Постанова
Іменем України
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 761/8127/19
провадження № 61-13099св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідачі: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс»,
треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законним представником якої є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , законним представником якої є ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курасова Олена Василівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_8 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законним представником якої є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , законним представником якої є ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курасова Олена Василівна, про визнання зобов`язання за кредитним договором припиненим та визнання іпотеки припиненою,
за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» та адвоката Кізік Анни Миколаївни як представника ОСОБА_8 на постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2021 року у складі колегії суддів Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позову
У лютому 2019 року ОСОБА_8 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_9 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, у якому просили визнати припиненим у повному обсязі зобов`язання за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № 22031118952, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі -ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», банк), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль», банк), та ОСОБА_10 ; визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 20 серпня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Авдієнко В. В., за реєстровим номером 2215, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ; вилучити запис про іпотеку та заборону відчуження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 26862124 (спеціальний розділ) від 20 серпня 2008 року 18:44:42 та № 7776700 (тип обтяжень: іпотека) від 24 квітня 2009 року 18:30:15 на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_2 .
На обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначали, що між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_10 20 серпня 2008 року був укладений кредитний договір № 22031118952 (далі - кредитний договір), за умовами якого позичальнику надано у тимчасове платне користування грошові кошти в розмірі 120 000,00 дол. США. На забезпечення виконання умов кредитного договору 20 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_10 і ОСОБА_11 був укладений іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_2 .
Після смерті батьків позивачі дізналися про вказані договори, проте банк жодних вимог до них не заявляв.
У подальшому, АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом про зняття з реєстрації місця проживання позивачів та ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 у зв`язку з тим, що кредитор прийняв рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. У рамках цієї справи ОСОБА_8 у своїх запереченнях на позов банку зазначила про смерть своїх батьків, які є позичальником та іпотекодавцем. Отже з дня отримання заперечень, а саме з березня 2018 року, банк був обізнаний про смерть позичальника та іпотекодавця і не був позбавлений права звернутися з кредиторською вимогою до спадкоємців останніх, проте такої вимоги не подав.
Крім того, право вимоги за кредитним договором і договором іпотеки були передані банком Акціонерному товариству «Міжнародний інвестиційний банк» (далі - АТ «Міжнародний інвестиційний банк») за договором відступлення права вимоги та договором відступлення права вимоги за договором іпотеки від 04 червня 2007 року і додатками до них від 02 липня 2018 року; від АТ «Міжнародний інвестиційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінстрім» (далі - ТОВ «Фінстрім») за договором комісії від 02 липня 2018 року та від ТОВ «Фінстрім» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» (далі - «Мегаінвест Сервіс», товариство) за договором комісії від 02 липня 2018 року, які також не звертались до спадкоємців померлих з кредиторськими вимогами.
Оскільки зобов`язання за кредитним договором припинене у зв`язку з порушенням кредитором строків, встановлених статтею 1281 ЦК України, позивачі просили позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 11 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване дотриманням первісним та новим кредиторами вимог щодо строку пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, визначеного статтею 1281 ЦК України.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 08 липня 2021 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання зобов`язання за кредитним договором припиненим скасував, у цій частині ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав припиненим зобов`язання за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № 22031118952, укладеним між ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_10 в частині зобов`язання правонаступників ОСОБА_8 та ОСОБА_2 . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована недотриманням банком вимог закону щодо пред`явлення вимоги до спадкоємців у межах встановлених законом.
Короткий зміст вимог касаційних скарг, відзиву та пояснення, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 04 серпня 2021 року, ТОВ «Мегаінвест Сервіс» просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2021 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 661/3379/15, від 16 вересня 2020 року у справі № 311/2172/13, від 11 листопада 2020 року у справі № 468/2121/14-ц, від 16 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц, від 23 вересня 2020 року у справі № 750/5506/19, від 13 червня 2018 року у справі № 758/8549/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11.
На обґрунтування касаційної скарги товариство зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Факт дотримання терміну пред`явлення вимоги до спадкоємців вже було досліджено в іншій справі між тими ж самими сторонами про той самий предмет, в якій рішення суду набрало законної сили, тому у цій справі не може бути предметом доказування.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2011 року про стягнення заборгованості за кредитним договором наразі не виконане, а на стадії виконання рішення суду відбувається лише заміна сторони виконавчого провадження.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 19 серпня 2021 року, адвокат Кізік А. М. як представник ОСОБА_8 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання припиненим у повному обсязі зобов`язання за кредитним договором і визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором та вилучити запис про іпотеку та заборону відчуження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів не рухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером № 26862124 (спеціальний розділ) від 20 серпня 2008 року 18:44:42 та № 7776700 (Тип обтяження: іпотека) від 24 квітня 2009 року 18:30:15 на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_2 ; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 та постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 705/2045/16-ц, від 24 березня 2021 року у справі № 202/2792/19, від 17 березня 2021 року у справі № 213/2141/16-ц, від 05 лютого 2019 року у справі № 49/157-06, від 02 квітня 2020 року у справі № 471/162/14-ц.
На обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Нормами чинного законодавства не встановлено та не визначено порядок пред`явлення кредиторських вимог. Тобто, кредитор має право направити заяву про кредиторські вимоги або на адресу нотаріальної контори (нотаріуса), або на адресу спадкоємців.
З урахуванням того, що задоволення вимог кредитора повинно бути проведено спадкоємцем особисто, шляхом внесення одноразового платежу, то і кредиторська вимога, якщо вона направляється саме спадкоємцям, повинна бути направлена кожному з таких спадкоємців.
Натомість, кредитор нібито направив заяву про кредиторські вимоги на адресу лише частини спадкоємців а саме на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , будь-яких доказів направлення кредиторських вимог іншим спадкоємцям відповідачами не надано. Направлення кредиторських вимог на адресу одного або декількох спадкоємців (не всіх) призводить до порушення прав тих спадкоємців, на адресу яких направлено вимогу.
Так, за результатами подання кредиторських вимог до вибіркових спадкоємців, має наслідком те, що частина таких спадкоємців у кінцевому результаті отримає лише спадщину, без зобов`язання погашення боргу кредитору, а інша частина спадкоємців отримує як частину спадщини, так і зобов`язання з погашення заборгованості спадкодавця.
ЦК України визначає, що всі спадкоємці при отриманні спадщини, приймають на себе зобов`язання у тому числі про погашення кредиторських вимог, у відповідній частці отриманої спадщини та в межах вартості успадкованого майна. Також, положення ЦК України не містить норми, яка надає право кредитору спадкодавця вибірково заявляти свої вимоги, лише до частини спадкоємців.
Часткове задоволення позовних вимог, а також відмова у задоволенні вимоги про припинення дійсності іпотеки, є порушенням приписів статті 5 Закону України «Про іпотеку».
З урахуванням того, що об`єкт нерухомого майна не може перебувати у частковій іпотеці, та з урахуванням того, що кредиторські вимоги не пред`явлено до спадкоємців у порядку та строки визначені законодавством, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, не врахував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.
Крім того, суд прийняв докази у справі, які не є належними доказами у розумінні статті 95 ЦПК України.
04 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Кізік А. М. як представника ОСОБА_8 мотивований тим, що касаційна скарга товариства є необґрунтованою і такою, що не відповідає дійсним матеріалам та обставинам справи.
Виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у справі № 2-3555/11, станом на цей час немає. Виконавче провадження, про яке йде мова, було відкрито після заміни ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2019 року у справі № 2-3555/11 сторони боржника на спадкоємців, ухвала районного суду на цей час перебуває на розгляді суду касаційної інстанції, провадження відкрито судом касаційної інстанції ухвалою від 25 травня 2021 року.
27 січня 2022 року до Верховного Суду надійшло пояснення товариства, яке мотивоване тим, що зобов`язання за кредитним договором не можуть бути припиненими на підставі статті 1281 ЦК України, яка регулює відносини щодо пред`явлення вимог кредитора до спадкоємців боржника, однак зобов`язання за кредитним договором не виконані та згідно з рішенням суду, яке є чинним і нескасованим підлягають виконанню у примусовому порядку. Рішення суду не може бути припинене у зв`язку з припиненням зобов`язань за кредитним договором.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «Мегаінвест Сервіс» та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою адвоката Кізік А. М. як представника ОСОБА_8
20 жовтня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2011 року у справі 2-3555/11, яке набрало законної сили, позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про стягнення заборгованості частково задоволено. Стягнуто з ОСОБА_10 і ОСОБА_11 солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № 22031118952 у розмірі 161 396,61 дол. США, що еквівалентно 1 286 524,65 грн; судовий збір у розмірі 1 700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.