну визначається відповідно до періоду поставки товару за ставками на умовах, викладених у пунктах 4.1.1 - 4.1.2 договору.
3) На дату укладення Договору поставки попередня ціна товару у національній валюті становить: пшеницю м`яку 2 класу урожаю 2020 року - 4850 грн, ПДВ 970 грн, разом 5820 грн; пшеницю м`яку 3 класу урожаю 2020 року - 4808, 33 грн, ПДВ 961, 67 грн, разом 5770 грн; пшеницю м`яку 4 класу урожаю 2020 року - 4516, 67 грн, ПДВ 903, 33 грн, разом 5420 грн.
4) Постачальник зобов`язується передати товар на умовах DAT (поставка на термінал) - ТОВ "Бруклін-Київ", 65026, Україна, Одеська обл, м. Одеса, пл. Митна,1, що є пунктом призначення за умовами цього договору. Умови поставки визначаються й розуміються відповідно до "Інкотермс" 2010 р (пункт 5.1 Договору поставки).
5) Відповідно до пункту 7.4 Договору поставки за непостачання товару за дійсним договором постачальник зобов`язується сплатити покупцеві штраф у розмірі 30% від суми непоставленого товару.
10. В процесі виконання Договору поставки сторони підписали ряд додатків (№ 1 - 12) до нього, в яких, крім іншого, визначили назву та кількість товару, що постачається за договором.
11. Також сторонами були підписані доповнення до Договору поставки (№ 1 від 24.07.2020, № 2 від 28.07.2020, № 3 від 30.07.2020, № 4 від 30.07.2020, № 6 від 01.09.2020, № 8 від 17.09.2020, № 9 від 17.09.2020), якими згідно пункту 4.2 вони визначили остаточну ціну на партію товару.
12. Так, доповненням № 1 від 24.07.2020 сторонами зафіксовано остаточну ціну товару за одну метричну тону пшениці м`якої 3 класу урожаю 2020 року в кількості 1000 метричних тон - 5076, 03 грн; доповненням № 2 від 28.07.2020 зафіксовано остаточну ціну товару за одну метричну тону пшениці м`якої 4 класу урожаю 2020 року в кількості 500 метричних тон - 4762,72 грн; доповненням № 3 від 30.07.2020 зафіксовано остаточну ціну товару за одну метричну тону пшениці м`якої 4 класу урожаю 2020 року в кількості 112,5 метричних тон - 4766, 16 грн; доповненням № 5 від 30.07.2020 зафіксовано остаточну ціну товару за одну метричну тону пшениці м`якої 3 класу урожаю 2020 року в кількості 137, 5 метричних тон - 5070, 52 грн; доповненням № 6 від 01.09.2020 зафіксовано остаточну ціну товару за одну метричну тону: пшениці м`якої 2 класу урожаю 2020 року в кількості 25,200 метричних тон - 5023, 28 грн, пшениці м`якої 3 класу урожаю 2020 року в кількості 321,640 метричних тон - 4979, 67 грн, пшениці м`якої 4 класу урожаю 2020 року в кількості 51,460 метричних тон - 4676, 62 грн. Доповненням № 8 від 17.09.2020 сторонами зафіксовано остаточну ціну товару за одну метричну тону пшениці м`якої 3 класу урожаю 2020 року в кількості 94 метричних тон - 5070, 04 грн. Доповненням № 9 від 17.09.2020 зафіксовано остаточну ціну товару за одну метричну тону пшениці м`якої 4 класу урожаю 2020 року в кількості 23,620 метричних тон - 4761, 49 грн.
13. Доповненнями № 5 від 31.08.2020, № 7 від 15.09.2020, № 10 від 30.09.2020, № 11 від 15.10.2020 сторони продовжували дію Договору поставки, зокрема, доповненням № 11 дію договору продовжено до 30.10.2020.
14. На виконання умов Договору поставки, Підприємство поставило Товариству товар в загальному обсязі 2292, 940 тон, що підтверджується видатковими накладними № 215 від 30.07.2020 у кількості 489, 200 т на суму 2 979 832, 66 грн, № 216 від 30.07.2020 у кількості 489, 200 т на суму 2 979 832, 66 грн, № 204 від 31.07.2020 у кількості 132, 380 т на суму 805 482, 53 грн, № 221 від 02.08.2020 у кількості 557, 300 т на суму 3 185 116, 63 грн, № 266 від 20.08.2020 у кількості 51, 040 т на суму 304 994, 83 грн, № 267 від 22.08.2020 у кількості 52, 220 т на суму 312 046, 04 грн, № 268 від 26.08.2020 у кількості 71, 180 т на суму 425 343, 49 грн, № 269 від 27.08.2020 у кількості 26, 240 т на суму 156 799, 85 грн, № 270 від 28.08.2020 у кількості 25, 520 т на суму 152 497, 42 грн, № 271 від 29.08.2020 у кількості 95, 440 т на суму 570 311, 64 грн, № 272 від 30.08.2020 у кількості 51, 460 т на суму 288 790, 64 грн, № 203 від 31.07.2020 у кількості 108, 620 т на суму 621 240, 36 грн, № 265 від 22.08.2020 у кількості 25, 200 т на суму 151 903, 99 грн, № 305 від 05.09.2020 у кількості 23, 220 т на суму 141 271, 60 грн, № 304 від 04.09.2020 у кількості 24, 420 т на суму 148 572, 46 грн, № 303 від 01.09.2020 у кількості 46, 680 т на суму 284 003, 36 грн, № 302 від 01.09.2020 у кількості 23, 620 т на суму 134 959, 67 грн.
15. Товариство за отриманий товар розрахувалося в повному обсязі, що підтверджується довідкою банківської установи № 58-2-01/155828 від 04.12.2020 та Підприємством не заперечується.
16. Таким чином, відповідно до умов укладеного між сторонами Договору поставки Підприємство мало поставити Товариству товар у кількості 5000 метричних тон до 30.10.2020, проте, вказаний обов`язок виконало лише частково, поставивши покупцеві 2292,940 тон пшениці.
17. У зв`язку із викладеним Товариство, на підставі пункту 7.4. Договору поставки нарахувало Підприємству штраф у сумі 5 009 360, 88 грн і претензією № 16/11/2020-1 від 16.11.2020 повідомило останнього про такі дії.
18. В свою чергу, у відповіді на вказану претензію Підприємство зазначило, що подальше виконання умов Договору поставки ставить під загрозу його існування, виплату заробітної плати робітникам та сплату податків, а тому запропонувало Товариству перенести невиконану частину договору в частині поставки 2707,06 метричних тон пшениці на наступний маркетинговий рік за ціною визначеною договором або сплатити 10% від виставленої суми штрафних санкцій в розмірі 509 360, 88 грн.
19. Відповіді на пропозицію Підприємства Товариство не надало та звернулося до суду з позовом у даній справі.
Узагальнений зміст вимог і підстав позову
20. Так, у квітні 2021 року Товариство звернулося у Господарський суд Чернігівської області з позовом до Підприємства, у якому просило стягнути з останнього штраф в розмірі 5 009 360, 88 грн.
21. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань, які виникли на підставі Договору поставки. Посилаючись на наведені вище обставини Позивач вказував, що у порушення своїх зобов`язань за договором Підприємство безпідставно не поставило 2707,060 тон товару, з передбачених договором 5000 тон, у зв`язку з чим у Позивача виникло право стягнути з Відповідача штрафні санкції, визначені пунктом 7.4 Договору поставки.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
22. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 1 001 872, 18 грн штрафу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
23. Приймаючи вказані рішення, суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованими позовні вимоги Товариства щодо стягнення штрафу. Однак, керуючись положеннями статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, дійшли висновку про наявність підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій на 80%.
24. Зменшуючи нараховану суму штрафу суди, зокрема, виходили з того, що:
1) Відповідачем належними доказами підтверджено, що у зв`язку з підвищенням ціни на пшеницю подальше виконання Договору поставки стало для нього збитковим;
2) звітом Підприємства про фінансові результати за 1 квартал 2021 року також підтверджується збитковість його діяльності і розмір таких збитків складає 2 764 000 грн;
3) Підприємство пропонувало вирішити спірну ситуацію шляхом перенесення невиконаної частини договору відносно поставки 2707,06 метричних тон пшениці на наступний маркетинговий рік за ціною, яка визначена у договорі, однак Товариство на таку пропозицію жодним чином не відреагувало;
4) в матеріалах справи відсутні докази настання для Позивача чи інших осіб негативних наслідків від вчиненого Відповідачем правопорушення, зокрема, Товариством не подано доказів понесення ним якихось збитків;
5) зменшення розміру штрафних санкцій на 80% у спірних правовідносин буде оптимальним для забезпечення балансу інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для них.
Касаційна скарга
25. Не погодившись із судовими рішеннями, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить в частині незадоволених вимог їх скасувати та направити дану справу у цій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Узагальнені доводи касаційної скарги Позивача
26. Скаржник стверджує, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано приписи статей 551, 652 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України і таке застосування суперечить ряду висновків Верховного Суду щодо правильного застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, які було викладено, зокрема, у постановах від 12.02.2018 у справі № 906/434/17, від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 08.08.2018 у справі № 924/709/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18 та інших.
27. Зазначає також, що судами було неправильно застосовано і приписи статей 42, 44 Господарського кодексу України та здійснене правозастосування цих норм суперечить висновкам Верховного Суду, які викладені у поставах від 06.06.2018 у справі № 902/306/16, від 10.09.2020 у справі № 910/13459/19, від 24.02.2021 у справі № 910/291/20 та від 24.02.2021 у справі № 910/8425/19.
28. Позивач акцентує і на тому, що в порушення статей 7, 13, 74, 76, 77, 86, 210, 236 Господарського процесуального кодексу України судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено наявних у справі доказів, зокрема, щодо збитковості для Відповідача вчасного та належного виконання Договору поставки.
29. Обґрунтовуючи вказані твердження Товариство зазначає, що:
1) розглядаючи цей спір суди залишили поза увагою те, що підвищення цін на пшеницю після укладення Договору поставки є звичайним ризиком підприємницької діяльності у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією, який суб`єкт господарювання приймає на себе, укладаючи договір поставки такої продукції на майбутнє за заздалегідь визначеною ціною;
2) висновки судів про те, що виконання Відповідачем умов Договору поставки стало для нього збитковим у зв`язку із підвищенням цін на пшеницю, не відповідають дійсним обставинам справи та наявним у її матеріалах доказам; так, зокрема, суди не дослідили усі подані Відповідачем договори купівлі-продажу пшениці, що укладалися Підприємством зі своїми постачальниками, хоча з їх змісту вбачається, що останнє мало змогу вчасно поставити увесь товар за Договором поставки за ціною, що є навіть нижчою ніж та, що угоджена сторонами;
3) суди зменшили розмір штрафних санкцій з підстав того, що Позивач не поніс жодних збитків через невиконання Відповідачем умов Договору поставки, хоча це не було предметом судового дослідження у цій справі і до предмету доказування не входило;
4) зменшуючи розмір штрафу суди послалися також на лист-відповідь Відповідача у якому він пропонував перенести виконання Договору поставки на наступний рік, але при цьому вони не врахували, що цей лист був надісланий Підприємством вже після закінчення строку поставки та після отримання ним претензії Товариства.
30. Інші доводи касаційної скарги не описуються і розглядатися не будуть, оскільки підставою для відкриття касаційного провадження у даній справі (пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України) вони не стали.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
31. Згідно із частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
32. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача (Тетеря С.І.), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
33. Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).