ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2022 року
м. Київ
справа № 333/6377/19
провадження № 51-5092км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоБущенка А.П.,суддівШевченко Т.В., Яновської О.Г.,за участю: секретаря судового засідання Манацької І.А.,прокурораКостюка О.С.,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2021 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 9 вересня 2021 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2.
Обставини справи
1. Оскарженим вироком ОСОБА_1 засуджений за частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; на підставі частини 4 статті 70 КК шляхом поглинення покарання, призначеного вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2020 року, йому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
2. Суд визнав доведеним, що 22 вересня 2019 року о 14:40 поруч з будинком АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою, відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_3 на суму 858,36 грн.
3. Апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на пункти 1, 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
5. Він зазначає, що:
надані докази не доводять його причетності до злочину, а суд неналежно оцінив достовірність показань потерпілого та працівників поліції щодо підстав його затримання;
суддя порушила таємницю нарадчої кімнати, оскільки, перебуваючи в нарадчій кімнаті з 14:00 20 травня 2021 року, о 15:30 у цей же день розглянула іншу справу № 333/3123/21;
обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК, оскільки не містить обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
6. Засуджений вважає, що суд апеляційної інстанції зазначених порушень не виправив і його ухвала не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
7. Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, надав заперечення, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого.
Позиції учасників розгляду
8. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
9. Під час касаційного розгляду прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги сторони захисту, однак вважав за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку посилання на визнання обтяжуючою покарання обставиною перебування засудженого у стані алкогольного сп`яніння.
Оцінка Суду
10. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що у задоволенні касаційної скарги належить відмовити.
11. Згідно із частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього ж Кодексу.
12. Суд нагадує, що касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі з погляду їх достовірності є перш за все завданням судів попередніх інстанцій. Проте за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд перевіряє, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
13. Суд зазначає, що свій висновок про винуватість засудженого суд першої інстанції обґрунтував дослідженими доказами, які він оцінив відповідно до вимог статті 94 КПК з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття рішення. Зокрема він послався на показання потерпілого та свідків, що повністю узгоджуються між собою та з іншими доказами, а такожна протоколи затримання від 22 вересня 2019 року та відеозаписи до них, де зафіксовано, що під час затримання в обвинувачених було виявлено та вилучено викрадене в потерпілого майно.
14. Суд не має підстав ставити під сумнів висновки судів попередніх інстанцій щодо фактичних обставин справи.
15. Суд відхиляє доводи щодо невідповідності обвинувального акту вимогам пунктів 5, 6 частини 2 статті 291 КПК України. Засуджений не зазначив в своїй касаційній скарзі, яким чином недоліки, на які він посилається, вплинули на його здатність захищатися від пред`явленого обвинувачення і доводити свою позицію в суді.
16. У той же час під час касаційного розгляду прокурор звернув увагу на те, що у вироку як обтяжуюча покарання обставина зазначено перебування засуджених у стані алкогольного сп`яніння, хоча ця обставина не згадана в обвинувальному акті. Прокурор вважав, що Суд має виключити з судових рішень посилання на цю обставину.
17. Суд погоджується з тим, що у вироку помилково зазначена ця обставина. У той же час прокурор вважав, що це посилання не вплинуло на юридично значимі висновки суду, у тому числі на призначене покарання. Суд в свою чергу відзначає, що засудженому було призначено мінімальне з передбаченого санкцією інкримінованої статті покарання. За таких обставин згадка у вироку стану сп`яніння не могла вплинути на вид і розмір призначеного покарання. Також Суд не вбачає інших несприятливих для засудженого наслідків від такої згадки. За таких обставин Суд не вважає за необхідне змінювати оскаржені судові рішення в цій частині.
18. Що стосується доводів касаційної скарги щодо порушення таємниці нарадчої кімнати, то колегія суддів погоджується з мотивацією, яку надав апеляційний суд в своїй ухвалі.