1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду


punctuationʼ>

УХВАЛА

28 квітня 2022 року

м. Київ

Справа № 910/22858/17

Провадження № 12-5гс22

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Власова Ю. Л.,

суддів Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 25 березня 2021 року (суддя Паляниця Ю. О.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18 травня 2021 року (у складі колегії: головуючий суддя Медуниця О. Є., судді Гребенюк Н. В., Зубченко І. В.)

за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 910/22858/17

за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк"

до Державного підприємства "Донецька залізниця",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця",

про стягнення 68 139 502,01 дол. США, що еквівалентно 1 857 993 189,66 грн, і

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24 травня 2018 року у справі № 910/22858/17, залишеним без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 25 січня 2019 року та Верховного Суду від 14 травня 2020 року, задоволено позов Акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк", позивач, стягувач) про стягнення з Державного підприємства "Донецька залізниця" (далі - ДП "Донецька залізниця", відповідач, боржник) заборгованості за основною сумою кредитної лінії за договором про відкриття кредитної лінії № 70-В/11/66/ЮО від 29 грудня 2011 року у розмірі 68 139 502,01 дол. США, зокрема: за основною сумою кредитної лінії 54 945 202,05 дол. США, що в еквіваленті становить 1 433 055 100,46 грн за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 24 травня 2018 року, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 13 194 299,96 дол. США, що в еквіваленті становить 344 127 569,82 грн за офіційним курсом НБУ станом на 24 травня 2018 року, а також судовий збір у розмірі 240 000,00 грн. На виконання вказаного рішення 06 лютого 2019 року Господарський суд Донецької області видав наказ.

Ухвалою суду від 27 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2020 року, замінено боржника у виконавчому провадженні № 59296433 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 06 лютого 2019 року № 910/22858/17 з ДП "Донецька залізниця" на правонаступника - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця", товариство).

АТ "Укрзалізниця" звернулось до господарського суду зі скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ ДВС), в якій просило суд:

- визнати неправомірними дії Відділу ДВС, які полягають у незупиненні вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 59296433;

- усунути порушення права АТ "Укрзалізниця" шляхом зобов`язання Відділу ДВС зупинити вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження № 59296433.

Скарга обґрунтована тим, що державний виконавець Відділу ДВС згідно з вимогами пункту 11 частини першої статті 34 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі -Закон № 1404-VIII) був зобов`язаний зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 59296433 у зв`язку із встановленням відповідно до норм пунктів 51 та 52 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 23 лютого 2012 року № 4442-VI"Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (далі - Закон № 4442-VI) у редакції Закону України від 20 грудня 2016 року № 1787-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1787-VIII) мораторію на звернення стягнення на активи товариства за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна та затвердження передавального акта щодо цього майна товариству як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств. Мораторій на звернення стягнення на активи товариства, встановлений згідно з пунктом 51 цього розділу, втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна товариству, але не пізніше ніж через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 25 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18 травня 2021 року у задоволенні скарги відмовив у зв`язку із відсутністю підстав для зупинення вчинення виконавчих дій. Свої рішення суди мотивували так:

- відповідно до пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 жовтня 2019 року № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (далі - Закон № 145-ІХ) заборонено вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто вказаною нормою Закону № 145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно, передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема грошові кошти, що узгоджується з положеннями чинного законодавства України;

- Закон № 145-ІХ набрав чинності пізніше Закону України від 18 жовтня 2018 року № 2604-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 2604-VIII), яким були внесені зміни у пункти 51 та 52 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4442-VI;

- за правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/12809/19, при закріпленні законодавцем можливості звернення стягнення на грошові кошти підприємств, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", враховані й інші заборони та мораторії на звернення стягнення на майно боржників, у тому числі й щодо АТ "Укрзалізниця";

- таким чином норми пунктів 51 та 52 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4442-VI стосуються лише майна боржника, яке розташоване на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та жодним чином не впливають на питання звернення стягнення на кошти боржника, що містяться на рахунках у банківських установах.


................
Перейти до повного тексту