Постанова
Іменем України
23 травня 2022 року
м. Київ
справа № 686/29779/19
провадження № 61-3809св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності та стягнення грошової компенсації частки житла.
Позовну заяву мотивовано тим, що йому належить на праві власності 8857/10000 частки квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
ОСОБА_2 є власником 1143/10000 частки вказаної квартири, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач вказував, що він та ОСОБА_2 є колишнім подружжям, проте через неприязні стосунки він не може проживати в спірній квартирі, на даний час проживає в іншій квартирі з новою сім`єю, за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 постійно проживає в спірній квартирі. Позивач вважає, що оскільки спільне користування квартирою є неможливим, розподіл на дві ізольовані квартири відповідно до вимог будівельних норм без втрати нею цільового призначення не є технічно можливим, тому для забезпечення інтересів обох сторін є доцільним припинити його право власності на спірну квартиру шляхом стягнення на його користь грошової компенсації.
З огляду на викладене та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої до суду у березні 2020 року, ОСОБА_1 просив суд відповідно до статті 364 ЦК України:
- припинити його право власності на частку квартири АДРЕСА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію припиненої частки квартири в розмірі 486 169,58 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Припинено право власності ОСОБА_1 на 8857/10000 частки квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 941346268101. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію припиненої частки квартири у розмірі 486 169,58 грн.
Вирішено питання щодо судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач і відповідач є співвласниками квартири АДРЕСА_3 , є колишнім подружжям і внаслідок неприязних стосунків не можуть спільно користуватись цією квартирою.
Згідно з висновком ТОВ «Добробут-Землевпоряд» не є технічно можливим виділити частки співвласників у об'єкті нерухомого майна - квартирі АДРЕСА_3 .
За результатами проведеної оціночно-будівельної експертизи визначено ринкову вартість цієї квартири - 548 910 грн.
За змістом положень статті 364 ЦК України співвласник майна може відмовитися від належної йому частки у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників компенсації вартості своєї частки.
При застосуванні цієї норми права судом було враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року у справі № 2925цс15, а також рішення Європейського Суду з прав людини від 21 березня 2011 року у справі «Андрій Руденко проти України».
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 04 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що під час розгляду справи позивачем не доведено ту обставину, що відповідач має фінансову можливість сплатити грошову компенсацію в розмірі 486 169,58 грн.
Так, ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітню дитину, отримує дохід у вигляді заробітної плати в середньому розмірі 7 000,00 грн та аліменти на утримання неповнолітнього сина, які сплачує позивач, у неї відсутнє право власності на інше житло чи нерухоме майно.
Задоволення позову у такому разі призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини. Відповідач неспроможна сплатити позивачу грошову компенсацію за його частку в квартирі, а відсутність у неї коштів може призвести до примусового виконання рішення суду шляхом продажу квартири і, відповідно, позбавлення відповідача єдиного житла та права власності на нього. Відповідач не давала згоду викупити у позивача його частку у праві власності, а примушування її до цього є порушенням її прав, оскільки законодавством не передбачено можливості набуття права власності у примусовому порядку, виплата компенсації частки позивача становитиме для відповідача надмірний тягар.
За таких обставин присудження за рішенням суду грошової компенсації частки позивача з відповідача, яка сплатити таку компенсацію неспроможна, та визнання за останньою всупереч її волі права власності на частку позивача є використанням одним співвласником свого права власності на шкоду іншому співвласнику, що суперечить вимогам статті 319 ЦК України, принципу пропорційності цивільного судочинства,порушує розумний баланс приватних інтересів та не узгоджується із правовим висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року у справі № 2925цс15.
При цьому суд констатував, що позивач може в інший спосіб, передбачений нормами ЦК України, відчужити свою частку, не покладаючи на відповідача надмірний тягар.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 лютого 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин положення частини другої статті 364 ЦК України, якими не передбачено таку підставу для неможливості стягнення коштів при позбавленні власника своєї власності, як сама по собі неспроможність співвласника, у власності та користуванні якого залишається спільне майно, сплатити компенсацію.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2925цс15. Мотивує це тим, що судом створено нову законодавчу вимогу щодо застосування положень статті 364 ЦК України, а саме: визначення спроможності компенсації частки майна.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 лютого 2021 року, витребувано із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу № 686/29779/19.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у червні 2016 року, представник ОСОБА_2 адвокат Керницька І. Р. заперечувала проти доводів ОСОБА_1 , просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 лютого 2021 року - без змін.
Фактичні обставини, встановлені судами
Квартира АДРЕСА_1 є об`єктом права спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Так, ОСОБА_1 на праві власності належить 8857/10000 частки указаної квартири, а ОСОБА_2 - 1143/10000 частки.
Зазначені обставини підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Поділ квартири здійснено на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2016 року у справі
№ 686/16756/15-ц, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_3 .
Згідно з технічним паспортом загальна площе квартири становить 47,5 кв. м, приміщення квартири складається з двох кімнат, площею 13,3 кв. м та 11,5 кв. м, кухні, загальною площею 7,9 кв. м, ванної кімнати - 3,10 кв. м, коридору - 8,50 кв. м, кладової - 0,30 кв. м, лоджії - 2,90 кв. м. Житлова площа квартири становить 24,80 кв. м.
Фактичне місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .
Відповідно до висновку спеціаліста ТОВ «Добробут-Землевпоряд» технічна можливість поділу квартири АДРЕСА_1 з виділенням кожному із співвласників його частки квартири відсутня.
Згідно з висновком від 30 липня 2020 року № 773/020, складеним судовим експертом Власюком В. В. за наслідками проведення судової оціночно-будівельної експертизи, вартість квартири АДРЕСА_3 складає 548 910 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарг) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Касаційне оскарження вказаного судового рішення заявник обґрунтовує необхідністю відступлення від висновку щодо застосування статті 364 ЦПК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року у справі № 6-2925цс15 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).