Постанова
Іменем України
23 травня 2022 року
м. Київ
справа № 127/16444/19
провадження № 61-9791св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Вінницька міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2020 року у складі судді Федчишена С. А. та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 червня 2020 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Якименко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Вінницької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень міської ради і свідоцтва про право власності.
Позовну заяву мотивовано тим, що вона проживає на АДРЕСА_1 . Свій будинок та земельну ділянку за вказаною адресою вона отримала у спадщину від матері ОСОБА_3 . На земельній ділянці навпроти за адресою: АДРЕСА_2 , її батьками у 1980 році було побудовано гараж площею 23,68 кв. м, однак документи на нього не оформлялись.
Будинок на АДРЕСА_2 був у користуванні сім'ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вона спільно з сім`єю родини ОСОБА_6 домовлялася про спільні дії щодо приватизації земельної ділянки під гаражем, яким вона продовжувалася користуватися після смерті своїх батьків. Вказує, що ОСОБА_2 зазначала, що шукає потрібні для приватизації документи, та запевняла, що звернеться до неї, щойно буде готова до приватизації.
Звернувшись за правовою допомогою після того, як відповідач з чоловіком почали розбирати дах гаража, ОСОБА_1 довідалась, що 15 вересня 2014 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0485 га, кадастровий номер 0510100000:03:022:0255. Вказане свідоцтво видано на підставі рішення Вінницької міської ради від 27 червня 2014 року № 1758 та витягу з державного земельного кадастру.
Зазначає, що неправомірне оформлення права власності на земельну ділянку іншою особою виключає можливість позивача використати своє право на отримання ділянки під гаражем шляхом приватизації. Цим гаражем позивач користується багато років як спадкоємиця своєї матері.
У заяві про зміну (доповнення) підстав позову ОСОБА_1 зазначила, що ні ОСОБА_2 , ні її мати чи інші родичі не прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 , у якого були права на будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, Вінницької міською радою передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, на якій знаходилась державна власність - частина будинковолодіння, належна за життя ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана частина будинковолодіння була самовільно знесена ОСОБА_2 .
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , посилаючись на положення статей 25, 55 Закону України «Про землеустрій», статей 118, 122 ЗК України, статей 16, 21 ЦК України, просила суд:
- визнати незаконним та скасувати підпункт 1.3 пункту 1 додатку № 3 до рішення Вінницької міської ради від 11 квітня 2014 року № 1692 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» щодо ОСОБА_2 ;
- визнати незаконним та скасувати підпункт 2.7 пункту 2 додатку 3 до рішення Вінницької міської ради від 27 червня 2014 року № 1758 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельних ділянок у власність громадянам в м. Вінниці» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:022:0255;
- скасувати свідоцтво про право власності серія та номер САК №848569 , видане 15 вересня 2014 року на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0485, кадастровий номер 0510100000:03:022:0255 на ім`я ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 09 червня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що у позивача, який мешкає в будинку АДРЕСА_3 , відсутнє будь-яке право на земельну ділянку будинковолодіння АДРЕСА_4 , на якій розташований самочинно збудований гараж. Дозвільних документів на будівництво гаражу та прийняття його в експлуатацію суду надано не було. Всупереч положень статті 81 ЦПК України доказів суду виділення земельної ділянки (припинення у встановленому порядку права користування земельною ділянкою землекористувачів будинковолодіння АДРЕСА_4 ) під уже збудований самочинний гараж батькам позивача та самому позивачу також не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
30 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення частини другої статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Суди не надали належної правової оцінки тому, що неправомірне оформлення права власності на земельну ділянку іншою особою виключає можливість позивача використати своє право на отримання ділянки під гаражем, який було побудовано батьками позивача у 1980 році та яким вона користувалась, шляхом приватизації.
Також суди неправильно застосували положення статей 548, 549, 555 ЦК УРСР, статті 118 ЗК України.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 червня 2020 року залишено без руху для зазначення в касаційній скарзі обов`язкових підстав касаційного оскарження.
У серпні 2020 року заявником у встановлений судом строк зазначені недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано із Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу № 127/16444/19.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 до суду не подавала.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 06 січня 1984 року на праві особистої власності виділено ОСОБА_9 49/100 частини будинку АДРЕСА_4 , а ОСОБА_8 - 51/100 частини цього будинку.
Рішенням Виконкому Вінницької міської ради від 06 липня 1955 року за вказаним будинком було зареєстровано земельну ділянку площею 958 кв. м.
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 11 липня 1988 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 встановлено порядок користування земельною ділянкою, відповідно до якого ОСОБА_9 виділено в користування земельну ділянку розміром 457 кв. м, а ОСОБА_8 - 475 кв. м.
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 12 липня 1990 року ОСОБА_10 , який є спадкоємцем після смерті ОСОБА_9 , виділено 29/50 будинку та в користування надано земельну ділянку площею 456 кв. м, а ОСОБА_8 виділено 21/50 частку будинку і надано в користування земельну ділянку площею 491 кв. м.
ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його дружина ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_2.
ОСОБА_2 є спадкоємицею після смерті своєї матері ОСОБА_11 , оскільки прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори (т. 2, а. с. 5).
Рішенням Вінницької міської ради від 11 квітня 2014 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням Вінницької міської ради від 27 червня 2014 року № 1758 затверджено технічну документацію із землеустрою та передано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 у власність ОСОБА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарг) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 161/5413/16-ц (провадження
№ 61-18869св18), від 15 травня 2019 року у справі № 391/769/17 (провадження № 61-39068св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 671/1656/17 (провадження № 61-5099св18), від 21 жовтня 2019 року у справі № 671/1153/18-ц (провадження № 61-5353св19), від 21 жовтня 2019 року у справі № 671/23/19-ц (провадження № 61-7584св19), від 11 листопада 2019 року у справі № 671/24/19 (провадження
№ 61-8643св19), від 04 грудня 2019 року у справі № 671/1558/18 (провадження № 61-15487св19), від 26 березня 2020 року у справі № 391/766/17 (провадження № 61-39074св18)(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права