Постанова
іменем України
17 травня 2022 року
м. Київ
справа № 725/901/20
провадження № 51-1525 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Круценко Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Явіци В.Й., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 вересня 2021 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 29 листопада 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019260020001618, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Болград Одеської області, мешканця АДРЕСА_1 ), раніше відповідно до ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 ), раніше судимого вироком Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 25 листопада 2008 року
за ч.4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією Ѕ майна,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 вересня 2021 року засуджено:
ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки;
ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 29 листопада 2021 вирок місцевого суду щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винуватими у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом та наведених у вироку.
Так, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 19 грудня 2019 року приблизно о 14 годині з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, шляхом підбору ключа, незаконно проникли до квартири
АДРЕСА_3, власником якої є ОСОБА_3, звідки таємно вкрали вироби з цінних металів вартістю 15100,38 грн та гроші в сумі 5000 грн, заподіявши ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 20101,38 грн, після вчинення злочину зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах:
засуджений ОСОБА_1 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення щодо нього і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому стверджує, що всупереч вимогам ст. 17, п. 2 ч. 3 ст. 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судом не доведено поза розумним сумнівом його винуватість у вчиненні злочину, за який його засуджено. На думку засудженого, висновки суду щодо його винуватості ґрунтуються на припущеннях та недопустимих доказах отриманих під час огляду транспортного засобу. Разом із тим, засуджений просить визнати недопустимим доказом речові докази, оскільки при огляді автомобіля працівниками поліції було проведено обшук, під час якого з багажника автомобіля, під керуванням свідка ОСОБА_5, було вилучено вироби із цінних металів, взуття, зокрема, кросівки "Geox", які в подальшому були надані на дослідження експерту. Крім того вказує, що судом не надано належної оцінки висновку експерта № 0038-к від 21 січня 2020 року та безпідставно взято до уваги показання експерта ОСОБА_6 . Також зазначає, що органом досудового розслідування його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена повторно, проте він у відповідності до ст. 89 КК раніше не судимий. Крім того вказує, що він за національністю болгарин і не в повній мірі володіє українською мовою, а йому не було надано перекладача, чим було порушено його право на захист. Також зазначає, що при затриманні були порушені вимоги ст. 208 КПК, оскільки протокол затримання було складено 20 грудня 2019 року, а фактично він був затриманий 19 грудня 2019 року. Окрім того, стверджує про те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК, оскільки в ній не зазначено підстави, через які його апеляційну скаргу визнано необґрунтованою; а перераховано докази покладені в основу вироку.
захисник Явіца В.Й., котрий діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі, просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_2, виключивши посилання на кваліфікуючу ознаку його дій за ч. 3 ст.185 КК - скоєння крадіжки за попередньою змовою групою осіб і на підставі ст. 75 КК звільнити його від покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК. При цьому зазначає, що в діях ОСОБА_2 відсутня така кваліфікуюча ознака, як "вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб", оскільки останній свою вину визнавав та вказував, що кримінальне правопорушення скоїв один за відсутності будь-якої іншої особи - співучасника, з яким не існувало жодних домовленостей про вчинення крадіжки. Вказує, що висновок суду про участь ОСОБА_1 у скоєнні крадіжки ґрунтується на висновку експерта № 0038-к від 21 січня 2020 року, який, на його думку, є неналежним доказом, а тому не доводить поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині. Зазначає, що обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 є повне визнання його вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність у потерпілих будь-яких претензій. При цьому вказує, що поза увагою судів залишилось те, що ОСОБА_2 став на шлях виправлення і своєю поведінкою довів, що має намір змінити життя на краще, жодного разу не зірвав судове засідання та бажає усунути негативні наслідки злочину. Також судами при призначенні міри покарання ОСОБА_2 не в повній мірі було враховано його офіційне працевлаштування, позитивна характеристика, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, а його перебування в місцях позбавлення волі перетвориться на кару для його дітей та поставить їх у скрутне матеріальне становище і призведе до того, що вони не відчують батьківської турботи та батьківського виховання. Окрім того, стверджує про те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст.ст. 370, 404, 419 КПК, оскільки в ній не зазначено підстави, через які його апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, не наведено переконливих мотивів на спростування його доводів щодо незаконності рішення суду першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Круценко Т.В. підтримала частково касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1, а саме в частині відсутності в його діях кваліфікуючої ознаки "повторність", а касаційну скаргу захисника вважала необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Круценко Т.В., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, а касаційна скарга захисника Явіци В.Й. задоволенню не підлягає на таких підставах.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено ч. ч. 1, 2 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливість скасування судом касаційної інстанції судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним законом не передбачена.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Згідно ж із вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Наведені вимоги кримінального процесуального закону судами першої та апеляційної інстанцій в цілому було дотримано.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1, окрім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, яку визначено у статтях 409 та 411 КПК як підставу для скасування або зміни судового рішення, і фактично просить доказам по справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.
Разом із тим, з матеріалів кримінального провадження убачається, що висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було безпосередньо досліджено, а також оцінено за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК.
Під час судового провадження суд, дотримуючись вимог статей 10, 22 КПК, перевірив доводи сторони обвинувачення та захисту, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК не визнав та показав, зокрема, що в грудні 2019 року він разом з ОСОБА_2 та ще однією особою дійсно перебували в м. Чернівці з метою придбання новорічних ялинок. Під`їхавши за однією із адрес він відійшов від машини по потребах та з метою придбання цигарок. До вчинення злочину не причетний, оскільки в квартирі потерпілих не був.
Показання обвинуваченого ОСОБА_1 суд всебічно та повно дослідив та з наведенням відповідних мотивів обґрунтовано визнав їх такими, що суперечать встановленим обставинам.
При цьому суд послався у вироку на показання потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, котрі пояснювали, що 19 грудня 2019 року близько 17 години з телефонного дзвінка сина вони дізнались, що вхідний замок у їх квартирі був зламаний. Коли вони зайшли до квартири близько 18 години, там вже перебували працівники поліції, їх опитали і вони детально розповіли, які речі в них викрали, а саме золоті вироби та 5 000 грн. Золоті прикраси в квартирі вони зберігали окремо від коштів, а грошові кошти вони зберігали в двох окремих конвертах, один конверт був звичайний без поштових марок, а інший був підписаний їх прізвищем.
Крім того, судом досліджено та наведено у вироку показання свідка ОСОБА_7, котра пояснила, зокрема, що 19 грудня 2019 року їй зателефонувала мама і повідомила, що сталася крадіжка, після чого вона разом з дядьком прийшли додому і побачили, що там все перевернуто, вони вийшли з приміщення і викликали поліцію. Викрадені були гроші та ювелірні вироби.
Також судом покладено в основу вироку показання свідка ОСОБА_8, котрий пояснив, що 19 грудня 2019 року йому зателефонувала сестра і повідомила, що в неї вдома щось сталося і просила терміново під`їхати. Коли він приїхав то бачив, що в коридорі квартири все було розкидано. Зі слів сестри йому відомо, що викрали все золото та гроші, які знаходилися в квартирі, а крадіїв знайшли в той вечір.
Судом покладено в основу вироку й дані, що містились у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19 грудня 2019 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 звернувся до правоохоронних органів із заявою в якій вказував, що в період з 8 години до 16 год 30 хв 19 грудня 2019 року невстановлена особу шляхом підбору ключа проникла до його житла та викрала грошові кошти в розмірі 5 000 грн та вироби із жовтого металу; протоколі огляду місця події від 19 грудня 2019 року, згідно з яким в ході огляду квартири АДРЕСА_3, проведеного слідчим Кіцул К.І. з участю спеціаліста в присутності понятих, були виявлені, окрім інших предметів, сліди взуття, які було сфотографовано, перекопійовано та вилучено.
У вироку суд послався й на дані, що містились у протоколі слідчого експерименту від 20 грудня 2019 року, за участю свідка ОСОБА_9, з якого вбачається, що в ході цієї слідчої дії свідок показав на місці, де він на прохання ОСОБА_2 зупинив автомобіль, причиною зупинки було те, що ОСОБА_2 з ОСОБА_1 потрібно було кудись сходити. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вийшли з автомобіля і вдвох пішли в напрямку будинку № 237 по вул. Руській в м. Чернівці та повернулися також разом через 20-25 хвилин.
Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку й на дані, що містяться в протоколі огляду місця події від 19 грудня 2019 року, відповідно до якого 19 грудня 2019 року з 22 год 29 хв до 22 год 41 хв слідчим Нараєвським С.І. в присутності понятих, за участю ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 було оглянуто автомобіль "Мерседес Бенц 200" номерний знак НОМЕР_1,в якому було виявлено та вилучено грошові кошти, мобільні телефони, металеві предмети, дві пари взуття, три пари рукавиць, ювелірні вироби на інші предмети.
Крім того, з переглянутого та дослідженого місцевим судом відеозапису проведення цієї слідчої дії вбачається, що 19 грудня 2019 року до початку проведення огляду місця події в с. Атаки володільцем вказаного транспортного засобу назвався ОСОБА_2 й останній надав усно дозвіл працівникам поліції на здійснення огляду цього автомобіля.
Також згідно з ухвалою слідчого судді від 21 грудня 2019 року в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні був наданий дозвіл на проведення огляду транспортного засобу марки "Мерседес Бенц 200" номерний знак НОМЕР_1, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення. Крім того, під час даного огляду обвинувачені видавали свої особисті речі та одяг, що підтверджується протоколом огляду місця події, жодних заяв, скарг, зауважень та клопотань, а ні обвинувачені, а ні інші учасники вказаної слідчої дії не подавали.
А тому доводи засудженого ОСОБА_1 про недопустимість доказів, отриманих у результаті цієї слідчого дії, які були предметом перевірки судами першої й апеляційної інстанцій та не знайшли свого підтвердження, колегія суддів вважає безпідставними.