Постанова
Іменем України
20 травня 2022 року
м. Київ
справа № 127/3345/20
провадження № 61-2148св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державний реєстратор Васюра Павла Володимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2020 року у складі судді Короля О. П. та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 січня 2021 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - Товариство), державного реєстратора Васюри П. В. про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.
Позовну заяву мотивувала тим, що 15 квітня 2005 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, за яким позивач отримала кредит у 22 950,00 дол. США до квітня 2025 року.
На забезпечення кредитного зобов`язання ОСОБА_1 і Банк уклали також нотаріально посвідчений договір іпотеки трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
На день укладення іпотечного договору право власності на квартиру належало позивачу на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого КП «Вінницьке обласне БТІ» 15 квітня 2005 року у реєстровій книзі № 648.
У грудні 2012 року ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» уклали договір відступлення прав вимоги за кредитним договором і забезпечувальним зобов`язанням, про що позивачу стало відомо з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор Комунального підприємства «Гарант+» (далі - КП «Гарант+»), Вінницька область, 25 лютого 2019 року прийняв рішення про державну реєстрацію за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,0 кв. м, житловою площею 44,4 кв. м.
Позивач стверджує, що повідомлень про порушення кредитного та іпотечного зобов`язання в порядку статей 35, 37 Закону України «Про іпотеку» не отримувала.
Вважає, що державний реєстратор не дотримався вимог пункту 57, 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок).
Державний реєстратор не врахував та не переніс у відкритий розділ обтяження щодо права власності, наявне на 25 лютого 2019 року, а саме зареєстроване обтяження речових прав ОСОБА_1 на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23 лютого 2015 року, ужите постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 37 Закону України «Про іпотеку» в іпотечному повідомленні має міститись застереження визначення вартості предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єкта оціночної діяльності на день набуття кредитором права власності на предмет іпотеки.
Така оцінка є обов`язковим документом, що підтверджує факт виконання кредитором відповідних умов правочину.
Позивач просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Гарант+», Вінницької області від 25 лютого 2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення: 45680419, час прийняття 12:28:05, про реєстрацію за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,0 кв. м, житловою площею 44,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта: 1772777905101.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням від 07 жовтня 2020 року Вінницький міський суд Вінницької області позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора КП «Гарант+» Вінницької області від 25 лютого 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення: 45680419, час прийняття 12:28:05, про реєстрацію за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,0 кв. м, житловою площею 44,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта: 1772777905101.
Стягнув в рівних частках з ТОВ «Кредитні ініціативи» та державного реєстратора Васюри П. В. на користь ОСОБА_1 840,80 грн відшкодування судового збору.
Рішення суд першої інстанції мотивував неможливістю вчинення реєстраційної дії за відсутності звіту з оцінки предмету іпотеки, оскільки ця оцінка є обов`язковим документом на підтвердження факту виконання кредитором умов правочину (іпотечного застереження), з яким пов`язується можливість переходу права власності на предмет іпотеки.
Товариство не надало належних та допустимих доказів на виконання вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо направлення іпотекодателю вимоги про усунення порушень та отримання такої вимоги боржником, а державним реєстратором не дотримано вимог пункту 57, підпункту 1 пункту 61 Порядку щодо подання кредитором письмової вимоги про усунення порушень.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 12 січня 2021 року Вінницький апеляційний суд апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» задовольнив частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2020 року змінив, виключивши з його мотивувальної частини посилання на частину третю статті 37 Закону України «Про іпотеку», пункт 57 Порядку, як на підставу задоволення позову, а також висновок суду про відмову у позові з цієї підстави.
У решті рішення суду залишив без змін.
Погоджуючись із висновком місцевого суду, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності у іпотечному договорі іпотечного застереження, на підставі якого могла відбутися реєстраційна дія (без укладення окремого договору про добровільне задоволення вимог кредитора).
Також суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності факту вручення іпотекодателю вимоги про усунення порушень зобов`язання у порядку визначеному пунктом 8.5 Договору іпотеки.
Змінюючи частково рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції виходив із помилкового тлумачення місцевим судом частини третьої статті 37 та статтю 37 Закону України «Про іпотеку», а також пункту 57 Порядку, неправильним зазначенням їх змісту.
Також вважав, що, висновок суду першої інстанції про незаконність рішення державного реєстратора, суперечить дійсному змісту зазначених норм.
Також послався на неправильне застосування судом першої інстанції правових позицій, викладених в постановах Верховного Суду, які стосується абсолютно інших, не подібних до цих правовідносин, та не містять висновку, який би був аналогічний висновку суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, ТОВ «Кредитні ініціативи», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ТОВ «Кредитні ініціативи» зазначає застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права без урахування висновку щодо застосування пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 та підпункту 2 пункту 61 Порядку у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 522/2732/16-ц, висновку щодо застосування статті 35 Закону України «Про іпотеку» у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 755/5691/16-ц, висновку щодо застосування статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19 та від 18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19.
ТОВ «Кредитні ініціативи» мотивувало касаційну скаргу тим, що повернення від боржника належно направленої вимоги «за закінченням встановленого строку зберігання» свідчить про вжиття іпотекодержателем всіх заходів для відповідного повідомлення боржника про наявність заборгованості;
аналіз статті 35 Закону України «Про іпотеку» дає підстави для висновку що, якщо іпотекодавець/позичальник не отримали вимогу, але для цього іпотекодержатель зробив все від нього залежне та належним чином направив письмове повідомлення, то це також вважається належним повідомленням, а відповідно не порушує частину першу цієї статті;
позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора є належним та ефективним способом захисту.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що 15 квітня 2005 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, за яким позивач отримала 22 950,00 дол. США до 14 квітня 2025 року для придбання трикімнатної квартири кв. АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 77-79).
На забезпечення кредитного зобов`язання 15 квітня 2020 року між тими ж сторонами договір іпотеки зазначеної квартири.