УХВАЛА
4 травня 2022 року
м. Київ
справа № 344/2995/15-к
провадження № 13-13кс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі – Велика Палата) кримінального провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_18 та його захисника ОСОБА_19 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 29 травня 2018 року і
ВСТАНОВИЛА:
За вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2016 року, залишеним без змін 29 травня 2018 року Апеляційним судом Тернопільської області, ОСОБА_18 було засуджено до покарання: за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі – КК) – у виді позбавлення волі на строк 15 років, за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК – у виді довічного позбавлення волі, а на підставі ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.
Цим вироком також було засуджено за ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 396 КК ОСОБА_20 , щодо якої судові рішення не оскаржуються в порядку касаційної процедури.
Засуджений ОСОБА_18 та його захисник ОСОБА_19 звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами. Сторона захисту порушила питання про скасування зазначених судових рішень щодо ОСОБА_18 і закриття кримінального провадження на підставі п. 3ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК). Суть аргументів скаржників зводиться до того, що суд першої інстанції всупереч загальним засадам кримінального провадження, приписам ст. 94 КПК неповно, упереджено розглянув справу, не дав належної оцінки доказам і несправедливо засудив ОСОБА_18 , а суд апеляційної інстанції, не усунувши допущених порушень, постановив невмотивовану ухвалу, яка не відповідає ст. 419 цього Кодексу.
За поданими скаргами суд касаційної інстанції 5 вересня та 12 жовтня 2018 року відповідно відкрив касаційне провадження. Згодом, вважаючи за необхідне відступити від висновку про застосування у подібних правовідносинах норм права, передбачених статтями 36, 37, 110 КПК, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду (далі – об’єднана палата) від 22 лютого 2021 року (справа № 754/7061/15, провадження № 51-4584кмо18), колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі – колегія суддів, Касаційний кримінальний суд) ухвалою від 12 жовтня 2021 року передала кримінальне провадження щодо ОСОБА_18 на розгляд указаної палати.
З огляду на відмінність правовідносин, за яких було застосовано наведені норми процесуального права, а звідси – і через відсутність передбачених ч. 2 ст. 4341 КПК підстав, об`єднана палата 24 грудня 2021 року повернула кримінальне провадження для його розгляду відповідною колегією суддів Касаційного кримінального суду.
Мотиви передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати
Ухвалою, фактично постановленою 15 лютого 2022 року згідно з журналом судового засідання (натомість датованою 15 лютого 2021 року), Касаційний кримінальний суд, керуючись статтями 4341, 4342 КПК, передав кримінальне провадження щодо ОСОБА_18 на розгляд Великої Палати. На переконання колегії суддів,справа містить виключну правову проблему і рішення цієї палати матиме значення для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Указуючи в ухвалі на недоліки тлумачення норм про допустимість доказів у кримінальному процесі, колегія суддів ставить під сумнів висновок об’єднаної палати щодо застосування положень статей 36, 37, 110 КПК у контексті оформлення повноважень прокурора (групи прокурорів) у кримінальному провадженні та впливу недодержання законодавчих приписів на оцінку зібраних у справі фактичних даних.
Також колегія суддів, не погодившись із мотивами повернення цієї справи на її розгляд ухвалою об’єднаної палати від 24 грудня 2021 року, зазначила про необхідність визначення Великою Палатою меж між застосуванням принципу змагальності, коли суд діє виходячи з позиції сторін у справі, та принципу законності, коли суд не залежить від позиції сторін і керується міркуваннями забезпечення публічного порядку.
Позиція Великої Палати
Згідно з ч. 6 ст. 4342 КПК Велика Палата має перевірити підстави для передачі кримінального провадження на її розгляд.
Перевіривши наведені в ухвалі Касаційного кримінального суду аргументи щодо наявності виключної правової проблеми, Велика Палата дійшла висновку про відсутність підстав для передачі кримінального провадження щодо ОСОБА_18 на її розгляд з огляду на таке.
За змістом положень ч. 5 ст. 4341 КПК, підставою для передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати є обґрунтований висновок суду, який розглядає справу в касаційному порядку, про те, що вона містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до ч. 4 ст. 4342 КПК ухвала про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати має бути належним чином умотивована.
Передаючи кримінальне провадженн