Постанова
Іменем України
19 травня 2022 року
м. Київ
справа № 401/269/19
провадження № 61-11592св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Спільне підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут»,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2019 року в складі судді Макарової Ю. І. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року в складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Голованя А. М., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року Спільне підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (далі - СП - ТОВ «Світловодськпобут») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило: визнати незаконним проведення ОСОБА_1 робіт по відключенню від мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 власним коштом відновити централізоване теплопостачання до попереднього стану шляхом підключення нагрівальних пристроїв (радіаторів) до стояків системи централізованого опалення.
В обґрунтування позову зазначало, що 17 вересня 2007 року сторони уклали договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води. Відповідачем проведено відключення квартири АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення на підставі рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради № 372 від 10 липня 2018 року, яке постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року визнано протиправним та скасовано, тобто відключення здійснено самовільно. 14 серпня 2018 року відповідач повідомила товариство про відключення її квартири від системи централізованого опалення на підставі отриманого дозволу. 05 жовтня 2018 року внаслідок проведення комісійного обстеження квартири було встановлено, що здійснено відключення квартири шляхом від`єднання опалювальних приладів в кількості 3 штук від стояків централізованого опалення.
Відповідачем порушено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення, затверджений наказом № 4 Міністерства Житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року із відповідними змінами до нього та Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Товариством вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення 10 грудня 2018 року на адресу відповідача припису про поновлення системи централізованого опалення за вих. № 1399, відповідь на який не отримано.
З урахуванням наведеного, СП - ТОВ «Світловодськпобут» просило позов задовольнити.
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до СП - ТОВ «Світловодськпобут» та просила розірвати договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, укладений 17 вересня 2007 року між нею та СП - ТОВ «Світловодськпобут», і зобов`язати відповідача припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 з моменту відключення її квартири від централізованого опалення, тобто з 25 липня 2018 року.
Зустрічний позов мотивований тим, що між нею та СП - ТОВ «Світловодськпобут» 17 вересня 2007 року був укладений договір про надання послуг теплопостачання. Згідно затвердженого міжвідомчою комісією акту від 25 липня 2018 року вона від`єдналась від системи централізованого опалення. 05 жовтня 2018 року складено акт СП - ТОВ «Світловодськпобут» про відключення її квартири від мереж централізованого опалення, але незважаючи на це відповідач продовжує нараховувати абонентську плату за послугу, яку вона не отримує. Зазначає, що неодноразово вживала заходи досудового врегулювання спору, а саме 07 серпня 2018 року, 21 вересня 2018 року, 16 листопада 2018 року, 17 січня 2017 року шляхом направлення на адресу СП - ТОВ «Світловодськпобут» заяв про облаштування в належній їй квартирі індивідуального опалення на підставі рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради № 372 від 10 липня 2018 року, дострокове розірвання договору та припинення нарахування абонентської плати за послугу, якою не користується, на що отримала відповідь про неможливість задоволення її заяв.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2918 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року, у задоволенні первісного позову СП - ТОВ «Світловодськпобут» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, укладений 17 вересня 2007 року між СП - ТОВ «Світловодськпобут» та ОСОБА_1 . Зобов`язано СП - ТОВ «Світловодськпобут» припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 з 26 вересня 2018 року.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відключення квартири ОСОБА_1 від мережі централізованого опалення проведене на підставі чинного на час виконання відключення рішення постійно діючої комісії, створеної місцевим органом виконавчої влади, а тому воно не може вважатися самовільним з боку ОСОБА_1 та за це вона не може бути притягнутою до цивільно-правової відповідальності. У зв`язку з втратою потреби у отриманні послуг централізованого опалення договір про надання послуг з централізованого опалення від 17 вересня 2007 року на підставі пункту 29 договору підлягає розірванню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2020 року СП - ТОВ «Світловодськпобут» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .
В обґрунтування касаційної скарги зазначало, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року в справі № 6-96цс12, постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі № 766/13874/17, від 25 липня 2019 року в справі № 415/7624/17 (провадження № 61-42817св18), від 13 травня 2019 року в справі № 447/2450/15-ц (провадження № 61-36581св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вказувало, що відключення від мереж централізованого теплопостачання окремих квартир після 09 грудня 2007 року, а також відключення будинків без урахування оптимізованої схеми теплопостачання є порушенням вимог чинного законодавства. Відключення від системи централізованого опалення належної ОСОБА_1 квартири можливе лише у разі відключення будинку АДРЕСА_2 в цілому.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо отримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних нор і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування тощо.
Таким чином, право споживача на відключення від системи теплопостачання і розірвання договору з теплопостачання не є абсолютним.
Пунктом 29 договору допускається дострокове розірвання укладеного договору, але за умови відмови споживача від користування послугами виконавця відповідно до діючого порядку, законодавства України, норм та правил. Але враховуючи те, що рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 10 липня 2018 року № 372 «Про надання дозволів на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання» скасовано рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року, відсутні підстави для розірвання договору з централізованого опалення, постачання гарячої води від 17 вересня 2007 року на підставі вищевказаного пункту.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зі Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.
24 вересня 2020 року справа № 401/269/19 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є одним з чотирьох співвласників квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № 2164 від 06 квітня 1994 року.