ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 129/499/18
провадження № 51-5260км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Сингаївської А. О.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Жовміра О. В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Вінницького апеляційного суду від 21 липня 2020 року в кримінальному провадженні № 12018020120000014 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 297 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
За вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 297 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат і долю речових доказів.
Місцевий суд установив, що ОСОБА_1 04 січня 2018 року приблизно о 22:30 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння на території кладовища на вул. І. Богуна в м. Гайсині вчинив наругу над могилами, а саме діючи з хуліганських мотивів, демонструючи явну неповагу до суспільства та зневагу до встановлених у суспільстві правил поведінки, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій і бажаючи їх вчинити, усупереч загальноприйнятим моральним принципам та релігійним традиціям щодо поховання померлих, вияву поваги та пам`яті про них, застосовуючи фізичні зусилля за допомогою рук та ніг - штовхаючи обома руками та наносячи удари ногами, умисно зруйнував надмогильні пам`ятники, споруди і хрести на могилах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
При розгляді справи районний суд дійшов висновку, що цими діями засудженого не було спричинено тяжких наслідків, за ознакою яких вони були кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 297 КК, а тому перекваліфікував його дії на ч. 3 зазначеної статті.
Переглядаючи цей вирок за апеляційною скаргою прокурора Вінницький апеляційний суд 21 липня 2020 року його скасував та ухвалив новий вирок, яким визнав ОСОБА_9 винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у цьому суді.
На думку засудженого, вчинене ним діяння підлягає кваліфікації за ч. 3 ст. 297 КК, оскільки судом не встановлено, що його дії потягнули за собою тяжкі наслідки. Також вважає, що він не отримав кваліфікованої правової допомоги у кримінальному провадженні з боку призначеного йому захисника, так як останній, на його переконання, не виконував належним чином своїх професійних обов`язків.
З огляду на це вказує, що оскаржуваний ним вирок апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 та 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
Засуджений та захисник у судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримали.
Прокурор вважав, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і просив оскаржувані рішення залишити без зміни.
Інших учасників було належним чином повідомлено про час та місце касаційного розгляду справи, однак вони у судове засідання не прибули.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Положеннями ст. 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно зі ст. 404 КПК апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного рішення на відповідність нормам кримінального та процесуального закону, відповідність викладених у ньому висновків фактичним обставинам кримінального провадження та дослідженим у судовому засіданні доказам.
У своїй апеляційній скарзі на вирок місцевого суду прокурор посилався на невідповідність викладених у ньому висновків фактичним обставинам справи і просив апеляційний суд його скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Розглянувши цю скаргу апеляційний суд дійшов висновку про наявність у діях засудженого складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 297 КК.